ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом

"11" січня 2013 р. Справа № 922/085/13

вх. № 085/13

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

За участю представників сторін:

Кредитора - ФОП ОСОБА_1 (особисто)

Боржник - не з'явився

Розглянувши справу за заявою

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, відповідно до ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України - господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2013 року за заявою кредитора - ФО-П ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство ФО-П ОСОБА_3, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено засідання суду на 11 січня 2013 року.

До канцелярії суду від ініціюючого кредитора надійшли письмові пояснення у справі (вх№ 880), разом з додатком.

Також, від кредитора надійшла заява (вх№ 871) про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ткаченко О.А.

До канцелярії суду від арбітражного керуючого Ткаченко О.А. надійшла заява (вх№ 876) на участь у справі в якості ліквідатора боржника, разом з додатками.

В судовому засіданні кредитор підтримав свою заяву про визнання боржника - ФО-П ОСОБА_3 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у зв'язку з тим, що боржник має перед кредитором безспірну заборгованість в загальному розмірі 420160,00 грн., яка до цього часу не погашена. При цьому кредитором вжиті всі необхідні заходи для примусового стягнення заборгованості. Ліквідатором у справі просив призначити арбітражного керуючого Ткаченка О.А.

Боржник в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав відзив (вх№ 878) на заяву кредитора, відповідно до якого боржник борг перед кредитором визнав в повному обсязі в сумі 420160,00 грн., зазначивши, що вказану заборгованість погасити не може, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні кредитора та боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.128 Господарського кодексу України - громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського кодексу України - суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.3 ст.128 Господарського кодексу України - громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст. 47 розділу VI Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом.

Судом встановлено, що боржник здійснював підприємницьку діяльність та набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності та на момент звернення кредитора до господарського суду боржник включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідним Витягом, станом на 26.12.2012 року, згідно якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований 11.03.2002 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, місце проживання: АДРЕСА_2

Судом встановлено, що боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має зобов'язання перед кредитором Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, на загальну суму 420160,00 грн., що виникли на підставі договору №14 оренди приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 238,00 укладеного 01.01.2010 року між вказаними сторонами.

Згідно із п.п. 3.1 зазначеного договору вартість оренди складає 384 000,00 грн. в рік, із розрахунку 32 000,00 грн. на місяць.

Відповідно до п.п. 3.2 договору орендна плата сплачується Орендарем щорічно не пізніше 10 (десяти) календарних днів, що слідують за останнім календарним місяцем наступного року після укладання даного договору, тобто до 10.01.2011 року боржник (орендар) повинен був здійснити оплату за користування приміщенням за 2010 рік, проте цього зроблено не було.

01.02.2011 року актом приймання-передачі (повернення) приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 238,00 м2, звільнено орендарем, проте оплата за користування приміщенням боржником не здійснена.

На сьогоднішній день боржник має зобов'язання перед кредитором у сумі 420 160,00 грн. строк сплати якої настав.

04.04.2012 року між кредитором та боржником підписано додаткову угоду № 1 до договору, згідно до якої боржник зобов'язується в строк до 05.04.2012 року видати орендодавцю (кредитору) свій власний простий вексель серія АА 2297595 на суму 416000,00 грн., в якості повного розрахунку за договором оренди № 14 від 01.01.2010 року, факт переходу якого було посвідчено актом прийому-передачі простого векселя від 04.04.2012 року.

23.04.2012 року, кредитор звернувся до Боржника з вимогою про оплату простого векселя серія АА 2297595 на суму 416000,00 грн.

Ця вимога не була виконана та 24.04.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, ОСОБА_5, складено акт про протест про неоплату векселя та здійснено виконавчий напис (зареєстрований у реєстрі за № 557) на простому векселі серія АА № 2297595 від 04.04.2012 р. про стягнення на користь ФО-П ОСОБА_1, векселедержателя простого векселя серія АА № 2297595 від 04.04.2012 р. зі строком платежу: за пред'явленням, виданого ФО-П ОСОБА_3, на суму 416000,00 грн., а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого надпису у сумі 4160,00.00 грн., усього 420160,00 грн. з векселедавця ФО-П ОСОБА_3.

Таким чином сума вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями боржника складає 420160,00 грн.

09.07.2012 року в уставленому Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання, кредитором було пред'явлено виконавчий надпис нотаріуса на зазначеному векселі, на примусове стягнення до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського УЮ.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби Харківського МУЮ від 27.07.2012 року, відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості у розмірі 420160,00 грн.

Однак при примусовому виконанні Кредитору не вдалося задовольнити свої вимоги на підставі Закону України "Про виконавче провадження", та станом на сьогоднішній день заборгованість так і не погашена.

Відповідно до листа Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вих. №262 від 10.01.2013 року, виконавчою службою 08.08.2012 р. до КП "ХМБТІ", відділення ДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова, ДПІ у Київському районі м. Харкова зроблено запити стосовно майна та рахунків боржника в установах банків. Згідно повідомлення КП "ХМБТІ" від 22.11.2012 р. за боржником об'єктів нерухомого майна не зареєстровано. Згідно повідомлення відділення ДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова від 13.09.2012 року за боржником зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2007 р.в., сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, який відповідно до договору застави №014/8338/5/19088/1 від 01.07.2008 року знаходиться в заставі ПАТ "Ерсте Банк". Відповідно до повідомлення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 05.10.2012 року боржник не має відкритих рахунків в установах банків. Виходом державного виконавця за адресою зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_2, встановлено, що майно належне боржнику відсутнє.

Відповідно до абз.8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредитора є, вимоги визнані боржником, інші вимоги кредиторів підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Заборгованість боржника - ФО-П ОСОБА_3 пов'язана із здійсненням ним підприємницької діяльності, перед кредитором - ФО-П ОСОБА_1 в загальній сумі 420160,00 грн. підтверджується належними доказами, у зв'язку з чим визнається судом безспірною.

Вказане зобов'язання є безспірними, підтвердженим виконавчими документами, складає більше 300 мінімальних заробітних плат, що не погашені протягом більше ніж три місяці після настання встановленого строку для сплати.

На момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника ініціюючий кредитор не зміг задовольнити свої вимоги до боржника у виконавчому проваджені по примусовому стягненню грошових коштів з боржника протягом трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманне ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України - фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст.1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України;

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності;

боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;

Згідно п. 4.3. Рекомендації президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 року №04-5/1193 -у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що ч. 7 ст. 1 Закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Враховуючи приписи ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура банкрутства фізичної особи - підприємця проводиться з урахуванням особливостей передбачених у ст. 47-49 Закону про Банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Підстав для припинення провадження у справі про банкрутство передбачених ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у суду не має.

Оскільки у ч. 1 ст. 22 Закону визначено, що господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках встановлених Законом, і в разі якщо боржник не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди - інших заходів ніж визнати громадянина-підприємця банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України - Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

На підставі вищенаведеного, суд вважає за необхідне визнати боржника банкрутом і застосувати до банкрута процедуру ліквідації передбачену ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що ч. 7 ст.48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює право призначення ліквідатора для здійснення управлінням рухомим та нерухомим майном боржника.

Розглянувши заяву на участь у справі арбітражного керуючого Ткаченка О.А., в якості ліквідатора боржника, в якій він сповістив суд про те, що порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків не має, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст.ст.1, 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є особою якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів, суд вважає можливим призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича, (ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серія АВ № 498990 від 17.11.2009 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства Міністерством економіки України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.1, 3-1, 22 -32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, (ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_5, місце проведення державної реєстрації Виконавчий комітет Харківської міської ради, дата реєстрації - 11.03.2002 року, номер рішення про реєстрацію 2 480 001 0001 014648) - банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру..

2. Встановити, що розмір безспірних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до боржника -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 складає 420160,00 грн.

3. З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинити, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважати таким, що настав, припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури.

4. Припинити стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

5. Встановити строк у 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.

6. Скасувати арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкові застави, а також вилучити та виключити записи про обтяження рухомого майна, заборони відчуження об'єктів нерухомого майна з Державного реєстру іпотек. Накладання нових арештів або інших обмежень та обтяжень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

7. Призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича, ідентифікаційний код НОМЕР_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серія АВ № 498990 від 17.11.2009 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства Міністерством економіки України та встановити розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат..

8. Зобов'язати ліквідатора, відповідно до ст.ст. 25-30, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 11 липня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів "Голос України" або "Урядовий кур'єр" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, здійснити продаж майна (звернути стягнення на майно) належного боржнику, зобов'язати ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

9. Постанову суду надіслати кредитору, банкруту, ліквідатору, державному органу з питань банкрутства, ДВС, державному реєстратору.

Суддя Дзюба О.А.