ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.11.06р. | Справа № А17/390-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтоводський АРАКС”, м. Жовті Води Дніпропетровської області
до Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Жовті Води Дніпропетровської області
про визнання недійсною першої податкової вимоги №1/87 від 05.09.2006р.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Кузнецов С.М., довіреність № ООО/02-64 від 27.09.2005р., адвокат;
від відповідача: Московчук І.М., довіреність № 5203/10-10 від 05.06.2006р., начальник юридичного відділу; Логвинов С.С., довіреність № 11079/9/24 від 20.11.2006р., старший державний податковий ревізор-інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Жовтоводський АРАКС” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ненормативного характеру —першої податкової вимоги Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (у подальшому —відповідач) №1/87 від 05.09.2006р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем у порушення пп. пп. 5.2.2, 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (у подальшому —Закон №2181) було винесено першу податкову вимогу до закінчення процедури адміністративного оскарження. Наведене, на думку позивача, порушує ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що 20.09.2006р. податковий борг було скасовано у зв’язку з продовженням процедури адміністративного оскарження. При цьому, відповідач зазначає, що на нього не покладений чинним законодавством обов’язок письмово повідомляти позивача про відкликання податкової вимоги, тому він повідомив про це позивача в усному порядку.
У судовому засіданні 21.11.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем проведено документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 28.01.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої був складений Акт від 29.05.2006р. №73/23-33286701-ДСК.
Актом перевірки було встановлено, зокрема, порушення позивачем:
– пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 1.20 ст. 1, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР, внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток за 2005 рік на суму 12018,00 грн.;
– пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість“ від 03.04.1997р. №168/970-ВР, внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість за 2005 і 2006 роки на суму 6781,43 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 05.06.2006р. №0000782301/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 19366,20 грн., у тому числі 15561,00 грн. —основний платіж, 3805,20 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
- від 05.06.2006р. №0000792301/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10172,15 грн., у тому числі 6781,43 грн. —основний платіж, 3390,72 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- не погодившись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач подав первинну скаргу на ім’я відповідача №ООО/02-82 від 15.06.2006р.;
- рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги від 5352/10-23 від 04.07.2006р. скарга була задоволена частково, було скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємств у сумі основного платежу 1083,00 грн. і у сумі штрафної (фінансової) санкції 108,30 грн.;
- також відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000782301/1, яким суму податкового зобов’язання з податку на прибуток було зменшено на 1191,30 грн., і №0000792301/1, яким суму податкового зобов’язання з ПДВ було залишено без змін;
- 12.07.2006р. позивач звернувся до ДПА у Дніпропетровській області з повторною скаргою №ООО/02-103 на податкові повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000782301/1 і №0000792301/1;
- рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 11.08.2006р. повторна скарга позивача була залишена без задоволення;
- за результатами розгляду ДПА у Дніпропетровській області повторної скарги позивача, відповідач виніс нові податкові повідомлення-рішення №0000782301/2 і №0000792301/2 від 15.08.2006р., якими податкові зобов’язання позивача з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість були залишені без змін;
- 21.08.2006р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою №ООО/02-216, при цьому про таке звернення він повідомив відповідача листом від 22.08.2006р. №ООО/02-217;
- 09.09.2006р. Державна податкова адміністрація України винесла рішення №10102/6/25-0515 про продовження строків розгляду повторної скарги позивача до 26.10.2006р.;
- 12.09.2006р. відповідачем було винесено першу податкову вимогу №1/87, у якій за позивачем було визнано суму податкового боргу у розмірі 24369,05 грн., а також направлено позивачеві листа №8593/10/24, у якому позивача було повідомлено про те, що з 29.08.2006р. на активи позивача розповсюджується право податкової застави;
- спірна податкова вимога і вказаний лист були отримані позивачем 18.09.2006р.;
- відповідач надав у матеріали справи Довідку, відповідно до якої станом на 09.10.2006р. за позивачем не обліковується заборгованість зі сплати податків (зборів, обов’язкових платежів) і майно позивача у податковій заставі не знаходиться;
- відповідачем не заперечується послідовне дотримання позивачем строків адміністративного оскарження, передбачених ст. 5 Закону №2181.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наступного.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п. 1.10 ст. 1 Закону №2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
У відповідності з пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується:
- останнім днем строку, передбаченого пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;
- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
З матеріалів справи вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не була закінчена, оскільки не настав жодний з випадків, передбачених пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181.
Водночас, чинне законодавство свідчить, що до закінчення процедури адміністративного оскарження на адресу платника податків не можуть надсилатись податкові вимоги, оскільки податкові зобов’язання не є узгодженими і, відповідно, ще не набули статусу податкового боргу.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Наведене свідчить, що у порушення наведених норм відповідачем була безпідставно і необґрунтовано винесена перша податкова вимога в той час, як податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість позивача не були узгоджені у встановленому Законом №2181 порядку.
Посилання відповідача на усне повідомлення позивача про скасування першої податкової вимоги не може бути прийняте судом, оскільки не підтверджується певними належними і допустимими доказами, що свідчать про втрату податковою вимогою своєї чинності.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкова вимога №1/87 від 05.09.2006р. має бути визнана недійсною.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтоводський АРАКС” задовольнити повністю.
Визнати недійсною першу податкову вимогу Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 05.09.2006р. №1/87.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтоводський АРАКС” (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Первомайська, 36/51, п/рахунок 26000110154100 в ДОД АППБ “Аваль”, м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ОКПО 33286701 ) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
27.11.2006р.