Справа № 344/222/13- а
Провадження № 2-а/344/246/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Польської М.В.
при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.
за участю позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Александрович Ю.І., що діє згідно довіреності від 05.09.2012 року № 1605/01-20/66-в,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про накладення адміністративного стягнення №18/694 від 20.12.2012 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення..
Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що згідно з постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Зокрема його визнано винним в тому, що він 05.11.2012 року 0 12.40 год. в порушення правил благоустрою м.Івано-Франківська припаркував свій автомобіль на елементах благоустрою, а саме на зеленій зоні, по вул.Вовчинецькій, 187.
Позивач вважає постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради незаконною, оскільки, дані правовідносини не регулюються правилами благоустрою та ст.152 КУпАП, а ПДР.
Позивач за таких обставин просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №18/694 від 20.12.2012 року.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він 05.11.2012 року 0 12.40 год. в порушення п.3.12.3 правил благоустрою м.Івано-Франківська припаркував свій автомобіль на елементах благоустрою, а саме на зеленій зоні, по вул.Вовчинецькій, 187 (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Позивач стверджує, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати правила дорожнього руху, а не статтю, яка регулює правила благоустрою, проте з такими доводами суд не погоджується виходячи з наступного.
Згідно до ст.ст.213, 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ст.152 розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Отже, розгляд даного правопорушення та застосування стягнення належало до компетентності адміністративної комісії .
Разом із тим ст.287 цього Кодексу особі, щодо якої прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, а також потерпілим надано право оскаржити її. Постанови у справах про адміністративні правопорушення, прийнятих адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад може бути оскаржено у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За вимогами ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до благоустрою віднесено і озеленення територій, і інші роботи, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини.
Статтями 13, 14 цього ж Закону визначено перелік об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, прибудинкові території, території будівель та споруд інженерного захисту територій, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору, а також інші території в межах населеного пункту. Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Пунктом 2 ст.16 цього ж Закону заборонено пошкоджувати або знищувати газони, дерева, кущі тощо. При цьому, чинним законодавством не встановлено чим та як саме проводиться пошкодження газонів та зелених насаджень, тому твердження позивача про можливість зупинки або стоянки в місцях, що не позначені відповідними засобами регулювання дорожнього руху , не зважаючи на зелену зону, а також що будь-які обмеження для водіїв міста є дискримінацією за ознакою території, є безпідставними.
Як слідує зі статті 17 ч.2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані, в тому числі дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Правилами благоустрою міста Івано-Франківська, затвердженими рішенням Івано-Франківської міської ради від 30.07.2009р., опублікованими в засобах масової інформації (а.с.15-18) п.3.12.3 громадянам, підприємствам, організаціям та установам, незалежно від форм власності та відомчої належності забороняється здійснювати паркову, проїзд автотранспортного засобу на елементах благоустрою (тротуарах, бордюрах, газонах), якщо це не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів. З врахуванням даних норм, на позивача накладено штраф в межах санкції 20 неоподатковуваних мінімумів - 340 грн.
Суд не вважає обґрунтованими доводи сторони позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення з огляду на непредставлення доказів, які підтверджують такі обставини та спростовують факти, викладені в постанові. Зокрема, позивачем не подано доказів, які вказують на невчинення ним правопорушення, або які вказують на обставини, що спростовують доводи оскаржуваної постанови. Позивач підтвердив, що на фотознімку, який долучено до протоколу про адмінправопорушення (а.с.19-20), знаходиться його автомобіль.
Пояснення в судовому засіданні слід оцінювати критично, оскільки вони не спростовують наявних обставин, що викладені в постанові.
Тому з огляду на наведені обставини, підстав для визнання протиправною та скасування постанови №18/694 від 20.12.2012 року з мотивів, вказаних позивачем не вбачається.
Відповідно до статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення входить до безпосередньої компетенції органу (посадової особи) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення. А тому, вимога позивача в цій частині є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.152, 287-289 КУпАП та керуючись ст.ст.17,18,71,159,160-163, ч.2 ст.171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення- відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Польська М.В.