КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа№ 04/01/11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

за участю представників:

від АТ КБ «Приватбанк»: Білоус А.В. (довіреність від 15.12.2005 № 9113);

від ініціюючого кредитора: не з'явились;

від боржника: не з'явились;

віл ліквідатора: не з'явились;

від ПАТ АБ "Укргазбанк": Бованенко О.М. (довіреність від 13.07.2012), Романюк Т.І. (довіреність від 15.03.2012 №195)є

розглянувши матеріали апеляційної публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.11.2012 року у справі № 04/01-11 (суддя - Гура І.І.)

за заявою приватного підприємства «Литвинський»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Литвинський» (далі за текстом - ПП «Литвинський») звернулося до господарського суду Черкаської області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав» (далі за текстом - ТОВ «Святослав»).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.01.2010 порушено провадження у справі № 01/11 про банкрутство ТОВ «Святослав», введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна Юдицького О.В. та інше.

В газеті "Голос України" від 25.03.2010 №53(4803) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Святослав».

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 по справі № 01/11 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Святослав».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 у справі № 01/11 ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 у справі №01/11 скасовано в частині зобов'язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі за текстом - ПАТ "КБ "ПриватБанк") на суму 17589773,46 грн. та в даній частині прийнято нове рішення, яким відмовлено ПАТ "КБ "ПриватБанк" у внесенні до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: на суму 17589773,46 грн., ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 у справі №01/11 в частині визнання публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі за текстом - ПАТ АБ "Укргазбанк") на суму 2162907,98 грн. змінено та викладено в наступній редакції "Визнати вимоги кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Святослав" ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 10995000 грн. конкурсними і такими, що підлягають задоволенню у четверту чергу", в іншій частині ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 у справі №01/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 у справі № 01/11 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010, справу №01/11 направлено на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 у справі № 01/113 ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 в частині визнання ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 2162907,98 грн. змінено, збільшено кредиторські вимоги ПАТ "АБ "Укргазбанк" на 10995000 грн., в іншій частині ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 у справі №01/11 залишено без змін

Постановою господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 по справі № 01/11 визнано банкрутом ТОВ «Святослав», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ «Святослав» арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 у даній справі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі за текстом - ПАТ "КБ "Приватбанк") залишено без задоволення, постанову господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 по справі № 01/11 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 07.02.2012 у даній справі касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 та постанову господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 по справі № 01/11 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.03.2012 у справі № 01/11 скасовано арешт та заборони на все майно, що належить ТОВ «Святослав» та звільнено майно банкрута з податкової застави.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.03.2012 у справі № 01/11 провадження у даній справі зупинено до розгляду господарським судом Черкаської області справ № 17/5026/2897/2011, №06/5026/2895/2011, №12/5026/2894/2011.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 у справі № 01/11 апеляційну скаргу ЗАТ "КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.03.2012 у справі № 01/11 - без змін, апеляційну скаргу ПАТ "АБ «Укргазбанк» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2012 у справі № 01/11 задоволено, ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2012 у справі № 01/11 скасовано та матеріали справи передано до господарського суду Черкаської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2012 дану справу прийнято до провадження суддею Гура І.І. та присвоєно № 04/01-11.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.11.2012 відмовлено у задоволенні скарги від 15.02.2011 №15/02-11 на дії ліквідатора Юдицького О.В. та інше.

Не погодившись з вказаною ухвалою в частині відмови у задоволенні скарги від 15.02.2011 №15/02-11 на дії ліквідатора Юдицького О.В., ПАТ "КБ «Приватбанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволені скарги публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на дії ліквідатора та задовольнити цю скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2012, у складі колегії суддів: головуючого судді - Доманської М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Шипка В.В., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.12.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді - Верховець А.А., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 року у даній справі, розгляд справі відкладено на 10.01.2013.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року, у зв'язку з виходом з відпустки головуючого судді Доманської М.Л., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді - Верховець А.А., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.20123 у даній справі, розгляд справи відкладено на 23.01.2013.

У запереченні від 09.01.2013 № 6856/04-01-11 арбітражний керуючий-ліквідатор Юдицький О.В. просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.11.2012 без змін.

У судовому засіданні 23.01.2013 представники ініціюючого кредитора, боржника та ліквідатора не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступи представників учасників провадженя у даній справі, що прибули у судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, законність і обгрунтованість ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині відмови ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволенні скарги на дії ліквідатора суттєво порушує норми чинного законодавства України, оскільки зазначене рішення було прийняте із суттєвими порушеннями норм матеріального і процесуального права.

Скарга на дії ліквідатора мотивована тим, що подавач скарги вважає, що ліквідатор банкрута упереджено виконує свої повноваження, чим завдає шкоду правам та майновим інтересам ПАТ КБ "Приватбанк" - кредитору. При цьому скаржник вказує на наступні обставини:

- ліквідатор відмовляється надавати ПАТ КБ "Приватбанк" інформацію, яка стосується заставного майна боржника, що забезпечує вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" у справі про банкрутства; такі дії ліквідатор вчиняє систематично на протязі 3 місяців;

- на зборах комітету кредиторів 09.12.2011 представник Банку звернувся з клопотання до ліквідатора, голови комітету кредиторів, внести до протоколу зборів зауваження та пропозиції, але протокол взагалі не було складено 09.12.20011, ліквідатор відмовився внести до протоколу запис про те, що на зборах був присутній представник Банку, який оголосив зауваження та звернувся до ліквідатора з пропозицією надати для ознайомлення документи стосовно банкрута, до цього часу Банк не отримав копію протоколу від 09.12.2011;

- до цього часу від суду не надійшло повідомлення про призначення до розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу; упереджено ліквідатор поставився до клопотання банку про розгляд питання про необхідність зупинення провадження у справі; ліквідатор відмовив у розгляді питання (вказав, що це не має значення) банку про залежність розгляду справи про банкрутство від результатів перевірки Витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- Банком було запропоновано ліквідатору розглянути питання щодо переобрання складу комітету кредиторів, оскільки після включення Банку до реєстру кредиторів арбітражний керуючий не провів до цього часу збори за повноправною участю банку, фактично, порушуючи вимоги закону про банкрутство щодо проведення зборів за участю всіх кредиторів;

- до цього часу ліквідатор не надав банку відповідь на заяву з поточними вимогами до банкрута.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3-1 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 3-1 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 5 ст. 3-1 Закону, арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст. 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ч. 11 ст. 30 Закону ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Відповідно до ч.12 ст. 30 Закону встановлено, що ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Пунктом 56 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 встановлено, що при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів. З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом.

Статтею 1 Закону встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.8 ст.16 Закону арбітражний керуючий має право брати участь у роботі комітету кредиторів з правом лише дорадчого голосу.

Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях ліквідатора Юдицького О.В. порушень чинного законодавства у зв'язку з ненаданням апелянту документів, які мають відношення до аналізу фінансово-господарської діяльності боржника (банкрута), у тому числі відповідних протоколів комітету кредиторів, оскільки такий обов'язок арбітражного керуючого прямо не передбачений чинним законодавством, у тому числі нормами Закону. Ліквідатор не оформлює відповідні протоколи зборів (комітету) кредиторів, а лише має право брати участь у роботі комітету кредиторів з правом дорадчого голосу. Будь-які зауваження та пропозиції до відповідних протоколів мають надаватись комітету кредиторів, а не ліквідатору.

До того ж, як вже зазначалось, інтереси всіх кредиторів боржника у даній справі, у тому числі апелянта, представляє комітет кредиторів, з яким ліквідатор співпрацює, перед яким звітує відповідно до вимог Закону.

У своїх запереченнях на скаргу арбітражний керуючий Юдицький О.В. посилається на те, що інформація, щодо заставного майна ТОВ "Святослав", що забезпечує вимоги ПАТ "КБ "Приватбанк" у справі про банкрутство, не може бути надана ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки таке майно у ТОВ "Святослав" відсутнє, що рішенням господарського суду Черкаської області по справі від 21.03.2012 № 16/5026/1607/2011 встановлено, що заставна техніка вибула із володіння ТОВ "Святослав" за договором купівлі-продажу, а у зв'язку з відсутністю реєстрацїї у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна така техніка набута новими власниками без обтяжень. Усі питання пов'язані з достовірністю витягу з реєстру обтяжень, отрманого арбітражним керуючим Юдицьким О.В. були предметом розягляду у справі № 16/5026/1607/2011. Розбіжності у різних витягах з Державного реєстру обтяжень рухомого майна пояснено неправильністю заданих параметрів для пошуку інформації в Реєстрі. Порушень чинного законодавства в діях арбітражного керуючого Юдицького О.В. не встановлено.

Відносно питання правомірності дій арбітражного керуючого-розпорядника майна щодо скликання зборів кредиторів суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.02.2011 були проведені збори кредиторів ТОВ "Святослав", на яких у тому числі обрано комітет кредиторів у кількості трьох кредиторів : Смілянська ОДПІ, ПП "Український продукт", ПАТ АБ "Укргазбанк" (протокол Зборів кредиторів від 04.02.2011).

Відповідно до ч.8 ст.16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить, крім іншого, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

На засіданні комітету кредиторів ТОВ "Святослав" 25.05.2011 на підставі інформації та звіту розпорядника майна боржника Юдицького О.В. щодо фінансово-господарського стану ТОВ "Святослав", більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів прийнято рішення звернутись до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, оскільки підприємство боржника має ознаки неплатоспроможності та про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Із врахуванням цього рішення зборів комітету кредиторів та клопотання голови комітету кредиторів суд першої інстанції у постанові від 14.06.2011 по даній справі, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Крім того, потрібно зазначити, що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 07.02.2012 погодився із легітимністю вказаних зборів кредиторів та зборів комітету кредиторів та прийнятих на цих зборах рішень, залишивши відповідні постанови суду першої інстанції від 14.06.2011 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 без змін, та зазначивши в мотивувальній частині своєї постанови, що рішення комітету кредиторів про звернення з клопотанням про визнання ТОВ "Святослав" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури надано до суду з додержанням всіх вимог Закону, та вказав про відсутність підстав для відмови у задоволення вищевказаних клопотань комітету кредиторів від 25.05.2011.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи (у тому числі з протоколу зборів комітету кредиторів ТОВ "Святослав" від 14.10.2011), на комітеті кредиторів розглядалась вимога апелянта про скликання загальних зборів кредиторів, та у її задоволенні було відмовлено у зв'язку з відсутністю для цього законних підстав.

Щодо заяви апелянта про визнання його поточних вимог до банкрута, то судом вже прийнято рішення щодо цих вимог.

Крім того, судом першої інстанції вже прийнята до розгляду заява ліквідатора про визнання відповідних договорів купівлі-продажу заставного майна недійсними.

Таким чином, викладені у скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" вимоги до арбітражного керуючого-ліквідатора ТОВ "Святослав" не грунтуються на законі, є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції розглянувши скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на дії ліквідатора обгрунтовано дійшов висновку, що вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" викладені у скарзі не відповідають Закону, доводи та послання ліквідатора на Закон у письмових запереченнях на скаргу є вірними, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на дії ліквідатора.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, викладені у скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" доводи щодо неправомірності дій арбітражного керуючого-ліквідатора ТОВ "Святослав" не грунтуються на законі, є безпідставними, а тому у задоволенні цієї скарги вірно відмовлено.

Доводи, наведені ПАТ КБ "Приватбанк" в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких підстав, ухвала господарського суду Черкаської області винесена з дотриманням норм матеріального права, зокрема Закону, та процесуального права, а апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" є безпідставною та не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 80, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.11.2012 у справі № 04/01-11 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.11.2012 у даній справі залишити без змін.

3. Матеріали справи № 04/01-11 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Верховець А.А.

Шипко В.В.

Повний текст постанови підписаний 28.01.2013