ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.06р.

Справа № 35/400

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя 

до  Відкритого акціонерного товариства

"Виробничо-торгівельний комплекс "Славутич", м. Дніпропетровськ 

про стягнення  57 661,75 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від Позивача - Боінчук О.Л. - юрисконсульт, дов.№10/7128 - 197 від 23.10.06 р.

Від Відповідача - представник не з`явився. 

                                                           СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за спожиту теплову енергію –50 551,34 грн, пеню –5817,86 грн, 3% річних –1292,55 грн,  посилаючись на договір №291-т/04/278юр від  30.08.2004р.

09.11.2006р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за хімочищену воду 4563,04 грн, пеню –5817,86 грн, 3% річних –1292,55 грн з тих же підстав та вказує, що відповідач сплатив борг за послуги з теплопостачання після звернення позивача з позовом.  Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

          Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив, в якому вказує, що борг за спожиту теплову енергію ним сплачено повністю. Вимоги позивача щодо оплати хімочищеної води не визнає, посилаючись на відсутність такого обов’язку в договорі, що укладений між сторонами, та акти на які, посилається позивач, не підписані відповідачем. Вказує, що відносно нього порушено  справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховуються штрафні санкції, в зв’язку з цим просить відмовити в стягненні пені та річних.

            За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

            Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

- між Позивачем та Відповідачем було укладено  договір №291-т/04/278юр від  30.08.2004р.  про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води. Строк дії  договору встановлено до 30.09.2005р. та відповідно до п.10.1 він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодною із сторін не буде заявлено про відмову від нього.  Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

             На виконання умов договору в спірний період  в січні-березні 2006р. Позивач здійснив постачання теплоенергії Відповідачу на суму 115 663,90 грн,  що підтверджується актами про відпуск теплової енергії та рахунками на оплату.

             Відповідно до п. 6.4. договору Відповідач за надані послуги повинен проводити попередню оплату щомісячно та остаточний розрахунок протягом 5-ти днів з часу підписання акту про відпуск теплової енергії.

             Відповідач за надані послуги  розрахувався повністю, в тому числі сплатив згідно платіжних доручень №593 від 03.11.2006р., №590 від 02.11.2006р., №565 від 10.10.2006р. та №578 від 26.10.2006р. загальну суму 45988,30 грн, тобто після звернення позивача з позовом, та в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.  

            Згідно з п. 5.4. договору сторони договору щомісячно складають акти про відпуск теплової енергії та витрат води для підпитки тепломережі, що є невід’ємною частиною технологічного процесу теплопостачання. Відповідач (споживач) повинен щомісячно 1 числа направляти свого представника для підписання такого акту. В разі неявки представника споживача чи необґрунтованій відмові від підписання акту, енергопостачальна організація складає акт самостійно та направляє його споживачу.

            Позивач склав акти про надання хімочищеної води на підпитку тепломереж за лютий 2005р. на суму 1314,19 грн, за березень 2005р. - на 1037,52 грн, за листопад 2005р. –на  1064,24 грн та за грудень 2005р. –на 1147,09 грн, всього на 4563,04 грн, і направив їх та рахунки на оплату відповідачу. Відповідно до п.6.1. договору вартість хімочищеної води визначається згідно калькуляції енергопостачальної організації та затверджена в калькуляції, що введена в дію з 01.01.2005р. та повинна бути оплачена в строки оплати теплової енергії.

            Відповідач вказані акти не підписав, мотивованих заперечень позивачу не надав, вартість води, використаної на підпитку тепломереж, не сплатив. Заборгованість становить 4563,04 грн.

            Згідно зі ст.ст. 525,526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

       Доказів сплати цієї заборгованості на дату розгляду справи суду не надано.

       22.11.2005р. відносно відповідача порушено справу про банкрутство №Б15/169/05 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На цей час провадження у справі зупинено.

            Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції  за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовґязань і зобовґязань щодо сплати податків і зборів  (обовґязкових платежів). Отже, вимоги позивача щодо стягнення пені за період прострочення платежів з 23.03.по 19.09.2006р. в сумі 5817,86 грн, нарахованої в період дії мораторію, задоволенню не підлягають.

            Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів щодо оплати спожитої теплової енергії з  23.03. по 19.09.2006р. складають 1292,55 грн.

             Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Такі підстави, передбачені, зокрема, статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України. В зв’язку з цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.  Оскільки, інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні річні, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в Інформаційному листі №3-2-2005 від 15.07.2005р.).  Отже, заперечення відповідача в цій частині безпідставні.

            Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 4563,04 грн, 3% річних –1292,55 грн. В решті позову слід відмовити.

             Судові витрати по справі сплачені відповідачем на користь позивача в повному обсязі згідно платіжного доручення №583 від 11.10.2006р., та провадження в цій частині вимог підлягає припиненню.

            Суд не приймає заяву позивача №8653/02 від 08.11.2006р. про відмову від позову, оскільки вона не надана суду  в оригіналі, а долучена до справи лише її світлокопія, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача таку заяву не підтримав, та натомість позивач надав заяву про зменшення позовних вимог №8688/юр від 09.11.2006р., що датована пізніше заяви про відмову від позову

       Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 525, 526, 625  Цивільного кодексу України,  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

              В частині стягнення боргу 45988,30 грн та судових витрат провадження у справі припинити.

        Позов задовольнити частково.

              Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-торгівельний комплекс «Славутич» –49000 м. Дніпропетровськ, вул, Артема,12, код ЄДРПОУ 13429555 (р/р  26004014450100 в ДОД АППБ «Аваль», МФО 305653) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” –69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд.2, код ЄДРПОУ 00130872  (р/р 26002139078001 в від. “Дім Губернатора” КБ “Приватбанк”, МФО 305299)  борг в сумі 4563,04 грн (чотири тисячі п’ятсот шістдесят три грн 04 коп),  3% річних –1292,55  грн (одна тисяча двісті дев’яносто дві грн 55 коп).        

           В решті позову відмовити.

     Наказ  видати після набрання  рішенням законної сили.        

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

    

              

             Рішення підписано 24 листопада  2006р.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано