Провадження : 22ц/790/677/13 Головуючий 1-ї інстанції -Іванісова Л.О.

Справа № 2-4481/11 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Гелашвілі Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

5 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про відшкодування матеріальних збитків у сумі 4 000 грн. по 1 000 грн. з кожного, та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. по 12 500 грн. солідарно з кожного, посилаючись на те, що 25 квітня 2012 року співробітниками міліції був незаконно затриманий і оглянутий автомобіль, яким він управляв, при виїзді з території ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка». В кузові автомобіля на законних підставах знаходилося обладнання, проте працівники міліції, відповідачі у справі, вимагали документи на перевезення товару, звіряли дані накладних на товар, фотографували його на камеру мобільного телефону, здійснювали при цьому на нього психологічний тиск. Свої дії працівники міліції пояснювали тим, що ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка»не має права продавати товар відповідно рішення суду, копію якого надати відмовились, як і відмовились надати документи на проведення слідчих дій, проте автомобіль з товаром повернули на територію заводу. Незаконними діями відповідачів йому була спричинена майнова та моральна шкода, оскільки внаслідок неправомірних дій працівників міліції у нього погіршився стан здоров'я.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність вимог ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, представник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України та представники третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам оскаржуване рішення відповідає.

У відповідності до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За правилами ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленнях статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що доказів неправомірності дій працівників міліції, відносно зупинки автомобілю та перевірки документів на товар, який знаходився у кузові автомобілю, позивачем суду не надано.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка, у повної міри узгоджується з обставинами справи та нормами матеріального закону.

Судом встановлено, що 25.04.2012 року автомобіль з обладнанням, в якому знаходився позивач у справі ОСОБА_1, виїхав з території ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка»та був зупинений працівниками міліції, при цьому був здійснений огляд обладнання, після чого автомобіль з товаром повернутий на територію заводу.

Заперечуючи проти позову, відповідачі посилались на те, що ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка»знаходиться в стадії банкрутства та за рішенням суду заборонено продаж будь-яких товарів чи обладнання, яке належить заводу. Вони являються співробітниками спецпідрозділу міліції, яке обслуговує вказане державне підприємство, тому їх дії неправомірними ніхто не визнавав.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність належних доказів спричинення позивачеві діями відповідачів майнової та моральної шкоди.

Викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження, перевірки і оцінки в суді першої інстанції і їм була дана мотивована оцінка в рішенні.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність зроблених судом висновків і були підставою для скасування рішення позивачем суду апеляційної інстанції не надано.

На підставі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді