Справа № 22ц/1290/5780/12

Провадження № 22ц/1290/5780/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого -Сергєєвої С.В.

Суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

при секретарі: Тищенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 19 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_1, місцевої громадської організації «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів»про визнання недійсною оцінки, визначеної за результатами рецензування,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 19 жовтня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк».

Визнано незаконним та скасовано звіт № 1178 від 20.12.2011 р. про оцінку магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, що виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1.

Визнано незаконною та скасовано рецензію на звіт про оцінку магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений Місцевою громадською організацією «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів».

Стягнуто з ОСОБА_1, місцевої громадської організації «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів»солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк»понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп.

ОСОБА_1 не погодилась із вказаним рішенням, вважає його необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в яких просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає , їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Лутугинського РУЮ знаходяться виконавчі листи Лутугинського районного суду Луганської області по справі № 2-1116/10 про стягнення у боргу з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк», звернення стягнення на предмет іпотеки. В ході виконавчого провадження державним виконавцем з метою забезпечення у наступному реалізації майна для стягнення суми боргу було накладено арешт на належне майно, зокрема: нежитлове приміщення магазину НОМЕР_1, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, призначено експерта та проведено оцінку.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», суд виходив з того, що суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 було порушено норми Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, а саме: оцінка майна була проведена без дотримання принципів коректності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання (п.4 Національного стандарту № 1); при проведенні оцінки майна не був врахований принцип найбільш ефективного використання (п.10 Національного стандарту № 1), що призвело до формування ринкової вартості оцінюваного об'єкту, яка не відповідає її реальній ринковій вартості, а за вказаних обставин висновок незалежної оцінки щодо визначення ринкової вартості магазину НОМЕР_1, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 підлягає скасуванню.

З цих підстав, суд дійшов висновку, щодо визнання незаконною та скасування рецензії на звіт про оцінку магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений Місцевою громадською організацією «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів»

Судова колегія не може погодитись із таким висновком суду та вважає за необхідне рішення скасувати та в новому рішенні відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови державного виконавця про призначення ОСОБА_1 експертом, суб"єктом оціночної діяльності у даному виконавчому провадженні, та на підставі договору №1178 від 21.11.2011 року, між Головним управлянням Юстиції в Луганській області та суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_1, відповідно до умов якого замовник, Головне управляння Юстиції в Луганській області, доручає, а оцінювач приймає на себе обов'язок по оцінці описаного та арештованого Відділом державної виконавчої служби Лутугинського РУЮ нерухомого майна (ВП№23701972). Мета проведення оцінки - визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна для подальшого проведення виконавчих дій (ВП№23701972).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови державного виконавця про призначення ОСОБА_1 як експерта суб"єкта оціночної діяльності в виконавчому проваджені, та договору №1178 від 21.11.11 року ОСОБА_1 було складено Звіт № 1178 про незалежну оцінку об'єкту у матеріальній формі - описаного та арештованого нерухомого майна магазину НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - звіт № 1178, оспорюваний звіт, звіт про оцінку майна).

Вирішуючи спір про законність та обґрунтованість такого звіту та рецензії на нього, судом першої інстанції в рішенні зазначено перелік загальним норм, пов'язаних із оціночною діяльністю, та як висновок суду вказано, що всупереч переліченим вище нормам при проведені оцінки нерухомого майна відповідачкою ОСОБА_1 оцінка майна була проведена без дотримання принципів корисності, попиту в пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання (п.4 Національного стандарту №1); при проведенні оцінки майна не був врахований принцип найбільш ефективного використання (п. 10 Національного стандартуМІ.)», тобто у вигляді висновку щодо незаконності та необгрутованості звіту зазначені положення п.4 Національного стандарту №1, відповідно до якого оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання, які на думку суду не були дотриманні експертом.

Однак, враховуючи оціночний характер зазначених обставин на підтвердження такої позиції судом не викладено жодних обґрунтувань щодо встановлення чи наявності таких порушень.

Такий висновок суду суперечить наявним матеріалам справи, зокрема у розділі II звіту №1178 надана Методика оцінки, на сторінці 12 оспорюваного звіту вказано на яких принципах базується порівняльний підхід (заміщення, збалансованості, попиту та пропозиції), на сторінці 13 зазначеного звіту вказано на яких принципах базується дохідний підхід.

При цьому на зазначені обставини відповідач посилалася при розгляді справи, заперечуючи проти позовних вимог, з наданням відповідних доказів свої доводів, однак в рішенні вони практично не знайшли свого відображення та не були належним чином розглянуті судом та їм не надано обґрунтованої та належної оцінки в мотивувальній частині рішення.

Тлумачення зазначених вище принципів здійснення оцінки, їх поняття та зміст наведені в Національному стандарті №1. Ознайомившись з положеннями даного нормативного акту та дослідивши звіт, здійснений відповідачкою, на предмет їх дотримання, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідачкою здіснення оцінки даного по справі нерухомого майна проводилося із дотриманням вищенаведених положень щодо принципів оцінки, про що у звіті наявні достатньо змістовні посилання та обґрунтування. вище принципи та їх поняття та змістСудова колегія

Щодо висновків суду про необґрунтованість в оспорюваному звіті пояснень коригувань на фізичний стан та площу, відсутності аналізу місця розташування об'єктів порівняння, дати пропозиції, актуальності, а також щодо посилань суду на відсутність зазначення джерел інформації, яка використовувалася експертом, з посиланням на реальні укладені угоди, то вони також є на думку судової колегії помилковими та такими, що спростовуються наданими відповідачем по справі доказами та положеннями, викладеними в самому звіті, і не відповідають об"єктивній оцінці дій, мотивів та висновків відповідача при укладенні оспорюваного звіту, у відповідності до положень вищенаведеного Національного стандарту №1, який є основною нормативною базою для його складання.

Так фізичний стан об'єкту оцінки відображено у п.3.4. «Визначення зносу»: фізичного, функціонального, економічного, та прийнято згідно п.5 табл. 5.1. «Стандарт ЖКГ України»СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009. .

Відповідно до п.47. Національного стандарту №1 «Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки».

Згідно з п. 49. Національного стандарту №1 «Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

При цьому Національні Стандарти не містять вимог щодо обґрунтування коригувань на фізичний стан та площу. Як зазначено відповідачкою по справі, всі аналоги, які використовуються у Звіті, розташовані у одному місті - місті Лутугине, яке є не великим по площі та численності мешканців. Дати пропозиції та актуальність пропозиції підтверджується відповідачем тим, що вона як оцінювач особисто телефонувала особам за об"явами, і особисті дані двох таких осіб зазначені у звіті на стор. 20 та 22.

Згідно п 16. Національного стандарту №1 «За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування».

Відповідно до п.52 Національного стандарту №1 «Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків».

Відповідно до п. 54 Національного стандарту №1 «Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.».

У звіті на стор. 20,22 вказані джерела інформації, телефони (печатний ресурс «Городской Курьер», «Восточний курьер», Ргґ8с- Інтернет-сторінок , у додатках є копія газети«Восточний курьер»).

При цьому відповідачкою, поясненням якої не довіряти у судової колегії немає підстав, зазначено, що більш доступних та відкритих інформаційних ресурсів, ніж Інтернет та газети не існує. Угоди купівлі-продажу майна захищені нотаріальною тайною, згідно чинного законодавства. Таким чином, інформація щодо конкретних умов договорів, в тому числі щодо цін угод купівлі продажу майна, для відкритого загального користування відсутня , в тому числі не міститься і в реєстрі Мінюсту, чи в будь-яких інших базах та реєстрах інших органів.

Також необхідно зазначити наступне.

У відповідності до ст.З ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Ст.9 Закону зазначає: «методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України».

У відповідності до п.2 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. За п.4 ст.58 цього Закону, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Однак, позовні вимоги не містять законних підстав для визнання проведеної відповідачем оцінки незаконною. Більше того діючим законодавством не передбачено визнання будь-якої оцінки незаконною.

Так, п.З Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440, визначає поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема:

- необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки;

- неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необгрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування;

- непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

З огляду на наведене, суд не мав законних підстав для визнання звіту про оцінку майна незаконним, оскільки законом це прямо не передбачено.

Аргументація позивача зводиться лише до суб'єктивного припущення, заснованого на нібито проведеному моніторингу цін ринку нерухомості, результатом якого стало нєспівпадіння професійної думки оцінювача і особистих уяв та уподобань банку.

Крім того відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом, всупереч вимогам ст. 10 ЦПК України покладено обов'язок доказування виключно на відповідача.

З матеріалів справи, журналів судових засідань та рішення суду вбачається, що вимоги відносно надання доказів пред"являлися відповідачці по справі. Зазначені докази, пояснення та доводи в заперечення доводів позовної заяви відповідачем надані суду у повному обсязі, з належним обґрунтуванням, посиланням на конкретні положення нормативних актів та аналізом здійсненого нею звіту з урахуванням таких положень та позовних вимог, які і були основним предметом дослідження при судовому розгляді. Однак в порушення вищенаведених положень ст.. 10 ЦПК України та ст11 даного Кодексу щодо диспозитивності судового розгляду, позивачем в свою чергу на думку колегії в підтвердження своїх доводів таких належних та достатніх доказів надано не було не надано. Таким чином підставою прийняття оскарженого рішення стали лише міркування та доводи позивача, його суб"єктивна оцінка звіту, не підтверджена реальними та необхідними доказами, не зважаючи на той факт, що усі вказані доводи було спростовано відповідачкою належним чином, що у повному обсязі відображається письмовими матеріалами справи та аналізом вищенаведених положень нормативних актів та відповідності звіту даним нормам.

З вказано вбачається, що при встановленні обставин по справ та дослідженні і оцінці доказів, наданих сторонами, судом першої інстанції було порушено вимоги ст..ст. 21, 213 ЦЦПК України, що призвело до помилкових висновків про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та необхідність їх задоволення. Підстави вважати оцінку, виконану експертом, як носієм спеціальних знань та навичок, незаконною, на думку колегії відсутні.

Здійснюючи висновок про обґрунтованість позову та посилаючись при цьому на порушення відповідачем положень Національних стандартів №1, судом при цьому фактично не зазначено, в чому ж полягають такі порушення, в чому конкретно полягає невідповідність вищезазначеним нормам звіт та не наведено обґрунтування наявності підстав для припущення судом такої невідповідності дій відповідача та складеного нею звіту оцінки майна вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 215 ЦПК України рішення суду складається з, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

Судом не було належним чином зазначено в мотивувальній частині рішення мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися заперечення відповідача, ОСОБА_1, та з яких підстав відхиляє докази та пояснення щодо наявності всієї інформації у звіті № 1178, на відсутність якої незаконно посилаються позивач у позовній заяві та суд у своєму рішенні.

З огляду на все вищенаведене судова колегія також вважає необгрунтованими позовні вимоги та висновки суду про незаконність та скасування рецензії на звіт, здійсненої Місцевою громадською організацією «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів», в результаті якої було визнано, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, відповідає вимогам та класифікації визначеної у п.67 Національного Стандарту №1.

Рецензування було здійснено в рамках виконавчого провадження за вимогами банку. Державним виконавцем була надана заява №1854 від 27.01.2012р. до Представництва Експертної ради УТО в Луганській області, на підставі якої здійснено рецензування. Також позивач на судовому засіданні повідомив, що авансував витрати на здійснення рецензування звіту.

Таким чином підстав визнавати зазначене рецензування незаконним, або здійсненим з порушення порядку його призначення чи проведення, у судової колегії немає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на наведене, судом прийнято незаконне та необгрунтоване рішення ухвалене без додержання принципів повного та всебічного з'ясування обставин справи з неналежним дослідженням доказів, долучених до матеріалів справи, яке необхідно скасувати та відповідно до ст.. 309 ЦПК України , керуючись п.4, п 10, п 13., п 16, п.47., 49., п.52 , п. 54 Національного стандарту №1, ст.З, ст.9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження»постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості, наведених судовою колегією в даному рішенні вище за текстом.

Керуючись ст.ст. 209,303,307,309,313,314,316 ЦПК України судова колегія ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 19 жовтня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_1, місцевої громадської організації «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів»про визнання незаконним та скасування звіту № 1178 від 20.12.2011 р. про оцінку магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, що виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1, визнання незаконною та скасування рецензії на звіт про оцінку магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений Місцевою громадською організацією «Луганське територіальне відділення Українського товариства оцінювачів»відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: