Справа № 0603/7375/12 Провадження № 2/0603/2530/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2013 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1

доОСОБА_2

простягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 р., у розмірі 400,00 грн. щомісячно, але не менше, 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття дитини.

Викладену у позовній заяві вимогу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона та ОСОБА_2 є батьками дитини -дочки ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 р., і на даний час проживає з нею та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, хоча зобов'язаний це робити.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, проте від неї надійшла заява, у якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності.

ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, проте від нього надійшла заява, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за його відсутності.

Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 р. (а. с. 2) та проживає з матір'ю (а. с. 4).

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати свою дочку ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 на утримання дочки матеріальної допомоги не надає.

Доказів на спростування викладеної у попередньому абзаці обставини ОСОБА_2 не надав. Більше того, як зазначалось вище, визнав позов.

Частинами першою -третьою статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

ОСОБА_2 не повідомив суду про обставини, які мали б враховуватись при визначенні розміру аліментів.

Частина перша статті 191 Сімейного кодексу України встановлює, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду до повноліття дитини.

Частиною четвертою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначалось вище, ОСОБА_2 визнає позов.

Виходячи з наведеного, суд задовольняє позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3.

Пунктом 1 частини першої статті 367 Цивільного кодексу України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Суд, враховуючи інтереси неповнолітньої ОСОБА_3, вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"), а відтак цей збір у розмірі 214,60 грн. підлягає стягненню в дохід держави з ОСОБА_2

Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 64, 79, 88, 174, 208, 209, 212 - 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовну вимогу ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 р., у розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 09.11.2012 р. і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 р.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;

- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корбут