ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" жовтня 2006 р.                                                                   Справа № 387/12-06

      10 год. 40 хв.

          Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О., за участю секретаря судового засідання Шелест В.О. розглянувши матеріали справи

Обставини справи:

Господарським судом слухається справа за позовом державної податкової інспекції у Вишгородському районі до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 455,61грн.

Позивач просить суд позов задовольнити, оскільки відповідач порушив вимоги Закону України „Про систему оподаткування”, ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон) внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Відповідач заперечення проти позовних вимог не надав, в судове засідання, яке відбулось 17.10.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Беручи до уваги, що господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області  та відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про відкриття провадження у справі та на зворотному боці повістки про виклик в судове засідання, що містяться в матеріалах справи, тому господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Вишгородською районною державною адміністрацію 14.01.2003р. за НОМЕР_1.

27.02.2003р. відповідачу видано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2.

Відповідно до п.24 ст.26 Закону України від 21.05.1997р. „Про місцеве самоврядування в Україні” рішенням Вишгородської районної ради на території Вишгородського району Київської області затверджено наступний розмір єдиного податку 150,00грн. -на місяць.

Згідно з абз.6 п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” із змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999р. №746/99 суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення  наведеного вище Указу Президента України №727/98  відповідач не сплачував єдиний податок протягом жовтня, листопада, грудня 2006р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 450,00грн.

За несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання відповідно до ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем були направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення форми „Ш”: №НОМЕР_3, яким визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 4,68грн.; НОМЕР_4., яким визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 0,93грн.

У зв'язку з неможливістю вручення податкових повідомлень-рішень відповідачу, позивачем було складено акти, а податкові повідомлення-рішення,  відповідно до „Порядку встановлення та експлуатації дошок податкових оголошень (повідомлень)” були розміщені на дошці податкових повідомлень (оголошень) за місцезнаходженням податкового органу.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені вищевказаним Законом. 

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків (п. 5.4.1 ст. 5.4 Закону).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п. 6.2.1 ст. 6.2 Закону).

Відповідно до вимог п. п. 6.2, 6.3 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ позивачем було направлено до відповідача першу податкову вимогу НОМЕР_5. на суму 150,12грн. та другу податкову вимогу НОМЕР_6. на суму 140,75грн., які були залишені відповідачем без задоволення.

Станом на 08.09.2006р. відповідач має заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами по єдиному податку в сумі 455,61грн.

Факт заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковими повідомленнями-рішеннями форми „Ш”: №НОМЕР_3, НОМЕР_4.; податковими вимогами НОМЕР_5., НОМЕР_6. та довідкою-розрахунком суми податкового боргу НОМЕР_7. станом на 15.09.2006р.

Враховуючи вимоги п. 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” де зазначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням господарського суду, позивач правомірно звернувся до суду з даними позовними вимогами.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. однією із функцій податкової служби є звернення в господарський суд з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, а позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд  вирішує  питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом,  який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий  збір  при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про державне мито".

Керуючись ст. 94 КАС України, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 2, 7, 17, 94, 98, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

постановив:

1.   Позов задовольнити повністю.                   

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_8) на користь державної податкової інспекції у Вишгородському районі (07300, Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1-а, код ЄДРПОУ 13717811, р/р 614101000024/0 ВДК в Київській області) заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами в сумі 455,61грн.

          3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_8) в доход  Державного бюджету України 102,00грн. судового збору.

          Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                 Писана Т.О.