Судове рішення #27416062

Справа № 390/150/13- к

Провадження № 1-кп/390/14/13


УХВАЛА

про повернення обвинувального акту


"23" січня 2013 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого -судді Пасічника Д.І.,

при секретарі Петрук Я.А.,

за участю прокурора Дьолога В.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1 ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Рівненської області, Соренського району, с.Карпилівка, українця, громадянина України, освіта загальна середня, не одруженого, працюючого вантажником ПП «ОСОБА_5», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, особи, що не має судимості;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України,

та неповнолітнього

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця Кіровоградської області та району, с.Аджамка, українця, громадянина України, освіта загальна середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,


ВСТАНОВИВ:


16.01.2013 року до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з прокуратури Кіровоградського району надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України та ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.07.2012 року, близько 18.50 год., ОСОБА_1, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, знаходячись на території саду, який розташований на околицях с.Аджамки Кіровоградського району та області, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, викрали барана, породи «Курдучна», коричневої масті, віком п'ять місяців, вартістю 1500,00 грн.

Крім цього, 30.07.2012 року, близько 18.45 год., (ОСОБА_1.) знаходячись неподалік лісопосадки, що на околиці с.Аджамка, Кіровоградського району та області, достовірно знаючи, що його брат ОСОБА_3 є неповнолітнім, шляхом пропозиції викликав в нього бажання вчинити злочин, а саме скоїти крадіжку барана, який пасся у вищевказаній лісопосадці, на що неповнолітній ОСОБА_3 дав свою згоду. Після чого ОСОБА_1 та н/л ОСОБА_3 діючи умисно та цілеспрямовано, таємно викрали барана, належного Кулієву.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Захисник ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заперечували проти призначення судового розгляду обвинувального акта.

Заслухавши думку прокурора, учасників процесу, які з'явились в підготовче судове засідання, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що останній підлягає поверненню прокурору, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В порушення вказаної норми кримінального процесуального закону обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не містить взагалі анкетних відомостей потерпілого та навіть його ініціалів, прізвище потерпілого від злочину, якщо він визнаний таким, вказано в фабулі, де слідчим описується склад злочину ч.1 ст.304 КК України, обвинувальний акт не містить повних даних щодо слідчого, яким здійснювалось досудове розслідування, та прокурора, який затверджував обвинувальний акт, зокрема, не вказано ім'я та по батькові слідчого і прокурора. Крім цього, відповідно до обвинувального акту неможливо встановити чи встановлений по справі потерпілий взагалі, як не можна стверджувати, що ОСОБА_4 визнана законним представником неповнолітнього ОСОБА_3 і чи дотримано вимог ч.2 ст.52 КПК України щодо обов'язкової участі захисника неповнолітнього ОСОБА_3 В анкетних даних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не вказано їх сімейний стан, щодо ОСОБА_1 вказано, що він не працює, але в судовому засіданні він запевнив, що офіційно працевлаштований, вказано його дві попередні судимості: 28.10.2003 року по ч.3 ст.185 КК України, засуджений до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки (кінець іспитового строку 28.10.2006р.) та 20.05.2009 року по ч.2, 3 ст.185 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки (кінець іспитового строку 20.05.2011р.), але не вказано яким чином він відбув покарання за цими судимостями та чи не погашені вони і відповідно в такому разі їх не потрібно вказувати, а достатньо лише вказати, що особа є такою, що не має судимості, відповідно до ст..89 КК України.

За таких обставин суд змушений проводити підготовче судове засідання лише з тими учасниками процесу, яких суд має можливість викликати в судове засідання і які вказані в обвинувальному акті. При цьому суд об'єктивно позбавлений можливості викликати в судове засідання тих учасників процесу, які не вказані в обвинувальному акті і таким чином якість складання обвинувального акту порушує процесуальні права учасників судового розгляду.

Обвинувальний акт містить вказівку про те, що обвинуваченим повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, а ОСОБА_1 і ч.1 ст.304 КК України, проте обвинувальний акт не містить правової кваліфікації кримінальних правопорушень, зокрема опису кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, які інкриміновано кожному обвинуваченому, що є неприпустимим та порушує право обвинувачених на захист, оскільки неможливо зрозуміти суть інкримінованого злочину.

При цьому суд виходить із того, що під кваліфікацією злочинів розуміють точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленому в статті чи частини статті кримінального закону. Тим самим, за допомогою юридичної кваліфікації слідчим та прокурором дається точна юридична характеристика вчиненого діяння. Неправильна кваліфікація веде до порушення прав і законних інтересів як держави, так і окремих громадян, перешкоджає нормальному здійсненню правосуддя, підриває авторитет органів розслідування і суду. Кожний окремий злочин має сукупність власних ознак, однак при кваліфікації необхідно враховувати лише юридично значущі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретного злочину. Причому склад злочину утворює лише повна сукупність необхідних ознак і відсутність хоча б однієї з необхідних ознак свідчить про відсутність складу злочину взагалі.

Виходячи з викладеного, та приймаючи до уваги, що підозрюваним повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України суд вважає, що слідчому в обвинувальному акті необхідно вказати які саме кваліфікуючі ознаки ним встановлені під час досудового слідства та враховані в обвинувальному акті і чому дії підозрюваних необхідно кваліфікувати саме за частиною другою статті 185 КК України.

Подібним чином і обвинувальний акт є результатом всього досудового розслідування і має бути абсолютно зрозумілим, обвинувачення конкретним, не містити в собі незрозумілостей, неточностей або неповний перелік учасників кримінального провадження. Тому що в іншому випадку підозрюваному вручається копія обвинувального акту і підозрюваний об'єктивно позбавляється можливості здійснювати свій захист належним чином. Крім того, неякісно складений обвинувальний акт порушує також і права інших учасників процесу, зокрема потерпілого чи законних представників.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає необхідним повернути прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України та ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо підозрюваного. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314-315 КПК України, суд, -


ПОСТАНОВИВ:


Обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України та ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України повернути старшому прокурору прокуратури Кіровоградського району Дьологу Віталію Володимировичу.

Зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання обвинувального акта.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.




Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.І.Пасічник


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація