У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
16.01.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого - Дацківа В.В., суддів - Машкаринця М.М., Гошовського Г.М., за участю прокурора - Завальського О.Я., засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями ОСОБА_1 та його захисника на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 23 жовтня 2012 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Сторожниця Ужгородського району, мешканець АДРЕСА_1, з середньо освітою, не одружений, перебуває у громадському шлюбі, має на утриманні 4-ох неповнолітніх дітей, не працюючий, судимий 02.03.2009 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_1 покарання за цим вироком частково приєднано не відбуте ним покарання за вироком Ужгородського міськарйонного суду від 02.03.2009 року у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) місяців і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області за проведення судово-хімічної експертизи у сумі 206,40 грн.
Строк відбування покарання засудженому постановлено рахувати з моменту його фактичного затримання - 01.03.2011 року.
Речові докази:
- гроші в сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень, купюрами по 500 грн., які знаходяться в відділі ФРУВ УМВС України в Закарпатській області - вважати повернутими за належністю;
- полімерну пляшку зеленого кольору, з рідиною темно-коричневого кольору - наркотичним засобом «екстракціний опій», яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області - постановлено знищити.
Згідно вироку ОСОБА_1 у вересні 2010 року, знаходячись в с. Минай Ужгородського району, в районі колишнього сміттєзвалища, знайшов орієнтовно 30-40 шт. засушених головок маку, які приніс по місцю проживання в АДРЕСА_1 та незаконно виготовив з них особливо небезпечний наркотичний засіб, який згідно висновку судово-хімічної експертизи є концентратом макової соломки (екстракційним опієм) та зберігав його по місцю свого проживання.
26.02.2011 року з метою збуту вказаного наркотичного засобу, ОСОБА_1 приїхав до м. Чопа Закарпатської області, де перебуваючи на вул. Приозерній, незаконно збув за 6500 грн. 51,24 грами наркотичного засобу (екстракційний опій) ОСОБА_3, достовірно знаючи, що вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
В апеляціях засуджений та його захисник просять вирок скасувати та справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину. Вказують, що вирок є незаконним та необґрунтованим, підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. В обґрунтування поданих апеляцій засуджений та його захисник вказують, що при складанні процесуальних документів: постанови про проведення оперативної закупки від 14.02.2011 року; видаткового касового ордеру від 25.02.2011 року; акту огляду покупця від 26.02.2011 року, маються розбіжності у кількості наркотичного засобу та вартості коштів, виданих ОСОБА_3 на оперативну закупку та отриманих ним у засудженого за придбання наркотичного засобу, що свідчить про здійснення до засудженого при збуті наркотичного засобу з боку працівників міліції провокації та, що показання ОСОБА_1 давав під впливом психологічного та фізичного тиску з сторони останніх. Вказують, що в порушення вимог ч. 1 ст. 127 КПК України під час огляду покупця були відсутні поняті. Крім цього, на думку апелянтів, судом не було взято до уваги розходження в показаннях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, даними ними на досудовому слідстві та в суді.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть і зміст вироку, пояснення засудженого та його захисника, які повністю підтримали подані ними апеляції; виступ прокурора, який вважає апеляції та доводи, викладені в них, є безпідставними; провівши судові дебати та заслухавши останнє слово підсудного, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_1 та його захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у незаконному виготовленні, зберіганні та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, в судовому засіданні доведена повністю.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 показав, що згідно оперативної інформації ОСОБА_1 мав намір збути наркотичні засоби, у зв'язку з чим 14.02.2011 року була винесена постанова про про проведення оперативної закупки. З цією метою, для здійснення вказаної операції, були залучені працівники Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та та особа під вигаданим прізвищем ОСОБА_3
26.02.2011 року в м. Чопі був затриманий ОСОБА_1 за збут ОСОБА_3 опію та в нього було вилучено 6500 грн. Гроші з каси УМВС України в Закарпатській області для проведення вказаної слідчої дії були отримані ОСОБА_3 в сумі 30 тис. грн., з яких 23500 грн. було повернуто в касу після проведення закупівлі у ОСОБА_1 наркотичного засобу.
З показань свідка ОСОБА_3, допитаного у відповідності до вимог ст. 85-3 КПК України (1960 року), вбачається, що 26.02.2011 року він приймав участь у контрольованій закупці наркотичних засобів у ОСОБА_1, оскільки останній напередодні погодився продати йому наркотичну речовину. 26.02.2011 року його, як покупця, було оглянуто в приміщенні Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області, передано йому 6500 грн. як засіб платежу, доставлено в м. Чоп, де близько 18.00 год. він передав засудженому вказану суму, а взамін отримав пляшку з екстратом наркотичної речовини об'ємом біля 400 мл. Після цього в приміщенні Чопського міського відділу міліції він видав вказану пляшку працівникам міліції, яка в присутності понятих була оглянута та опечатана.
Дані обставини про отримання грошових коштів ОСОБА_3, передачі ним 6500 грн. засудженому за продаж пляшки з наркотичною речовиною, затримання ОСОБА_1 та огляду наркотичного засобу підтверджено показаннями допитаних в суді першої інстанції свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Крім цього, з показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_5 вбачається, що вони 26.02.2011 року близько 18 год. по вул. Приозерній в м. Чопі, як поняті, були присутні при затриманні працівниками міліції ОСОБА_1 При цьому при огляді в останнього з кишені штанів було вилучено 6500 грн. Того ж вечора, близько 19.00 год. в приміщенні Чопського МВ УМВСУ вони були присутні при видачі ОСОБА_3 пляшки з наркотичною речовиною, яку, з слів останнього, він придбав за 6500 грн. у засудженого. Вказану пляшку у їх присутності було опечатано і вони поставили свої підписи на бірці. Жодних порушень з сторони працівників міліції вони не бачили.
Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 542 від 09.03.2011 року, в пляшці, що надійшла в опечатаному вигляді з підписами понятих, знаходилася речовина, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломки (екстракційним опієм), що в перерахунку на суху речовину становить 51, 24 г.
Суд першої інстанції, оцінюючи докази доведеності вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочині, вірно прийняв до уваги, що згідно показань ОСОБА_1, які містяться в протоколі його допиту в якості підозрюваного від 01.03.2011 року (а.с. 41-43 т. 1), останній показав, що з метою збуту наркотичних засобів він познайомився з ОСОБА_3, з яким оговорив вартість продажі «ширки» - 6500 грн., детально вказав процедуру виготовлення ним наркотика, місце зберігання - на горищі свого помешкання, мету збуту, оскільки його сім'я перебувала у досить скрутному матеріальному становищі, час та місце збуту, факт отримання грошей, передачі пляшки з наркотичним засобом ОСОБА_3 та його затримання. При цьому ОСОБА_1 також вказав, що усвідомлював, що рідина, яку він виготовив, являється екстракційним опієм, що продає ОСОБА_3 саме екстракційний опій, а не щось інше.
Апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і його дії правильно кваліфіковано за вказаною статтею.
Твердження засудженого і його захисника на незаконність та необґрунтованість вироку як такого, що такий підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі доводи апелянтів є надуманими, безпідставними, вони повністю спростовані дослідженими вище доказами та обґрунтовані в мотивувальній частині вироку.
Зокрема, обставини організації оперативно-слідчої дії про придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1, стверджуються рапортом свідка ОСОБА_6 від 26.02.2011 року, зареєстрованого в Ужгородському РВ УМВС України в Закарпатській області за № 466 (т.1 а.с. 4), згідно якого засудженого було затримано у зв'язку із збутом наркотичних засобів ОСОБА_3
Постановою про проведення оперативної закупки від 14.02.2011 року (т. 1 а.с. 5) підтверджено, що саме ОСОБА_1 мав намір збути наркотичну речовину і на виконання вказаної постанови оперативну закупку мав провести ОСОБА_3
Свідком ОСОБА_6 25.02.2011 року було отримано з каси УМВС України в Закарпатській області 30000 грн. (т.1 а.с.15), з яких 6500 грн., згідно акту огляду продавця від 26.02.2011 року (т.1 а.с.13), передано покупцю ОСОБА_3 та того ж дня їх вилучено у засудженого.
Вказані докази судом першої інстанції вірно визнано такими, що спростовують твердження засудженого про здійснення щодо нього провокації з боку працівників міліції при збуті наркотичних засобів, оскільки постанова про проведення оперативної закупки була винесена 14.02.2011 року, а закупка мала місце 26.02.2011 року.
Твердження ОСОБА_1 про те, що показання при допиті в якості підозрюваного він давав під впливом психологічного та фізичного тиску з боку працівників міліції, суд правильно відхилив, так як такі не знайшли свого підтвердження та були спростовані проведеною прокуратурою перевіркою (т. 1 а.с. 144-147), за результатами якої в порушенні кримінальної справи щодо застосування незаконних методів впливу до засудженого під час проведення досудового слідства відмовлено.
Крім цього, відповідно до протоколу особистого обшуку затриманої особи, складеного оперативним черговим Ужгородського РВ УМВС України 01.03.2011 року (т. 1 а.с. 50), ОСОБА_1 жодних заяв, повідомлень щодо вчинення відносно нього протиправних дій не подавав та при особистому огляді у нього будь-яких тілесних ушкоджень виявлено не було.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції правильно досліджений протокол огляду покупця (т. 1 а.с. 13) не виключив із числа доказів з тих підстав, що при огляді 26.02.2011 року ОСОБА_3 були відсутні поняті, оскільки огляд покупця відбувся з дотриманням вимог КПК України.
Судом, шляхом повторного допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було усунуто суперечності в їх показаннях, та встановлено дійсні час, місце та обставини, при яких мав місце збут ОСОБА_1 особливо небезпечного наркотичного засобу.
При таких обставинах апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляції засудженого та його захисника залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду від 23 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: