Судове рішення 22-ц/796/881/2013 від 28.01.2013

Судове рішення #27419131

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, Солом»янська площа , 2-а

Справа № 22- 881/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Голік Н.О.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рубан С.М.

при секретарі - Дубик Ю.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Комерційний банк "Надра" про захист прав споживача та визнання правочину недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ "Комерційний банк "Надра" про захист прав споживача та визнання правочину недійсним.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального права. Суд помилково встановив предмет та підстави позову, як спір, що виник з умов договору, не взявши до уваги позовних вимог стосовно порушення відповідачем при укладанні договору положень Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання інформації про умови кредитування, а також ту обставину, що відповідачем не було надано документів, що підтверджують факт надання позичальникові такої інформації. Суд, проігнорувавши норми законодавства, поклав всю відповідальність на так звану "завбачливість" позичальника.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №306/П/19/2008-840..

Предметом договору є надання банком позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошових коштів у сумі 205 956,80 дол. США в порядку і на умовах, визначених договором за програмою Кредитний пакет «Жилищные решения», на строк з 15 вересня 2008 року до 09 вересня 2033 року з відсотковою ставкою у розмірі 14,99% на рік.

Кредитний договір №306/П/19/2008-840 від 15 вересня 2008 року вчинений у письмовій формі та власноручно підписаний позивачем.

Відповідач виконав умови кредитного договору та надав позивачу кредит на умовах та в розмірі у визначених у договорі.

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який у листопаді 2011 року та у березні 2012 року уточнював, просив визнати недійсним укладений сторонами 15 вересня 2008 року кредитний договір з тих підстав, що в порушення вимог закону кредит був наданий в іноземній валюті за відсутності у банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, відповідачем не було дотримано вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якими передбачено обов'язок кредитодавця перед укладанням договору про надання кредиту повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, просив відшкодувати завдану цими діями відповідача моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання відповідачем доказів на підтвердження виконання положень закону про надання позичальнику інформації стосовно умов кредитування судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що до укладання кредитного договору позивачем була підписана анкета-заява від 11 вересня 2008 року, в якій зазначено, що своїм підписом позивач підтверджує, що йому була надана банком інформація про умови кредитування, як це передбачено ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Перевіряючи доводи позивача, які також містяться в апеляційній скарзі, про те, що підставою визнання кредитного договору недійсним є не попередження його під час укладання договору про валютні ризики, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується судова колегія, що можливість зміни курсу іноземної валюти була відома сторонам договору, і позивач, укладаючи договір про надання кредиту в іноземній валюті, міг передбачити настання такої зміни курсу в майбутньому під час виконання умов договору, а також не міг не розуміти валютні ризики в разі зростання курсу іноземної валюти .

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді