Справа № 1207/9585/12

РІШЕННЯ

ІМ»ЯМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі немічевій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про примусове виселення з житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 на обґрунтування якого зазначив, що 01 листопада 2006 року між відповідачем та АКБ «Райффайзенбанк Україна» був укладений кредитний договір № ML-900/518/2006 відповідно до умов якого позичальник надав відповідачу кредит в сумі 120000 доларів США. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 01 листопада 2006 року між позичальником та відповідачем було укалдено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за № 4509. Предметом договору іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1. У зв»язку із порушенням умов кредитного договору, приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 13 березня 2009 року був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 644 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 15 червня 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідач була ознайомлена з вимогою про звільнення квартири 14.09.2009 року під особистий розпис. Але до теперешнього часу відповідач квартиру не звільнила. Просить позбавити ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та стягнути з неї судовий збір на користь позивача в сумі 107,30 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з»явився, надав суду заяву з проханням слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з»явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи у її відсутність, заперечень проти позову не надала.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерним комерційним банком «Райффазенбанк Україна»та відповідачем ОСОБА_1 01 листопада 2006 року було укладено кредитний договір за № ML-900/518/2006, відповідно до умов якого відповідачу у користування були надані грошові кошти в сумі 120000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,49 % річних з терміном повернення кредиту 02 листопада 2026 року (а.с. 5-8). Відповідач зобов»язаний вносити оплату за кредитним договором відповідно до графіка погашення кредиту.

У забезпечення кредитного договору за № ML-900/518/2006 від 01 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффазенбанк Україна»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 01 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 4509, відповідно до якого відповідачем надано в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-14).

ПАТ «ОТП Банк»є правонаступником прав та обов»язків АКБ «Райффазенбанк Україна». 10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно умов якого та у відповідальності до ст. ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України Банк відступив, а позивач прийняв від Банку право вимоги за кредитним договором № ML-900/518/2006 від 01 листопада 2006 року та договором іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основаного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

13 березня 2009 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 644 про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 16).

15 червня 2011 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було вікдрито виконавче провадженя за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 17).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому Законом. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Частиною 3 ст. 109 ЖК України передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

ОСОБА_1 14 вересня 2009 року під особистий розпис було вручено вимогу про добровільне звільнення житлового будинку (а.с. 18), відповідно до якого відповідач зобов»язалася протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги добровільно звільнити квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони всі понесені нею судові витрати, а тому витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 525-527, 530, 543, 553-555, 610-612, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 109, 191 ЖК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача,поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя