АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа №22-ц/796/1912/2013
Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.
Доповідач - Українець Л.Д.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
23 січня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
В складі : головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Шебуєвої В.А.
- Оніщука М.І.
при секретарі - Дем»янчук Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав
в с т а н о в и л а :
У серпні 2012 рокуОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що батько ОСОБА_5, який є її онуком, вихованням сина не займається, додому приходить в стані алкогольного сп'яніння та постійно знущається з сина. Мати ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ-ої групи, перебуває на обліку у психіатра та вважає таке ставлення до дитини нормальним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.
Зазначає, що в основу оскаржуваного рішення покладено висновок №8833/05 Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, який не відповідає дійсності, оскільки зроблений без ретельного дослідження всіх обставин справи.
Звертає увагу, що батьки майже не займаються вихованням сина. ОСОБА_5 рідко відвідує дитячий садок та проводить весь час на базарі, де працюють його батьки.
Крім того, відповідач регулярно вчиняє насильство в сім»ї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідно до запису Відділу реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва № 1448 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_5, батьком якого записано ОСОБА_3 (а.с.11).
З довідки КП УЖГ Дарницького району м. Києва від 15.06.2012 року вбачається, що позивач, її донька ОСОБА_4 та її онук ОСОБА_5 проживають в АДРЕСА_1 (а.с.9).
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов»язані піклуватися про здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування. Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.
Згідно зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та встановлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
01.11.2012 року Дарницькою районною в м. Києві держаною адміністрацією складено висновок № 8833/05 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49-50).
Службою у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації встановлено, що малолітній ОСОБА_5 народився під час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з малолітньою дитиною проживають разом в одній квартирі. Між мешканцями існує конфліктна ситуація та виникають сварки. З неодноразових бесід з батьками відомо, що конфлікти виникають з приводу спільного проживання в одній квартирі, по відношенню до дитини насилля не вчиняють.
Відповідно до актів обстеження умов проживання від 16.06.2011 року та 27.12.2011 року, малолітній ОСОБА_5 разом з батьками проживає в одній кімнаті, в якій є необхідні умови для його навчання, виховання та розвитку (а.с.51-52).
З протоколу бесіди з малолітнім ОСОБА_5 від 16.01.2012 року вбачається, що він любить своїх батьків, фізичного насильства відносно нього батьки не застосовують (а.с.53).
Посилання позивача на те, що висновок № 8833/05 не відповідає дійсності є недоведеним, оскільки, у відповідності ст.60 ЦПК України, не надано доказів на спростування відомостей, зазначених в ньому.
Крім того, відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Особами, в сім'ї яких проживає дитина, що мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, мають бути: фактичні вихователі - особи, які взяли у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування; патронатні вихователі; прийомні батьки; батьки-вихователі. Основною умовою подання позову такими особами позову є проживання дитини у їх сім'ї більше ніж шість місяців.
Таким чином законодавством визначений вичерпний перелік осіб, уповноважених подати позов про позбавлення батьківських прав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_5, 2007 року народження, та не відноситься до кола осіб, які в силу ст. 165 СК України наділені правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, оскільки дитина проживає зі своїми батьками, які займають в квартирі окрему кімнату. Ці обставини встановлені судом і ніким не оспорюються.
З наведеного вбачається, що судсуд з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку і підставно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судуі апеляційним судом не встановлено підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: