Справа № 226/3725/12

Провадження №11/772/69/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковганич С.В.

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року

23 січня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Спринчука В.В.,

суддів Кривошеї А.І., Мішеніної С.В.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2012 року яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки,

за ч.1 ст.296 КК України у виді арешту строком на 6 місяців. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду 14.11.2010 року біля 22.00 години в м. Тульчині, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, яке виразилось в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, знаходячись в приміщенні кафе "Фагот", безпричинно із хуліганських спонукань, навмисно наніс удар кулаком руки в область обличчя ОСОБА_3, причинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа та синця в області обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 346 від 08.12.2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

15.11.2010 року біля 01.00 год. ночі в м.Тульчині по вул. Леніна, ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії, знаходячись біля Тульчинського ВРЕР УДАІ, безпричинно із хуліганських спонукань, навмисно намагався нанести удар кулаком руки в область обличчя ОСОБА_4, а після удар ногою в область його тулуба, однак останні від даних ударів ухилився. В цей час ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, з метою припинення хуліганських дії ОСОБА_2, зробили йому зауваження, однак ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії безпричинно наніс декілька ударів у область голови ОСОБА_5 і ОСОБА_7

Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_2, ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в вигляді струсу головного мозку, забій м'яких тканин та синець в області обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №347 від 08.12.2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, перелому решіток зліва, деформація зовнішнього носа, травматичне викривлення носової переділки, контузія лівого ока середнього ступеня тяжкості, субконьюктивальний крововилив лівого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 345 від 08.12.2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, 14.11.2010 року біля 22.00 години в м. Тульчині, в приміщенні кафе "Фагот", ОСОБА_2 маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном гр. ОСОБА_3, з корисливих мотивів, наніс останньому удар кулаком руки в обличчя, тобто заподіяв насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_3 "Нокіа 5130" вартістю 700 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить вирок змінити і призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити його від покарання з випробуванням, мотивуючи свої вимоги тим, що судом не мотивовано призначена йому реальна міра покарання, в порушення вимог ст.65 КК України не враховано особу винного, те що він до кримінальної відповідальності не притягувався, на протязі 2-х років не переховувався від слідства та суду, має постійне місце проживання та роботи де характеризується позитивно, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілим, визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, претензії з боку потерпілих відсутні, крім того вони просили не позбавляти його волі.

Заслухавши доповідача, засудженого, який просив його апеляцію задовольнити та пом'якшити покарання, прокурора, який проти апеляції заперечив, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 373 КПК 1960 року апеляційний суд змінює вирок у випадках пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в скоєні злочинів, за які його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим, кваліфікація його дій є вірною і ніким не оскаржується.

Разом з тим, при призначені міри покарання засудженому судом першої інстанції не в повній мірі враховано положення ст.65 КК України.

Як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_2 з самого початку давав зізнавальні покази, активно сприяв розкриттю злочину, щиро каявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерних обліках в наркологічному, психіатричному кабінетах не перебуває, відшкодував потерпілим завдану шкоду, з боку потерпілих відсутні будь-які претензії матеріального та морального характеру, тому дані обставини в сукупності судом визнаються винятковими, та вказують на те, що виправити засудженого і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, звільнивши ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2, в частині призначення міри покарання - змінити.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк на три роки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу орга ну кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті оскаржуваний вирок суду залишити без змін.

Судді: (підпис)

Згідно з оригіналом: В.В. Спринчук