Справа №1490/5697/12 24.01.2013 24.01.2013 24.01.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/784/35/2013 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ч.2 ст.125 Муругов В.В.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі :
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Івченко О.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.
при секретарі: Рябеженко А.А.
виправданого: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_4 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, не судимого,
- виправдано за ч. 2 ст. 125 КК України за відсутністю події інкримінованого йому суспільно - небезпечного діяння.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 6 572 гривні 15 копійок в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
4 травня 2012 року до суду зі скаргою приватного обвинувачення звернувся ОСОБА_4, згідно якої 1 серпня 2011 року близько 11.30 год. в м. Баштанка Баштанського району на вул.. Ювілейна, 3 в робочому кабінеті ОСОБА_4, розташованому в приміщенні Баштанської центральної районної лікарні, ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин, шляхом викручування правого вуха та нанесення ударів руками в область потилиці голови заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які відповідно до акту судово - медичного обстеження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Розглянувши вказану скаргу, суд прийшов до висновку, що по вказану факту відсутня подія суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Виправдовуючи ОСОБА_3 суд у вироку вказав, що покази виправданого про обставини події узгоджуються з показаннями безпосередніх очевидців події - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судовому засідання пояснили, що ОСОБА_3 не наносив ударів потерпілому та не вчиняв щодо нього інших насильницьких дій, які б могли спричинити тілесні ушкодження, і спростовуються показаннями потерпілого в частині того, що ОСОБА_3 викручував йому праве вухо та наносив удари руками в область голови. Суд критично віднісся до показів свідка співмешканки ОСОБА_4 - ОСОБА_7 стосовно того, що у ОСОБА_4 були ознаки тілесних ушкоджень у вигляді почервоніння правого вуха та обличчя з правого боку, оскільки ці покази спростовуються показами ОСОБА_8 та висновком експертизи №102 -К від 12.07.2012 року, який складений на підставі всієї наявної медичної документації ОСОБА_4 та цими доказами було спростовано наявність будь - яких видимих ознак травмування ОСОБА_4 Суд дійшов висновку, що сама по собі наявність у потерпілого розладу слуху не є свідченнями вини ОСОБА_3
В апеляції ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок,за яким визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України , призначивши покараннч у виді виправних робіт на строк 200 годин. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану злочином, в сумі 1572 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Вважає рішення суду незаконним з підстав порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права. Вказує, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, та виправданий ОСОБА_3 надали суду неправдиві покази. Стверджує, що суд з невідомих причин не врахував та визнав покази ОСОБА_7 невідповідними дійсності. Посилається на те, що судом не надано належної оцінки показам свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, акту проведення службового розслідування, висновку комісійної судово - медичної експертизи.
В запереченнях на апеляцію ОСОБА_3 вважає безпідставними твердження апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права,оскільки його твердження нічим, крім його пояснень, не підтверджуються.
Заслухавши доповідь судді, виправданого ОСОБА_3, який заперечував проти апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення , в якій обвинувачував ОСОБА_3 в тому, що той 01.08.2011 року на ґрунті особистих неприязних відносин, шляхом викручування правого вуха та нанесення ударів руками в область потилиці голови заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дане обвинувачення ОСОБА_4 підтримав і в суді.
Відповідно до вимог ст. 27 КПК України справи про злочин, передбачений ст. 125 КК України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення.
Проте при розгляді справи судом ОСОБА_4 не надано достатніх доказів того, що йому 1 серпня 2011 року таврським Є.В. були спричинені легкі тілесні ушкодження за обставин, які викладені в скарзі приватного обвинувачення.
Так, ОСОБА_3, не заперечуючи факт сварки з ОСОБА_4 1 серпня 2011 року, не визнав пред'явленого йому потерпілим обвинуваченням і заявив, що він не наносив ударів потерпілому.
Покази ОСОБА_3 підтвердили свідки - безпосередні очевидці події - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 не наносив ударів ОСОБА_4 та не вчиняв щодо нього інших насильницьких дій, які б могли спричинити тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку комісійної судово - медичної експертизи № 102-К від 12.07.2012 року при освідуванні ОСОБА_4 не виявлено яких - небудь видимих тілесних ушкоджень, встановлення прямого причинного зв'язку між ймовірною травмою 01.08.2011 року та правостороннім невритом слухового нерву (правосторонньою сенсоневральною туговухістю) не є можливим. Подібний стан міг виникнути як в результаті травми, так і в результаті судинних розладів (атеросклерозу), інтоксикації, прийому лікарських препаратів та інше. Більш того, посттравматичний неврит слухового нерву, як правило, супроводжується струсом головного мозку (внаслідок удару достатньої сили в область голови). В даному випадку неврологічних розладів, пов'язаних зі струсом мозку, не виявлено. Утворення двохстороннього розладу слуху при травмі правого вуха - малоймовірно (а.с. 87-90).
Висновки судово - медичної експертизи узгоджуються з показами підсудного, свідків, в тому числі показами свідка ОСОБА_8, який пояснив в судовому засіданні, що при огляді ОСОБА_4 явних травматичних пошкоджень у нього не було, посттравматичний характер розладу його слуху він визначив зі слів самого потерпілого. Тому посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги свідчення свідка лор - лікаря Баштанської районної лікарні ОСОБА_8 є необгрунтованими.
Твердження заявника свого підтвердження в суді не знайшли, а обставини, на які він посилається, а саме, пояснення лікаря ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є похідними від його пояснень даним особам.
Суд вірно послався на покази свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що після отримання повідомлення від ОСОБА_4 про нанесення йому ударів ОСОБА_3 була створена комісія для проведення службового розслідування по даному факту з ціллю визначення характеру травми, а саме побутового чи виробничого вона характеру. Також згідно його показів ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях з даного приводу визнав вину частково, підтвердивши факт виниклого конфлікту, а не нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4
Одже ОСОБА_4 не надано доказів причинно - слідчого зв'язку між погіршенням його слуху та неправомірними діями ОСОБА_3 відносно нього.
У вироку суд виклав аналіз дослідженим доказам, дав їм належну оцінку, мотивував своє рішення щодо відхилення показів свідка ОСОБА_7 та обґрунтовано прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки їх покази узгоджуються з висновками судово - медичної експертизи.
Інших доказів, які б підтвердили висунуте обвинувачення, ОСОБА_4 суду не надано.
Таким чином, дослідивши повно та об'єктивно всі докази по справі, суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України , в діях ОСОБА_3 і виправдав його за даним обвинуваченням.
З матеріалів справи не вбачається, що судом при розгляді справи допущено порушення норм кримінального та кримінально - процесуального закону.
Тому підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :