АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, пл.Солом'янська, 2-а
справа № 22-ц/796/1714/2013 Головуючий у 1 інстанції: Бортницька В.В.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.
при секретарі Задорожному А.Г.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києва справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2012 року по справі за заявою про представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Догмат Україна» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, поряд з іншими вимогами, з урахуванням уточнень та на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, просив стягнути з відповідача 89472,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2009 року в задоволенні позову у зазначеній частині відмовлено, оскільки судом установлено, що затримка по виплаті заробітної плати відбулась внаслідок неправомірних дій працівників банку за відсутності вини роботодавця.
В листопаді 2012 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2009 року, посилаючись на те, що при ухваленні рішення від 18 грудня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, у відповідача було наявне майно, яке могло бути реалізоване з метою своєчасної виплати заробітної плати, про що позивачеві не було відомо. Вважає, що відсутність дій по реалізації майна свідчить про наявність вини відповідача у затримці розрахунку, відповідно, якби такі обставини були відомі суду, то наслідки судового рішення за цими позовними вимогами були б на користь позивача.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2012 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з ухвалою ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову про задоволення заяви; скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2009 року в частині відмови в задоволенні вимог щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, переглянути рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами; стягнути з відповідача 17812,64 грн. заробітної плати за період з 01 січня 2009 року по 11 лютого 2009 року та компенсації за невикористані 15 днів щорічної відпустки за 2008 рік та 89472,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків обставинам справи.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Колегія суддів ухвалила слухати справу без участі представника відповідача на підставі ст.305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, обставини, на які посилається заявник, нововиявленими не являються, оскільки існували на час ухвалення рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Як на підставу звернення до суду із вищезазначеною заявою особа, що її подала, посилається на п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України, відповідно до якого, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як роз»яснено у п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку з нововиявленими обставинами» обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Доводи апеляційної скарги про те, що нововиявленою обставиною є наявність у роботодавця майна, від реалізації якого можливо було б отримати кошти на проведення своєчасної виплати заробітної плати, колегія суддів відхиляє як помилкові, оскільки наявність у підприємства майна не може уважатися нововиявленою обставиною з урахуванням того, що однією з основ діяльності суб»єктів господарювання є майно, що становить статутний капітал, порядок формування якого визначається законом.
Обставини щодо наявності у підприємства майна існували під час провадження у справі і за природою свого походження не відносяться до тих, які не могли бути відомі позивачу, та на висновки суду при ухваленні судового рішення вплинути не могли.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскільки судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги із залишенням оскаржуваної ухвали без змін.
Керуючись ст. ст.218, 304, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді О.І. Шкоріна
А.М.Стрижеус