ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.01.2013Справа №5002-21/ 3918-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані»
до відповідача Фізичної особи-підприємця Залян Манвелла Аназасповича
про стягнення 37 003,79 грн.
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача Єременко В.В., довіреність № б/н від 05.09.2012, представник;
Відповідач не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Залян Манвелла Аназасповича, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 37 003,79 грн., з яких: 35 872,84 грн. основного боргу, 938,64 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості; 192,31 3 % річних від суми простроченого зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем одержаного від позивача товару, що призвело до утворення заборгованості.
Відповідач у судове засідання призначене на 27 листопада 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2012 надсилалась 12.11.2012 за адресою зазначеною позивачем у позовної заяві, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, на день слухання справи повідомлення про вручення та ухвала суду було повернуто на адресу суду без вручення з поштовою позначкою «за закінченням терміну зберігання». Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав (а. с. 33-35).
Ухвало Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року у зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду слухання справи було відкладено на 18 грудня 2012 року.
17.12.2012 позивачем до суду було надіслано факсограмою заяву за вих. № б/н від б/д про зменшення позовних вимог, у якій позивач вказує, що впродовж розгляду справи відповідач здійснив погашення основного боргу, а саме сплатив 35 872,84 грн., у зв'язку чим позивачем зменшено розмір позовних вимог. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 938,64 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості, 192,31 грн. 3 % річних від суми простроченого зобов'язання (а. с. 44).
Відповідач у судове засідання 18 грудня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2012 надсилалась за адресою зазначеною позивачем у позовної заяві, рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.
У засідання суду 09.01.2013 позивачем було надано заяву за вих. № б/н від б/д про зменшення позовних вимог, у якій позивач вказує, що впродовж розгляду справи відповідач здійснив погашення основного боргу, а саме сплатив 35 872,84 грн., у зв'язку чим позивачем зменшено розмір позовних вимог. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 938,64 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості, 192,31 грн. 3 % річних від суми простроченого зобов'язання (а. с. 49).
Представник позивача у засідання суду 22 січня 2013 року з'явився, надав заяву про надання уточненого розрахунку пені та 3 % річних, згідно якої загальна сума пені складає 996,10 грн., загальна сума 3 % річних складає 200,05 грн. Оскільки позивачем не надано заяви про збільшення позовних вимог у цій частині позову, суд розглядає позовні вимоги позивача у частині стягнення пені та 3 % річних за первісно заявленими позовними вимогами.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, судом приймається до розгляду заява позивача про зменшення позовних вимог.
Відповідач у засідання суду призначені на 09 січня 2013 року та 22 січня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.
Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.
Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до досягнутої домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» та Фізичною особою-підприємцем Залян Манвеллом Аназасповичем позивач у період з 19.06.2012 по 30.08.2012 передав відповідачу, а відповідач прийняв та зобов'язався оплатити продовольчі товари на загальну суму 151 886,00 грн.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, що зазначено статтею 655 Цивільного кодексу України.
Як передбачено частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Факт поставки позивачем відповідачу товарів на загальну суму 151 886,00 грн. підтверджений видатковими накладними: Дк000210592 від 08.08.2012, Дк000219329 від 13.08.2012, Дк000231421 від 21.08.2012, Дк000231420 від 21.08.2012, Дк000243687 від 30.08.2012 (а. с. 19-24).
Пунктом 4 вказаних видаткових накладних передбачено, що Покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту одержання товару.
Відповідачем сума одержаного товар була сплачена частково в розмірі 7 782,74 грн., несплаченого залишилось товару на суму 35 872,84 грн.
У процесі розгляду справи позивачем було надано суду заяву за вих. № б/н від б/д про зменшення позовних вимог, у якій позивач вказує, що впродовж розгляду справи відповідач здійснив погашення основного боргу, а саме сплатив 35 872,84 грн., у зв'язку чим позивачем зменшено розмір позовних вимог.
Таким чином, судом не розглядаються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 938,64 грн. пені.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно вимогам частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, що визначено статтею 547 Цивільного кодексу України.
Позивачем зроблено нарахування пені за видатковими накладними Дк000210592 від 08.08.2012, Дк000219329 від 13.08.2012, Дк000231421 від 21.08.2012, Дк000231420 від 21.08.2012, Дк000243687 від 30.08.2012.
Як визначено пунктом 5 видаткових накладних за недотримання строків оплати товару згідно пункту 4 накладних, Покупець оплачує Постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.
За видатковими накладними Дк000210592 від 08.08.2012, Дк000219329 від 13.08.2012, Дк000231421 від 21.08.2012, Дк000231420 від 21.08.2012 товар був одержаний представником Покупця - Сагателян А.Л., який діяв на підставі кільцевої довіреності (а. с. 28). Однак, як убачається з вказаної кільцевої довіреності Сагателян А.Л. був уповноважений лише на отримання товару. Щодо повноважень представника Покупця Сагателян А.Л. на узгодження умов оплати товару позивач документів не надав.
Таким чином, судом не приймаються у якості належного доказу для нарахування пені видаткові накладні Дк000210592 від 08.08.2012, Дк000219329 від 13.08.2012, Дк000231421 від 21.08.2012, Дк000231420 від 21.08.2012.
З урахуванням викладеного, судом не задовольняється заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пеня в розмірі 875,79 грн.
Судом приймається до уваги та розглядається вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за видатковою накладною Дк000243687 від 30.08.2012 на суму 5242,20 грн., відповідно якої позивачем нараховано пеню в розмірі 124,61 грн., оскільки зазначена накладна підписана відповідачем з умовами нарахування пені за прострочення платежу за отримання товару.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак, при розрахунку пені за видатковою накладною Дк000243687 від 30.08.2012 позивачем було допущено арифметичну помилку в розрахунку, та стягненню підлягає пеня в розмірі 120,31 грн. відповідно до наступного розрахунку 5242,20 х 15 % : 366 х 56.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 192,31 грн., яка підлягає стягненню.
Статей 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.
В судовому засіданні 22 січня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 24 січня 2013 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Залян Манвелла Аназасповича (проїзд Шишкіна, 36, м. Євпаторія, АР Крим, 97400; ІПН 1941224459, рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» (юридична адреса: вул. Н. Краєвої, 15, м. Севастополь, АР Крим, 99002; поштова адреса: Камишове шосе, 15, м. Севастополь, АР Крим 99014; код ЄДРПОУ 36951480, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) пеню в розмірі 120,31 грн., 3 % річних в розмірі 192,31 грн., а також судовий збір в розмірі 1577,31 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині вимог щодо стягнення пені в розмірі 818,33 грн. - відмовити.
Суддя С.І. Чонгова