Справа № 0418/5522/2012

Провадження № 2/0203/620/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи -П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

10 серпня 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи -П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, визнання недійсним договору купівлі-продажу. Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що її матері, ОСОБА_5, належала квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Про її смерть позивач дізналася лише 10.07.2011 р., але приїхати не змогла, оскільки із червня 2008 року постійно проживала та нелегально працювала в Ізраїлі, звідки була депортована 30.07.2012 р. Після смерті матері відкрилася спадщина на вказану квартиру. ОСОБА_5 за життя склала на ім'я ОСОБА_2 заповіт, на підставі якого останній було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Згодом ОСОБА_2 продала квартиру ОСОБА_3 На думку позивача, заповіт має бути визнано недійсним, оскільки відповідач чинила тиск на ОСОБА_5, змусивши останню скласти заповіт. Позивач зверталася до нотаріуса, проте їй було відмовлено через те, що вона у встановлений законом строк не прийняла спадщину. Порушення встановленого законом строку пов'язано з перебуванням в Ізраїлі. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом (з урахуванням уточнень) про визначення додаткового строку у три місяці для прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання за нею права власності на майно у порядку спадкування за законом (а.с.а.с. 2 -4, 79 -82, 163).

22 січня 2013 року суд своєю ухвалою роз'єднав позовні вимоги, виділивши у самостійне провадження вимоги про визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні позивач, її представник підтримали позов у повному обсязі.

Відповідачі, представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що з червня 2008 року позивач постійно проживала та нелегально працювала в Ізраїлі, звідки була депортована 30.07.2012 р. (а.с. 12).

Позивач доводиться дочкою ОСОБА_6 (а.с.а.с. 6, 7).

ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 74).

16 квітня 2011 року ОСОБА_6 склала заповіт на вказану квартиру на ім'я ОСОБА_2 (а.с.а.с. 73, 154).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла (а.с. 63-звор.).

Про смерть матері позивач дізналася 10.07.2011 р. телефонним зв'язком, про що свідчать її визнавальні пояснення.

05 січня 2012 року позивач склала заяву про прийняття спадщини, яку з м. Дніпропетровська було направлено поштою її представником за довіреністю на адресу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Заяву було отримано П'ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою (за місцем відкриття спадщини) 10.01.2012 р. (а.с.а.с. 8, 9, 66, 107 -109).

Того ж дня П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора письмово повідомила позивача про порушення нею шестимісячного строку для прийняття спадщини, а також необхідність надання документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою (а.с. 10).

22 травня 2012 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 (а.с. 75).

07 серпня 2012 року позивач особисто звернулася до П'ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 76).

08 серпня 2012 року позивача було письмово повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину через порушення нею шестимісячного строку для прийняття спадщини, а також відсутність документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою (а.с. 13).

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (далі -ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною 1 статті 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У відповідності зі статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами частини 3 статті 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, про факт смерті матері позивач своєчасно дізналася 10.07.2011 р., але звернулася до нотаріуса з порушенням строку, визначеного статтею 1270 ЦК.

Такий висновок суду полягає в наступному.

Частиною 2 статті 1269 ЦК передбачено, що заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Між тим, судом було встановлено, що заява від 05.01.2012 р. була подана представником позивача за довіреністю, що законом заборонено.

Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (далі -Інструкція), яка діяла на час складення позивачем заяви від 05.01.2012 р., письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Ураховуючи зміст приведеної норми, суд доходить висновку про те, що, оскільки місцем відкриття спадщини є Кіровський район м. Дніпропетровська, то й звертатися позивач мала до П'ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори або, принаймні, до будь-якого приватного нотаріуса, що знаходиться у цьому районі.

Утім, аналіз матеріалів справи свідчить, що приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, на адресу якого надійшла заява від 05.01.2012 р., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (територіально віднесено до Бабушкінського району м. Дніпропетровська) (а.с. 9).

Таким чином, посилання позивача на абзац 2 пункту 207 Інструкції, у відповідності з якою нотаріус має відкрити спадкову справу навіть, якщо заява надійшла поштою, є хибним через подання такої заява не за місцем відкриття спадщини.

Відтак і днем подачі цієї заяви має вважатися саме 10.01.2012 р. (день надходження до П'ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори).

Додатково про безпідставність позову свідчить те, що після неприйняття нотаріусом заяви про прийняття спадщини від 05.01.2012 р., позивач повторно звернулася з такою заявою лише 07.08.2012 р., тобто за півроку після цього.

У судовому засіданні позивач пояснила, що не звернулася до нотаріуса вчасно, оскільки перебувала в Ізраїлі нелегально і виїзд в Україну позбавив би її можливості повернутися.

На думку суду, ця обставина також не має ознак поважності, яку можна було б покласти в основу позитивного для позивача рішення.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Керуючись статтями 4 -11, 15, 18, 57 -60, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи -П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян