Справа № 1207/7796/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22 січня 2013 року м.Луганськ
Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:
головуючего - судді Селинного М.С.
при секретарі - Савенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який в подальшому уточнювали, зазначивши, що 25 грудня 2011 року, приблизно 15.00 годині, на ділянці між м.Луганськ та с.Гайове автодороги М04 «Знаменка -Луганськ - Ізваріне»582 км + 500 м, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ГАЗ 2705 «Газель», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, чим порушив п.п.12.3 ПДДУ, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Opel Vectra A», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, в салоні якого перебували в якості пасажирів власники автомобіля - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхній малолітній онук, ОСОБА_6, 2010 року народження.
Внаслідок вказаної ДТП, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження і була госпіталізований до лікарні, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 03 січня по 23 січня 2012 року. Крім того, належний позивачам автомобіль марки «Opel Vectra A», державний номер НОМЕР_2, зазнав значних механічних пошкоджень та потребує відновлювального ремонту, що спричинило позивачам майнової шкоди.
Позивачі вказують, що витрати на лікування ОСОБА_1 склали 3042,3 гривень, з яких 2100 гривень були відшкодовані страховою компанією, вартість відновлювального ремонту належного позивачам автомобіля складає 33 941 гривню, з яких 20617 гривень їм сплатила страхова компанія.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 942,3 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 13324 гривні в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням належного їм майна.
Також позивачі вважають, що внаслідок ДТП їм було спричинено моральну шкоду, яка виразилася в наступному. ОСОБА_1 відчула сильний фізичний біль, внаслідок отримання тілесних ушкоджень проходила стаціонарне та амбулаторне лікування, позбавлена можливості займатися активною соціальною діяльністю, вести домашнє господарство. ОСОБА_2 відчув гостре почуття страху під час ДТП за себе та за своїх рідних: дружину ОСОБА_1 та онука, ОСОБА_6, 2010 року народження. Також, він відчуває страждання через пошкодження його майна - автомобілю «Опель Вектра», яке спричинило порушення нормального укладу життя позивачів, що невідривно пов'язаний з використанням автомобілю. Розмір моральної шкоди, яку було спричинено позивачам внаслідок ДТП, позивачі оцінюють наступним чином: ОСОБА_1 - у розмірі 15 000 гривень, ОСОБА_2 - у розмірі 5 000 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав частково, не оскаржував факт спричинення ним позивачам внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди, однак розмір цієї шкоди вважав завищеним.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до його початку надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до нього не визнав повністю, зазначивши, що автомобілем «Газель 2705»з грудня 2009 року фактично володіє на підставі генеральної довіреності відповідач ОСОБА_3
Заслухавши пояснення позивачів та відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, допитавши експерта ОСОБА_7, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що 25.12.2011 року о 15-00 годині, на автошляху М-04 Знам'янка -Луганськ -Ізваріно, 582 км + 500 м ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, у порушення п.12.3 ПДР України, не врахував погодні умови, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який по інерції скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8 Автомобілі отримали механічні ушкодження.
На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.25).
З повідомлення ВРЕР ДАІ ГУМВС в Луганській області від 17.11.2012 року № 4594 вбачається, що згідно комп'ютерного обліку цієї установи автомобіль марки «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с.100-101)
Матеріалами справи підтверджено, що 09.12.2009 року ОСОБА_4 видав генеральну довіреність на ім'я ОСОБА_3, що була посвідчена приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстром номер 2465, в якій надав ОСОБА_3 право користування та розпорядження належним йому автомобілем «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1 (а.с.104).
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Як вбачається з копії Полісу № АА/7972895 від 10.12.2011 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність стосовно автомобілю «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, в Луганській філії ПАТ «УСК Гарант Авто»(а.с.99).
26.12.2011 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ УСК «Гарант Авто»з повідомленням про страховий випадок в рамках договору страхування № АА/7972895 від 10.12.2011 року (а.с.56-59).
Згідно висновку № 2/164-11 від 31.12.2011 року експертного авто товарознавчого дослідження за фактом спричинення матеріальної шкоди власникові автомобіля марки «Опель Вектора», державний номер НОМЕР_2, від пошкоджень в результаті ДТП, вартість матеріальної шкоди, що спричинена власникові вказаного автомобілю в результаті ДТП 12.12.2009 року, становить 33941 гривень (а.с.26-46).
При цьому, експерт дійшов висновку про економічну недоцільність відновлення транспортного засобу, що досліджувався, а вартість матеріальної шкоди прийнято в розмірі дійсної (ринкової) вартості автомобілю на момент ДТП, яка складає 33941 гривень.
04.01.2012 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ УСК «Гарант Авто»з повідомленням про страховий випадок (а.с.60 -63).
Згідно платіжного доручення № 4997 від 13.03.2012 року, Луганською філією ПАТ «УСК «Гарант Авто»ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування за полісом № АА/7972895 від 10.12.2011 року у розмірі 20826,15 гривень (а.с.55).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Артемівського районного суду м.Луганська від 27.01.2012 року, яка є чинною, ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.13).
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 з 03.01.2012 року по 23.01.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Луганській міській лікарні № 5 з діагнозом: «закрита черепно -мозкова травма, струс головного мозку в результаті ДТП 25.12.2011 року, забиття грудної клітки зліва, перелом УІІІ ребра зліва зі зміщенням фрагменту»(а.с.11,14-15).
Згідно платіжних документів, ОСОБА_1 було витрачено на придбання медикаментів та спецзасобів для проведення досліджень з метою відновлення стану здоров'я грошову суму в загальному розмірі 2862,30 гривень (а.с.16-24).
Суд не приймає як докази розрахункову квитанцію №117994 від 03.01.2012 року (а.с.18) та нефіскальні чеки від 04.01.2012 року (а.с.20), оскільки вказані документи не є підтвердженням того, що ці медикаменти були придбані саме на лікування ОСОБА_1
26.01.2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ УСК «Гарант авто»з повідомленням про страховий випадок (а.с.70-73).
Згідно платіжного доручення № 17769 від 25.06.2012 року, Луганською філією ПАТ «УСК «Гарант Авто»ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування за полісом № АА/7972895 від 10.12.2011 року у розмірі 2131,75 гривень (а.с.65).
Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому, зокрема, додаткові витрати, викликані необхідністю… придбання ліків…
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 30.03.2012 року № 2 «Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010-2011 роках»володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п.3,4 ч.2 ст.23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що дійсно, внаслідок ДТП, яка мала місце 25.12.2011 року з вини відповідача ОСОБА_3, який на той час на відповідній правовій підставі володів автомобілем «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, було пошкоджено автомобіль «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу ОСОБА_2, та спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_1, яка під час ДТП перебувала в салоні зазначеного автомобіля.
Доказів тому, що автомобіль марки «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, є спільним сумісним майном позивачів, суду протягом розгляду справи надано не було, клопотань про витребування додаткових доказів не заявлялося, тому суд вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування їй за рахунок відповідачів спричиненої внаслідок пошкодження цього автомобілю матеріальної шкоди.
Розмір матеріальної шкоди, що спричинена пошкодженням автомобілю «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, згідно з висновком експертизи становить 33941 гривень.
Оскільки ПАТ «УСК «Гарант Авто»ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП, що мала місце 25.12.2011 року, у розмірі 20826,15 гривень, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню невідшкодована шкода, що завдана його автомобілю внаслідок ДТП, у розмірі 13114,85 гривень ( 33941 -20826,15 = 13114,85).
Одночасно, суд, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 року (з відповідними змінами), вважає за необхідне зобов'язати позивача ОСОБА_2 після відшкодування йому відповідачем ОСОБА_3 суми заподіяної матеріальної шкоди у повному обсязі передати відповідачеві ОСОБА_3 замінені в ході ремонту деталі автомобілю згідно переліку, наведеного у висновку експерта.
В результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3 під час керування ним автомобілем «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, яким він володів на відповідній правовій підставі, позивач ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, в результаті чого нею було витрачено на відновлення здоров'я грошову суму, яка знайшла своє підтвердження з досліджених доказів, а саме 2862,30 гривень.
За умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «УСК «Гарант Авто»було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 2131,75 гривень.
Тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню невідшкодована матеріальна шкода у розмірі 730,55 гривень (2862,30 -2131,75 = 730,55).
В частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, то беручи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачів в цій частині частково, визначивши розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_3 таким чином: на користь ОСОБА_1 -у розмірі 10000 гривень, на користь ОСОБА_2 - у розмірі 3000 гривень, оскільки саме ці суми, на думку суду, служитиме належним відшкодуванням моральних страждань, яких зазнали позивачі внаслідок ДТП, з причин, наведених ними в обґрунтування свого позову (пошкодження належного ОСОБА_2 автомобіля, отримання ОСОБА_1. тілесних ушкоджень та необхідність відновлення її здоров'я протягом тривалого часу, ухиляння відповідача від відшкодування шкоди у позасудовому порядку).
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_4, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що він є неналежним відповідачем по справі, через те, що на час ДТП він не володів автомобілем «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1 (генеральна довіреність на користування та розпорядження цим автомобілем на ім'я ОСОБА_3 датована 09.12.2009 року та видана на три роки), тому ОСОБА_4 не є суб'єктом, на якого діючим законодавством України покладено обов'язок відшкодувати спричинену зазначеним джерелом підвищеної небезпеки шкоду.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Матеріалами справи підтверджуються витрати позивача ОСОБА_2 по сплаті судового збору в сумі 340 гривень (а.с.2).
Таким чином, враховуючи загальний розмір позовних вимог, які були пред'явлені до відповідачів (34266,30 = 942,30 + 13324 + 15000 + 5000 ), та позовних вимог, що задоволені судом (26845,40 = 730,55 + 10000 + 13114,85 + 3000), з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають частковому стягненню понесені останнім судові витрати у розмірі 266,37 гривень (340 : 34266,30 х 26845,40 = 266,37).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22,23,1166,1167,1187, 1194,1195 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 730,55 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, всього стягнути 10730,55 (десять тисяч сімсот тридцять) гривень 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13114,85 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ушкодженням майна, 3000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, всього стягнути 16114,85 (шістнадцять тисяч сто чотирнадцять) гривень 85 копійок.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити через їх необґрунтованість.
Зобов'язати ОСОБА_2 після відшкодування йому ОСОБА_3 у повному обсязі суми заподіяної матеріальної шкоди передати відповідачеві ОСОБА_3 замінені в ході ремонту деталі автомобілю згідно переліку, наведеному у висновку № 2/164-11 від 31.12.2011 року експертного автотоварознавчого дослідження за фактом спричинення матеріальної шкоди власникові автомобілю «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_2, від пошкоджень в результаті ДТП.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 266,37 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя М.С.Селинний