ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 5021/2310/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Топчій О.А.

за участю представників сторін:

позивача - Литвиненко В.М. довіреність № 70 від 17.04.2012 року, Торяник Н.О. довіреність № 180 від 28.11.2012 року

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3542С/1-38) на рішення господарського суду Сумської області від 24.10.12 р. у справі № 5021/2310/2011

за позовом приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми

до товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя", м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА"- арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторович,

про стягнення 252 000 грн. та витребування майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ "Керамейя"збитки (упущену вигоду) у розмірі 35 882 грн. 35 коп., неустойку в розмірі 252 000 грн.; зобов'язати відповідача повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану йому позивачем згідно договору оренди від 02.06.2010 р.; стягнути судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Керамейя"на користь ПВКМП "НАСА"неустойку в розмірі 252 000 грн. Зобов'язано ТОВ "Керамейя"повернути ПВКМП "НАСА"бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану ТОВ "Керамейя"згідно з договором оренди від 02.06.2010 р. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Керамейя"на користь ПВКМП "НАСА" 2605 грн. державного мита та 206 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р. рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р. та рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. в справі № 5021/2310/2011 скасовано, зазначену справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

При новому розгляді справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив господарський суд Сумської області стягнути з відповідача 252 000 грн. неустойки, передбаченої ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану згідно з договором оренди від 02.06.2010 р.; стягнути з відповідача відшкодування сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.10.2012 р. у справі №5021/2310/2011 (суддя Джепа Ю.А.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Керамейя"на користь приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" 252 000 грн. неустойки, 2605 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. ТОВ "Керамейя" повернути Приватному виробничо-комерційному малому підприємству "НАСА" бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану ТОВ "Керамейя".

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи. Просить рішення господарського суду Сумської області від 24.10.2012 р. у справі №5021/2310/2011 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні зазначив, що рішення господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2012 року вважає обґрунтованим та законним, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про повернення йому бетонозмішувальної установки ДС-50А, переданої відповідачу за договором оренди від 02.06.2010 року, та стягнення неустойки згідно ч.2 ст.785 ЦК України у розмірі 252000,00 грн. ґрунтуються на нормах діючого законодавства, є правомірними та підтверджуються наявними у справі доказами. Крім того, позивач зазначає, що рішення суду прийняте з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 15.08.2012 р. у цій справі, щодо встановлення факту наявності спірного майна у відповідача на час розгляду спору та користування відповідачем орендованим майном після закінчення дії договору оренди від 02.06.2012 р. у точній відповідності нормам матеріального та процесуального права, а дії відповідача в тому числі по його апеляційному оскарженню, позивач вважає, зловживанням процесуальними правами, спрямованими на затягування моменту повернення позивачу спірного майна, яким відповідач незаконно володіє. Просить рішення господарського суду Сумської області від 24.10.2012 року у справі № 5021/2310/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

3-я особа у відзив на апеляційну скаргу відповідача не надала, 12.12.2012 р. надіслала клопотання в якому просить розглядати справу за відсутності Арбітражного керуючого Чупруна Є.В., в зв'язку з неможливістю забезпечити особисту явку в судове засідання або представника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. А також даною ухвалою судом було вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Керамейя» та іншим будь-яким особам вчиняти дії з відчуження, обтяження або передачі в користування бетонозмішувальної установки ДС-50А, переданої відповідачу позивачем згідно з договором оренди від 02.06.2010 р., в зв'язку з побоюваннями позивача щодо збереження відповідачем спірного майна.

16.01.2013 р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копія разового пропуску на територію ТОВ «Керамейя» та фотографії. Дані докази свідчать про те, що бетонозмішувальна установка ДС-50А фактично знаходиться у відповідача на території цегельного заводу «Керамейя» по вул. Прокордонній, 47 м. Суми.

Вказані докази долучені до матеріалів справи.

16.01.2013 р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справи, з тих підстав, що господарським судом Сумської області відкрите господарське провадження у справі за позовом ТОВ «Керамейя» до ПВКМП "НАСА" про визнання права власності на 45,5 % бетонозмішувальної установки ДС-50А.

Представник позивача заперечує проти заявленого клопотання.

Колегія суддів розглянула клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач, звертаючись із таким клопотанням, вважає, що він, як набувач спірного майна, має право залишити його в себе, тобто по суті останній пропонує апеляційному суду вирішити питання про порядок користування сторонами майном, що є спільною власністю, але дане питання не є предметом спору по даній справі, крім того відповідач на даний час не набув права власності на спірне майно, оскільки рішення суду стосовно даного питання ще не прийнято.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.06.2010 р. ПВКМП "НАСА" (орендодавець) та ТОВ «Керамейя» (орендар) укладено договір оренди.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування бетонозмішувальну установку ДС-50А, надалі по тексту Установка, яка належить орендодавцю на праві власності.

Орендар зобов'язаний прийняти Установку та сплачувати орендну плату у терміни і розмірі згідно умов даного Договору, використовувати Установку виключно за її цільовим призначенням, згідно п. 1.3. Даного договору, та повернути її в установлений строк на умовах цього Договору ( п.1.2 договору оренди).

Згідно п.1.3 договору оренди від 02.06.2010 р. орендодавець передає орендарю Установку для її використання орендарем у своїй виробничій діяльності в межах території міста Суми.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору орендодавець зобов'язаний передати Установку орендарю в технічно справному стані в місці приймання-

передачі Установки (п. 1.4. цього Договору) в п'ятиденний термін з моменту підписання даного договору, за умови

готовності орендарем прийняти установку, про що орендар зобов'язаний повідомити Орендодавця.

Передача орендодавцем орендарю установки за цим договором оформляється актом приймання-передачі, який підписується

уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками. При цьому, перевезення з місця приймання-передачі

Установки здійснюється Орендарем своїм транспортом та за власний рахунок. Орендар набуває право вивезення

Установки лише після підписання акту приймання-передачі в зазначеному порядку.

Сторони домовились, що в разі необхідності доукомплектації Установки до належного технічного стану (придатного для використання її за цільовим призначенням), така доукомплектація здійснюється Орендарем в рахунок орендної плати. Кількість та вартість запасних частин необхідних для доукомплектації письмово погоджується Орендарем з Орендодавцем.

Згідно п. 3.1. договору нарахування орендної плати починається з моменту введення Установки в експлуатацію, про що сторони складають відповідний акт.

Відповідач після передання йому спірного майна від підписання акту приймання-передачі відмовлявся, про що свідчать листи позивача № 295 від 03.08.2010 р., № 356 від 05.10.2010 р., в яких останній зазначає, що на виконання п. 2.2. договору, 02.06.2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв Установку „в технічно справному стані, яка на момент приймання-передачі була некомплектна та непридатна для використання за цільовим призначенням до її укомплектації."

Оендодавець неодноразово надавав орендарю акт приймання-передачі Установки від 02.06.2010 року, станом на 02.08.2010 року, але вказаний акт безпідставно не підписаний та один його примірник не повернутий орендодавцю.

Згідно з абзацом 2 п. 2.2. зазначеного договору, сторони домовились, що в разі необхідності доукомплектації Установки до належного технічного стану (придатного для використання її за цільовим призначенням), така доукомплектація здійснюється Орендарем в рахунок орендної плати. Кількість та вартість запасних частин необхідних для доукомплектації письмово погоджується Орендарем та Орендодавцем.

30.07.2010 року сторонами була погоджена відомість покупних виробів необхідних для запуску Установки, загальна вартість яких складає 20117,65 грн.

30.07.2010 року Установка була змонтована повністю, укомплектована орендарем відсутніми та підлягаючими заміні на момент прийому-передачі комплектуючими, виконаний необхідний ремонт конвектора, варіатора та роликів. З цього часу розпочато використання Установки за її цільовим призначенням, що є підставою для сплати орендної плати за її користування.

В порушення п. 3.1. зазначеного договору відповідачем безпідставно не підписано та не повернуто на адресу орендодавця один примірник акту введення Установки в експлуатацію, що обмежує орендодавця у праві на отримання орендної плати

З метою усунення зазначених спірних питань позивач просив підписати акт приймання-передачі Установки від 02.06.2010 року та підписати акт введення Установки в експлуатацію та один їх примірник повернути на адресу Орендодавця.

Відповідач на вказані листи позивача не відреагував.

Як свідчать матеріали справи, підписаний акт приймання-передачі до договору оренди від 02.06.2010р. відповідач повернув позивачу листом № 575 лише 25.08.2011 р.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що спірне майно було передано орендодавцем орендарю саме 02.06.2010 р. також з даного акту вбачається, що відповідач був обізнаний про неукомплектованість та непридатність для використання спірного майна.

Крім того, факт передачі ТОВ «Керамейя» бетонозмішувальної установки ДС-50А за актом від 02.06.2010 р. як і факт того, що позивач був обізнаний про її некомплектність та необхідність здійснення ним її доукомлектації в рахунок орендної плати встановлені рішенням господарського суду Сумської області від 28.11.2011 р. і Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 р. у справі № 5021/2569/2011. Цими ж судовими рішеннями спростовані посилання відповідача про введення його в оману щодо переданої йому в оренду речі.

Окрім цього, вказаними судовими рішеннями встановлено, що станом на 30.07.2010 р. установка була змонтована, укомплектована та розпочато її використання орендарем, що є підставою для сплати орендної плати за її користування. Однак, і після введення установки в експлуатацію, акт введення установки в експлуатацію підписаний та повернутий на адресу орендодавця не був, що обмежує орендодавця у праві на отримання орендної плати

Про те що бетонозмішувальна установка ДС-50А змонтована орендарем повністю, доукомплектована, задіяна в роботі та виготовляє бетон свідчать і акти перевірки виконання умов договору оренди від 02.06.2010 р. (т. 1 а.с. 31-34).

Таким чином, матеріалами справи та судовими рішеннями, які вступили в закону силу, підтверджено факт отримання відповідачем установки саме 02.06.2010 р. та введення її в експлуатацію.

Відповідно до п. 8.1 вищезазначеного договору, строк оренди встановлюється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (т.б. з 02.06.2010 р.) до 30.11.2010 р.

Згідно п. 2.3. договору по закінченню строку дії даного договору, в тому числі достроковому його розірванні, або в інших випадках

встановлених чинним законодавством та даним договором орендар зобов'язаний повернути орендодавцю Установку в

технічно справному стану і повній комплектності по акту прийому-передачі в п'ятиденний термін після закінчення строку

дії договору або настання інших випадків встановлених чинним законодавством та даним договором. Передача

(повернення) орендарем орендодавцю Установки по цьому договору оформляється актом приймання-передачі, який

підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Позивач листом № 544 від 30.11.2010 р. повідомив відповідача, що 30.11.2010 р. припиняється строк дії договору оренди бетонозмішувальної установи ДС-50А укладеного 02.06.2010 р., у зв"язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань (в т.ч. щодо підписання актів передбачених зазначеним договором) просив відповідача повернути орендодавцю Установу в порядку встановленому п. 2.3 зазначеного договору (т. 1 а.с. 19).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого майна відповідно до п. 2.3 договору не виконав, бетонозмішувальну установу ДС-50А, яка належить на праві власності позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, 25.07.2011 р. ПВКМП "НАСА" направила на адресу ТОВ «Керамейя» кредиторську вимогу № 172 в якій зазначає, що строк дії договору встановлений- до 30.11.2010 р., на час направлення даної вимоги, сторонами не підписано акт введення в експлуатацію, установа не повернута, безпідставно після закінчення дії договору оренди перебуває у користуванні ТОВ «Керамейя» та використовується товариством для здійснення господарської діяльності. В зв'язку з чим позивач просив відповідача підписати та повернути на його адресу: акт приймання-передачі, акт введення в експлуатацію установки, бетонозмішувальну установку та перерахувати кошти у розмірі 56000 грн. -орендної плати за користування установкою, а також 98000 грн. пені до 05.08.2011 року.

Також у даній кредиторській вимозі позивач повідомляв, що має намір продати використовувану установку, а її неповернення нанесе власнику значних збитків у вигляді втраченої вигоди (т. 1 а.с. 20-21).

Дана кредиторська вимога отримана відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 22).

ТОВ «Керамейя» на вказану вимогу надіслало відповідь вих. №575 від 25.08.2011 року, в якій зазначено, що на момент передачі установки, вона не була укомплектована та придатна до використання, тому представники відмовились підписувати акт приймання-передачі. Разом з тим, як зазначає орендар, було складено акт з відображенням фактичного стану установки, але звернення до адміністрації ПВКМП "НАСА" стосовно підписання зазначеного акту результатів не принесло.

Дані доводи ТОВ «Керамейя» були предметом дослідження господарських судів першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 5021/2569/2011. Судами обох інстанцій не було прийнято до уваги твердження відповідача щодо акту з відображення фактичного стану, оскільки в матеріалах справи згаданий акт, а також жодні інші докази на підтвердження звернень ТОВ «Керамейя» до ПВКМП "НАСА" для врегулювання спірного питання відсутні.

Як вбачається з матеріали справи, позивач 30.11.2011 р. знову направив на адресу відповідача лист № 283 від 30.11.2011 р., в якому, у зв'язку з припиненням договору оренди, просив повернути установку в порядку встановленому п. 2.3 договору за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 38.

Проте відповідач на вказаний лист не відреагував.

02.09.2011 р. кредиторською вимогою № 196 (т. 1 а.с. 26) та листом № 297 від 15.12.2011 р. позивач вкотре просив відповідача у зв'язку з припиненням договору оренди повернути установку в порядку встановленому п. 2.3 договору за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 38.

На лист позивача відповідач надав відповідь (вих. № 3 від 11.10.2011р.), що під час обстеження об'єкту оренди представниками орендаря було виявлено, що спірна установка являється грунтозмішувальною ДС-50Б і погоджується її повернути лише в разі відкликання позивачем своєї позовної заяви.

Вищевказані посилання відповідача були досліджені при розгляді справи № 5021/2569/2011. Рішенням господарського суду Сумської області від 28.11.2011 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 р. у вказаній справі. Ці посилання не прийняті судом до уваги як необґрунтовані, та підтверджено факт саме передачі відповідачу бетонозмішувальної установки ДС-50А, який відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню знову при вирішенні спору між тими ж сторонами.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «Керамейя» № 48 від 10.02.2012 р., адресований позивачу, з якого вбачається, що орендоване обладнання за договором оренди від 02.06.2010 р. знаходиться у відповідача, а також відповідач в даному листі підтвердив, що ним було проведено часткове відновлення та доукомплектування установки.

Отже, враховуючи вище викладене колегія суддів вважає доведеним факт знаходження у відповідача бетонозмішувальної установки ДС-50А орендованою ним за договором оренди від 02.06.2010 р., який відповідно до п.8.1 припинив свою дію у зв"язку із сплиненням строку , на який він був укладений.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача по даній справі (т.2 а.с. 119) про зупинення виконання рішення, в якому останній просить Вищий господарський суд України зупинити виконання рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2012 р. по справі № 5021/2310/2011, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р., якими відповідача зобов'язано повернути орендоване майно.

В даному клопотанні( одержане ВГСУ 12.07.2012) відповідач зазначає, що втрата ним бетонозмішувальної установки ДС-50А спричинить зупинення виробництва цегли, в зв'язку з чим підприємство фактично буде зупинено та не отримуючи доходи від результатів господарської діяльності вимушене буде затримувати процес виплати заробітної плати…..

Відповідно до ч.ч. 2,3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, по закінченню строку дії спірного договору - 30.11.2010 р., відповідач взяте на себе зобов'язання повернути орендодавцю установку в технічно справному стані і повній комплектності по акту прийому-передачі в п'ятиденний термін після закінчення строку дії договору (п. 2.3) не виконав, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану останньому позивачем згідно договору оренди від 02.06.2010 р. законною, обґрунтованою та такою, яка підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 252 000 грн. неустойки, за неповернення орендованого майна за договором оренди від 02.06.2010 р.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином враховуючи той факт, що відповідачем на момент подання позову та прийняття рішення судом першої інстанції не повернуто позивачу бетонозмішувальну установку ДС-50А орендовану відповідачем за договором оренди від 02.06.2010 р., позивачем правомірно нараховано неустойку на підставі п. 3.1 договору оренди від 02.06.2010 р. та ст. 611, ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з грудня 2010 р. по серпень 2011 р. (станом на день звернення до суду) яка складає 252000 грн.

А тому вимога позивача про стягнення з відповідача 252000 грн. неустойки за порушення умов договору оренди від 02.06.2010 р. є законною, обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції встановлено наявність даного майна у відповідача на час розгляду спору та користування відповідачем орендованим майном після закінчення дії договору оренди. Апелянт зазначає, що 24.10.2012 року представником відповідача в обґрунтування свої позиції по справі, щодо відсутності спірного майна у відповідача на час розгляду справи та невикористання відповідачем орендованого майна було подане клопотання про залучення до участі по справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Дочірнього підприємства ПАТ «Сумбуд» будівельно-монтажного підприємства «Хімбуд-2», з яким 19.10.2012 р. ТОВ «Керамейя» укладено договір про спільну діяльність, відповідно до п. 3.1 якого бетонозмішувальна установка ДС-50А, що є предметом спору в даній справі, передається ДП ПАТ «Сумбуд» БМП «Хімбуд-2».

Проте, такі посилання відповідача не підтверджують факт відсутності у нього бетонозмішувальної установки ДС-50А, а лише свідчать про порушення ним умов договору оренди від 02.06.2010 р. та прав позивача з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу законодавець визначив, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною „2" передбачено негативні наслідки для орендодавця ( стягнення неустойки) саме через пропуск строку повернення орендованої речі .

Тобто даною нормою матеріального права чітко визначено обов"язок повернення орендодавцеві майна орендованого орендарем за договором, у разі закінчення строку його дії, та в жодному разі зазначена норма не зобов'язує та не передбачає необхідність доказування орендодавцем саме факту знаходження чи використання орендованого майна орендарем після припинення дії договору оренди.

Тому позивач не повинен доказувати факт користування річчю відповідачем після закінчення дії договору оренди.

До того ж обов"язок доказування знаходження майна у відповідача притаманний віддикаційним позовним вимогам, тоді як в даному випадку позовні вимоги базуються на умовах договору оренди ( є вимогою про повернення майна в результаті припинення строку дії договору оренди).

По-друге, відповідно до п. 2.4 договору оренди від 02.06.2010 р. орендар не має права передавати установку та свої обов'язки за цим договором третім особам.

Але, як свідчать матеріали справи та зазначає сам відповідач в своїх письмових поясненнях, 19.10.2012 р. між ТОВ «Керамейя» та ПАТ «Сумбуд» було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері виробництва бетону для досягнення наступних цілей: виробництво для власних цілей та реалізацію товарного бетону за допомогою бетонозмішувальної установки ДС-50А, яка знаходиться у Сторони-1 (ТОВ «Керамейя») на підставі договору оренди від 02.06.2010 р.

Крім того, відповідно до п.3 договору про спільну діяльність ТОВ «Керамейя» зобов'язується в термін протягом десяти робочих днів з моменту підписання даного договору передати ДП ПАТ «Сумбуд» БМП «Хімбуд-2» бетонозмішувальну установку ДС-50А, яка знаходиться у ТОВ «Керамейя» на підставі договору оренди від 02.06.2011 р., шляхом підписання акту приймання-передачі бетонозмішувальної установки ДС-50А.

Однак акт приймання передачі в матеріалах справи відсутній, про що зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні та судом зроблено висновок про знаходження спірного майна саме у ТОВ «Керамейя».

Про те, що у Дочірнього підприємства ПАТ «Сумбуд» відсутня бетонозмішувальна установка ДС-50А, свідчить і лист останнього № 2/172 від 22.11.2012 р. адресований позивачу, в якому ДП ПАТ «Сумбуд» зазначає, що з моменту укладання договору про спільну діяльність від 19.10.2012 р. та на даний час йому не передавалась бетонозмішувальна установка ДС-50А ТОВ «Керамейя». Акт приймання-передачі установи не складався та не підписувався. На даний час змонтована бетонозмішувальна установа залишається на території цегляного заводу ТОВ «Керамейя» (т. 3 а.с. 78).

Те що бетонозмішувальна установка ДС-50А знаходиться у відповідача підтверджується і наявним в матеріалах справи листом останнього № 48 від 10.02.2012 р. (т.2 а.с 9), в якому генеральний директор ТОВ «Керамейя» зазначає, що «В даний час відбуваються роботи по демонтажу обладнання для його повернення на ПВКМП "НАСА"….Задля збереження добрих партнерських відносин ми готові розглянути можливість надання суттєвих знижок на нашу продукцію…адже ДС-50А фактично не використовується».

Крім того, як вже було зазначено вище, факт знаходження орендованого майна підтверджується клопотанням відповідача від 12.07.2012 про зупинення виконання рішення від 29.05.2012 р., де зазначав , що позбавлення його даної установки спричинить йому збитки, зупинисть виробництво, заьримає ( а.с.119 - 120,т.2).

Безпідставним є посилання апелянта на те, що судом не приймались до уваги доводи відповідача, а лише доводи позивача, оскільки в оскаржуваному рішення судом першої інстанції обґрунтовувались відмови в задоволенні клопотань та спростовувались посилання відповідача.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження своєї позиції по справі, а тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийнятого рішення судом першої інстанції, а тому відсутні підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Сумської області.

Позивач в судовому засіданні заявив клопотання, в якому зазначає, що вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову у зв'язку із закінчення розгляду справи.

Колегія судів вислухала думку представника позивача та дійшла вважає, що в зв'язку із закінченням розгляду справи , заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. скасувати.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 24.10.12 р. у справі № 5021/2310/2011 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.10.12 р. у справі № 5021/2310/2011 залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі 5021/2310/2011 складено та підписано 21.01.2013 р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.