ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.01.13 р. Справа № 5006/48/112/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ціолєк Ольга Олегівна
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Качевська Вікторія Валеріївна
про стягнення 4 017,00 грн.
представники:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
від третіх осіб не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 017,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № 36/031657/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 03.02.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Citroёn", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Hyundai", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.11.2012 та від 14.12.2012, які міститься в матеріалах справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судові засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Від третьої особи-1 ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначила, що 15.02.2011 в м. Києві по вул. Руденка відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено її автомобіль "Citroёn", державний номер НОМЕР_1. Зазначила, що винною в скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2
Третя особа-2 у письмових поясненнях зазначає, що постановою Дарницького районного суду м. Києва її було визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15.02.2011, та станом на дату ДТП її цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідачем.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріал?и справи, господарський суд Донецької області
В С Т А Н О В И В:
За договором 36/031657/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 03.02.2011, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Citroёn", державний номер НОМЕР_1.
З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2011 о 08 год. 20 хв. по вул. Руденко у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Citroёn", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля "Hyundai", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.8 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.08.2011, справа № 3-5828/11.
15.02.2011 ОСОБА_3 звернулась до позивача з повідомленням про настання страхового випадку.
17.03.2011 ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За страховим випадком - дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 15.02.2011 за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 36/19433/2.1.5.1 від 14.04.2011 по договору страхування № 36/031657/ПР/2.1.5.1 від 03.02.2011 визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4 017,00 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Платіжним дорученням № 201 від 15.04.2011 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 4 017,00 грн.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу автомобіля "Citroёn", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, визначено згідно виставленого рахунку ремонтною організацією № СТ00000316 від 14.03.2011, розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 14.04.2011.
При цьому, суд враховує здійснення виплати страхового відшкодування згідно виставленого рахунку на оплату № СТ00000316 від 14.03.2011 безпосередньо особі, якою проводився ремонт автомобіля, розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю "Citroёn", державний номер НОМЕР_1). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 15.02.2011 підтверджується матеріалами справи: протоколом огляду транспортного засобу після аварії від 15.02.2011, матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Жодних доказів у спростування визначеного позивачем розміру збитку застрахованому ним автомобілю, відповідачем суду не представлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18.08.2011 у справі № 3-5828/11 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 15.02.2011 о 08 год. 20 хв. по вул. Руденко в м. Києві, визнано водія транспортного засобу "Hyundai", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля засобу "Hyundai", державний номер НОМЕР_2, станом на 15.02.2011 була застрахована у ПрАТ "Міська страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/2632463, тип договору - 3) строком дії з 17.03.2010 по 16.03.2011.
Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/2632463) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500 грн., франшиза - 0 грн.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Citroёn", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/2632463), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 03.02.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією №5156 від 13.07.2012 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 017,00 грн., яка отримана відповідачем 19.07.2012, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час врегулювання страхового випадку (виникнення у позивача права на відшкодування шкоди в порядку регресу) - виплати позивачем страхового відшкодування) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, або на підтвердження здійснення перерахування позивачу страхового відшкодування у розмірі 4017,00 грн. відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 4 017,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, ідентифікаційний код 30244124, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 017 (чотири тисячі сімнадцять) грн. 00 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 21.01.2013.
Суддя Сажнева М.В.