РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 117/3007/2012Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.
№ провадження: 22-ц/190/364/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.
"17" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Дралла І.Г.,
Суддів:Іващенко В.В., Харченко І.О.,
При секретарі: Гранковській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, треті особи: Новофедорівська селищна рада Сакського району АР Крим, Комунальне підприємство «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора», за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 листопада 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 АРК, треті особи: Новофедорівська селищна рада Сакського району АР Крим, Комунальне підприємство «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора».
Вимоги мотивовані тим, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 але не проживають у квартирі без поважних причин з 1996 року, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням з підстав статей 71, 72 ЖК України. Під час розгляду справи позивач зазначив, що ОСОБА_8 не проживає у спірній квартирі з 2010 року після закінчення школи.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 листопада 2012 року позовні вимоги задоволені.
Визнано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив з того, що сторони зареєстровані за вищевказаною адресою як члени однієї сім'ї. Однак із змісту пояснень сторін та пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_7 з 1996 року а відповідачка ОСОБА_8 не пізніше червня 2010 року не проживають у спірній квартирі без поважних причин, особисті речі відповідачів у квартирі відсутні. Вказані обставини також підтверджуються актами про не проживання від 20 жовтня 2011 року, від 4 квітня 2012 року. Відповідачки добровільно залишили спірне житлове приміщення і до звернення позивача з позовом до суду про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням у спірній квартирі, інтересу до квартири не проявляли і питання про їх вселення у квартиру не ставили. Таким чином суд першої інстанції виходив з того, що відповідачки відповідно до правил статей 71, 72 ЖК України втратили право користування спірним житловим приміщенням та їх слід визнати такими особами, що втратили право користування жилим приміщенням. Суд не прийняв до уваги доводи відповідачів про те, що позивач перешкоджав проживати їм у спірній квартирі та зробив неможливим їх сумісне проживання, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження цього доводу.
Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Згідно з правилами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходяться у зареєстрованому шлюбі та мають спільну дочку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка з 27 вересня 2010 року по 17 березня 2011 року навчалася у Кримському республіканському підприємстві учбово-курсовий комбінат житлово-комунального господарства та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.42-44).
Між сторонами у справі склалися неприязні стосунки внаслідок зловживання ОСОБА_8 спиртними напоями і антисоціальної поведінки на цьому грунті. Зазначені обставини підтверджені листом Новофедорівської селищної ради (а.с.31), постановою про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності, характеристикою на ОСОБА_9 за місцем проживання, даними про притягнення його до кримінальної відповідальності тощо (а.с.37-40). У березні 2012 року ОСОБА_8 зверталася до Сакського міськвідділу міліції із заявою про розшук зниклого ОСОБА_8, якого було об'явлено у розшук (а.с.41).
Також з матеріалів справи вбачається, що у 2012 році КП «Новофедорівська житлово-комунальна контора» зверталося до суду з позовом про визнання ОСОБА_8 таким, що втратив право користування спірною квартирою з підстав передбачених статтею 71 ЖК України. Під час розгляду справи було встановлено, що спірна квартира доведена ОСОБА_8 до непридатного для проживання стану і потребує капітального ремонту, у зв'язку з чим рішенням Апеляційного суду АР Крим від 5 вересня 2012 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_8 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.
Також стан квартири непридатний для проживання підтверджується фотографіями, що є в матеріалах справи (а.с.88-92).
Заборгованості по оплаті за квартиру та комунальні послуги немає, на теперішній час квартира ремонтується.
За таких обставин є поважні причини для того, щоб не проживати у спірній квартирі відповідачкам до відновлення її стану придатного для проживання.
За правилами статті 71 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням тільки у разі, якщо вона не користується жилим приміщенням більше ніж 6 місяців без поважних причин, тобто втратила інтерес до житлового приміщення.
У даному випадку, стан квартири, поведінка позивача у сім'ї, навчання ОСОБА_8 є поважними причинами не проживання у спірній квартирі, що є підставою для відмови у позові.
Оскільки при вирішенні справи та ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та доказам у справі, рішення суду першої інстанції відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 листопада 2012 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді
Дралло І.Г. Іващенко В.В. Харченко І.О.