Справа № 1328/5297/12 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження № 22-ц/783/1435/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
категорія: 23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого- Бермеса І.В.
суддів: Мусіної Т.Г., Тропак О.В.
при секретарі: Проворній Н.І.,
з участю ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 19 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «ЯН»про стягнення заборгованості,
встановила:
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач.
В апеляційній скарзі посилається на те, що судом не враховано, що згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Крім того, відповідно до п. 7.1. Договору оренди нежитлового приміщення (магазин) №1/46 від 20.04.2011 року та п. 7.1. Договору оренди нежитлового приміщення (аптека) №2/47 від 20.04.2011 року приймання - передача об'єкта, що орендується, здійснюється представниками сторін про що складається та підписується акт приймання - передачі.
Однак, всупереч цьому суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази направлення на адресу позивача листа з повідомлення про час, дату прибуття представників відповідача для повернення орендованих приміщень та складання акту прийому -передачі.
Суд першої інстанції необгрунтовано вказав, що отримання ПП „ЯН" страхового відшкодування при залитті орендованого приміщення не є підставою для стягнення таких коштів з відповідача.
Відповідно до ст. 776 ЦК України та п. 6.1.5. Договору оренди нежитлового приміщення (аптека) №2/47 від 20.04.2011 року поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок.
Протягом дії договору оренди нежитлового приміщення (аптека) №2/47 від 20.04.2011 року відбулося залиття орендованого відповідачем приміщення аптеки чим позивачу було завдано шкоду на загальну суму 15 130,00 грн. (факт залиття підтверджується наявним в матеріалах справи актом ЛКП „Варшавське-407").
Відповідно до п.6.1.7. договору оренди нежитлового приміщення (аптека) №2/47 від 20.04.2011 року орендавр зобов'язаний за власний рахунок застрахувати протягом одного місяця з дня підписання договору приміщення від наступних ризиків, зокрема залит. Відповідач отримав страхове відшкодування, а тому були підстави його стягнення з нього.
Просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши доповідача, заперечення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач посилався на те, що 20.04.2011 року між имм та приватним підприємством «ЯН»укладено договір оренди нежитлового приміщення (аптека) №2/47, згідно якого відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату в розмірі 7000 гривень за місяць. Відповідач здійснив оплату частково і заборгованість станом на сьогоднішній день становить 7000,00 грн. Крім того, відповідно до п.4.4. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням у встановленому порядку інфляції за попередній місяць, а тому сума заборгованості становить 7180,00 грн.
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення (магазин) № 1/46 від 20.04.2011 року укладеного між ним та приватним підприємством «ЯН», відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату в розмірі 5000 гривень. Відповідач здійснив оплату частково і заборгованість станом на сьогоднішній день становить 7500,00 грн. Крім того, відповідно до п.4.4. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням у встановленому порядку інфляції за попередній місяць, а тому сума заборгованості становить 7680,00 грн.
Крім того, протягом дії договору оренди нежитлового приміщення (магазин) № 1/46 від 20.04.2011 року відповідачем було пошкоджено стіни та підлогу на загальну суму 4000,00 грн. Відповідно до п.6.1.3 договору орендар зобов'язаний утримувати приміщення у належному стані. Згідно п.6.1.5 даного договору орендар зобов'язаний здійснювати за власний рахунок поточний ремонт приміщення. Однак, відповідач свого обов'язку не виконав, а тому зобов'язаний відшкодувати 4000,00 грн.
Протягом дії договору оренди нежитлового приміщення (аптека) № 2/47 від 20.04.2011 року відбулося залиття орендованого відповідачем приміщення аптеки чим
було завдано шкоду на загальну суму 15 130,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав в повному обсязі позовні вимоги та надав пояснення аналогічні змісту позову. Зокрема уточнив, що заборгованість за договорами оренди становить по 21.06.2012 року.
Встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно п.7.2. договору у випадку дострокового припинення (розірвання) даного договору, об'єкт, що орендується повинен бути переданий орендодавцеві у п'ятиденний строк з моменту розірвання (припинення дії) договору.
Суд встановив, що 26 грудня 2011 року ПП «Ян»направило на адресу ОСОБА_4 повідомлення та інші документи щодо дострокового припинення дії договору нежитлового приміщення № 1/46 від 20.04.2011 року.
26 січня 2012 року ПП «Ян»звільнило вищевказане орендоване приміщення та розрахувалося по всім платежі, що випливають з умов договору оренди нежитлового приміщення №1/46 від 20.04.2011 року.
16 грудня 2012 року ПП «Ян»направило на адресу ОСОБА_4 письмове повідомлення та інші документи щодо дострокового припинення договору оренди нежитлового приміщення № 2/46 від 20.04.2011 року.
07 березня 2012 року ПП «Ян»повністю звільнило вищевказане орендоване приміщення та розрахувалося по всім платежам, що випливають з умов договору нежитлового приміщення №2/47 від 20.04.2011 року.
При цьому суд прийняв до уваги надано належно завірені копії платіжних документів і дані про повну оплату за користуванням приміщенням до часу його звільнення.
Представник відповідача надав суду докази того, що станом на 15.03.2012 року орендовані приміщення були звільнені, це зокрема вбачається з акту від 07.03.2012 року та використовуються позивачем у власних цілях, що підтверджується пола представником ПП «ЯН»фотографіями.
Суд врахував і те, що представник позивача у судовому засіданні визнав, що позивач станом розгляду справи має повний доступ до власних приміщень, які передавалися в оренду відповідачеві.
При таких обставинах, оскільки встановлено, що приміщеннями користується позивач, відповідач у березні 2012 року направив на адресу власника акт прийому-передачі приміщень, однак такий не підписаний і не повернутий без причин, то підстав для стягнення орендної плати за один місяць з 20.05 по 20.06.2012 року немає, тому суд відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
Посилання апелянта на те, що приміщення кв.№15 буд.46 на вул.Сосюри у м.Львові не було звільнено відповідачем, не заслуговують на увагу, оскільки з акту від 7.03.2012 року вбачається, що це приміщення на час складення акту використовується іншим орендарем (а.с.102).
Судова колегія приймає до уваги і те, що наказом директора ПП «ЯН» від 1.03.2012 року у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди договору № 2/46 приміщення кв.№15 буд.46 на вул. Сосюри у м.Львові припинено торгівлю в цьому приміщенні (а.с.76).
Безпідставними є посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази направлення на адресу позивача листа з повідомлення про час, дату прибуття представників відповідача для повернення орендованих приміщень та складання акту прийому -передачі, оскільки з копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що такі позивач отримував листи від ПП «ЯН»(а.с.48,55).
Таким чином встановлено, що позивач ухилявся від належного оформлення дострокового розірвання договорів оренди.
Щодо позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 4000 грн. за пошкодження стін та підлоги, то такі не задоволені судом, оскільки не підтверджені жодним доказом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 15130,00 грн. шкоди за залиття приміщення, суд вірно вказав, що посилання представника позивача на договір страхування № 2395971 від 24.06.2011 року (а.с.91-100) та отримання ПП «ЯН»15130,00 грн. коштів, як страхового відшкодування при залитті квартири, не є підставою для стягнення таких коштів з відповідача на користь позивача.
При цьому суд врахував, що з копії акту від 29.11.2011 року складеного комісією ЛКП «Варшавське-407»вбача ється, що нежитлове підвальне приміщення, яке використовується під аптеку дійсно залите 27.11.2011 року з кв.№ 14 і №15 буд.46 на вул.Сосюри у м.Львові. Внаслідок залиття пош коджено покращену побілку стін та стель в торговому приміщенні залу та комірці аптеки.
При цьому позивач не подав жодних підтверджуючих документів про об'єм залиття, розрахунок вартості робіт та матеріалів на відновлення приміщення. Крім в суді встановлено, що приміщення після 27.11.2011 року довший час використовував відповідач, який його відремонтував.
Судом вірно дано і оцінку тому, що на даний час приміщенням користується позивач.
Тому покликання апелянта на те, що суд першої інстанції необгрунтовано вказав, що отримання ПП „ЯН" страхового відшкодування при залитті орендованого приміщення не є підставою для стягнення таких коштів з відповідача, є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі, спростовуються вищенаведеним.
Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 19 жовтня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Бермес І.В.
Судді: Мусіна Т.Г.
Тропак О.В.