Справа № 0540/6708/2012

Провадження № 2/261/203/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 25 січня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого -судді Чернової О.В., при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Крикунової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1983 року перебував у трудових правовідносинах з ДП «ДВЕК», працюючи на шахті імені «Челюскінців»гірничим робітником підземним, помічником начальника ділянки, заступником начальника ділянки, начальником ділянки, майстром гірничим підземним з повним робочим днем на підприємстві. Тому саме ці професії стали причиною розвитку у позивача професійного захворювання -хронічного обструктивного захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, в фазі загострення, легеневої недостатності 1-2 ступеня. В зв'язку з отриманим захворюванням 12 листопада 2012 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що захворювання виникли через небезпечність засобів індивідуального захисту та недосконалість технології, механізмів робочого інструменту на підприємстві. 21 листопада 2012 року позивач вперше пройшов медичний огляд у Міжрайонній МСЕК № 2 м. Донецька, згідно з висновком якої йому була встановлена третя група інвалідності, з втратою професійної працездатності 30% з 20 листопада 2012 року по 01 грудня 2013 року в зв'язку з професійним захворюванням. Пошкодженням здоров'я позивачу завдано тяжкі фізичні та моральні страждання, було змінено його звичний уклад життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя та матеріального забезпечення, в зв'язку з неможливістю виконувати роботи за своєю спеціальністю та погіршення стану здоров'я. З наведених підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні підтвердив позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу він визнає, однак не погоджується з сумою моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, тому як вважає її завищеною. З наведених підстав, просить суд позов задовольнити частково.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 15 червня 1983 року по 22 листопада 2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ДП «ДВЕК», що підтверджується наданою копією трудової книжки позивача (а.с. 23-33).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії Обласної клінічної лікарні профзахворювань від 31 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 було встановлено діагноз -хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, в фазі загострення, легенева недостатність 1-2 ступеня (а.с.19), даний діагноз було підтверджено Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 12 листопада 2012 року (а.с. 11).

У відповідності з довідкою МСЕК від 21 листопада 2012 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, з встановленням з втратою професійної працездатності 30% на строк з 20 листопада 2012 року до 01 грудня 2013 року в зв'язку з професійним захворюванням (а.с. 12-13).

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров'я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

У відповідності зі ст.153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з вимогами ст.237-1 КЗпП України відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання позивача заподіює йому моральні страждання, тому що через нього він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Його втрати носять безстроковий характер. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Внаслідок професійного захворювання він зіткнувся з труднощами побутового плану, оскільки йому важко обслуговувати себе в побуті.

На теперішній час позивач відчуває негативні наслідки профзахворювання, продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, він знаходиться під наглядом лікарів, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст.88 ч.2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 9 000 (дев'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Чернова