ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №5011-31/17526-2012 17.01.13
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант», м.Київ
доКомунального підприємства «Київпастранс», м.Київ
простягнення 5 500,00 грн.
Суддя Жагорнікова Т.О.
Представники сторін:
від позивача:Сукорянский Є.О. (дов. №01/226-47 від 02.01.2013 р.);
від відповідача:не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» (надалі - ТзДВ СК «Альфа-гарант») звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Київпастранс» (надалі -КП «Київпастранс») про стягнення 5 500,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави № 06-UZ\01-005-00046 від 23.08.2007 р. та Угоди про виконання зобов'язань за Договором страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави № 06-UZ\01-005-00046 від 23.08.2017р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5 500,00 грн., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність за водія тролейбуса «ЮМЗ-Т2» реєстраційний номер 4228, яким скоєно ДТП, несе КП «Київпастранс», оскільки шкода була завдана їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/17526-2012 розгляд справи призначено на 25.12.2012 р.
В судовому засіданні 25.12.2012 р. представник позивача надав додаткові документи на вимогу ухвали суду, надав усні пояснення по суті спору та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 25.12.2012 р. не з'явився, свої представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.
Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17526-2012 від 21.12.2012 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.01.2013 р.
В судовому засіданні 17.01.2013 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 17.01.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2 на яку було відправлено ухвалу суду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №082695 від 15.01.2013 р. Крім того, ухвали суду від 04.12.2012 р. та 25.12.2012 р. було отримано уповноваженим представником відповідача 11.12.2012 р. та 02.01.2013 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №19835432 та №20099472, докази чого знаходяться у матеріалах справи.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23.08.2007 р. між ТзДВ СК «Альфа-гарант» (страховик) та Вербіцьким Сергієм Миколайовичем (страхувальник), було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави № 06-UZ\01-005-00046, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tacuma», реєстраційний номер АА 3629 ЕВ. Вигодонабувачем за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк».
27.03.2010 року близько 09:30 год. Белінський Леонід Васильович керуючи тролейбусом «ЮМЗ-Т2» реєстраційний номер 4228 (надалі - «Тролейбус») по пр-ту Маяковського, 45 у місті Києві перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet» моделі «Tacuma», реєстраційний номер АА 3629 ЕВ (надалі - «Chevrolet») під керуванням водія Хортюка Юрія Володимировича (який керував на законних підставах, згідно із Заяви на внесення змін або повідомлення інформації до Договору страхування засобів наземного транспорту від 21.08.2008 р., відповідно до якої Вербицький Сергій Миколайович просив допустити до керування Хортюка Юрія Володимировича), що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Деснянського відділу ДАІ і м. Києві від 27.02.2010 р. №8598574.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Белінським Леонідом Васильовичем п.п. 10.1, 12.1, 12,3, 13.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23.04.2010 р. в адміністративній справі №3-3388/10, відповідно до якої Белінського Леоніда Васильовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 600 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
01.11.2010 р. на підставі ст. 600 Цивільного кодексу України між СК «Альфа-гарант» та Вербіцьким Сергієм Миколайовичем було укладено Угоду про виконання зобов'язань за Договором страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави № 06-UZ\01-005-00046 від 23.08.2017р. (надалі - Угода)
Пунктом 1 Угоди страховик на виконання договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-UZ\01-005-00046- від 23.08.07 р. зобов'язується сплатити страхувальнику узгоджене між сторонами страхове відшкодування (відповідно до фактичної вартості відновлювального ремонту в сумі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. за пошкоджений 27.03.10 р. автомобіль CHEVROLET Tacuma, д.р.н. АА3629ЕВ (надалі - Об'єкт страхування). Після надання страхувальником документів передбачених розділом 5 Договору страхування Страховик зобов'язується сплатити страхове відшкодування обумовлене пунктом 1 цієї Угоди протягом 7 (семи) робочих днів. (п. 2 Угоди).
Згідно із п. 3 Угоди після сплати страховиком суми, передбаченої пунктом 1 цієї Угоди, зобов'язання страховика за страховим випадком, що стався з Об'єктом страхування 27.03.10 р. вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином.
На виконання Угоди позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 5 500,00 грн., що підтверджується видаткових касовим ордером №230 від 02.11.2010 р.
Виплата страхового відшкодування за Договором здійснювалась без згоди вигодонабувача, оскільки: відповідно до 5.9. Додатку № 2 до Договору страховик має право зменшити перелік документів необхідних для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування при розгляді конкретних страхових випадків. 14.07.2010 року заступником начальника відділу по роботі з клієнтами управління врегулювання збитків ТзДВ СК «Альфа-Еарант» - Сегедою В.П. було подано службову записку з проводу відсутності відповіді банку на запит ТзДВ СК «Альфа-Еарант» (копія якої знаходиться в матеріалах справи) оскільки відповідно до п. 1.4.9 Додатку № 2 до Договору страхування у разі, якщо Вигодонабувач не надасть відповіді на запит страховика направлений відповідно до п. 1.5.3. Умов протягом 10 робочих днів з дати отримання запиту, страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування відповідно до вказівок страхувальника. Таким чином, зважаючи на вищевикладене ТзДВ СК «Альфа-Еарант» з метою не затримування строку відведеного для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування було прийнято рішення про виплату безпосередньо страхувальнику через касу ТзДВ СК «Альфа-Еарант».
На момент скоєння ДТП Белінський Леонід Васильович був працівником КП «Київпастранс», на балансі якого знаходився «Тролейбус».
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: «Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб».
Згідно із п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
01.03.2012р. позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою №03/500 про виплату страхового відшкодування, в якій просив перерахувати страхове відшкодування в сумі 5 500,00 грн.
15.03.2012р. відповідач направив на адресу позивача лист №404, в якому посилаючись на ненадання документів страхувальником, а тому останнім було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Відповідь на вищезазначений лист було направлено позивачем листом за вих. № 03/1599 від 11.07.2012 року та отримано відповідачем 31.07.2012 року і зареєстровано за вх. № 653, яким повідомлялося про те, що виконання вимоги про надання оригіналів документів, які підтверджують вимоги, є неможливою, оскільки видатковий касовий ордер від 02.11.2010 року є первинним документом та необхідний для бухгалтерського обліку, тому він повинен зберігатися безпосередньо на підприємстві. Також разом із зазначеним листом було надано копію свідоцтва про державну реєстрацію ФО-П Калиновський С.Ю., копію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ№5117 від 02.06.2007 року, копію посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 4247-ПК від 09.07.2009 року, копію свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5580 від 11.06.2007 року, копію сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 6444/08 від 16.01.2008 року та копію договору про надання послуг від 01.07.2009 року.
Відповідач на лист позивача вих. № 03/1599 від 11.07.2012 р. не відреагував та завданої шкоди не відшкодував.
Враховуючи встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 500,00 грн. у строк до моменту звернення ТзДВ СК «Альфа-гарант» до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» (01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 32382598) суму страхового відшкодування у розмірі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 22.01.2013 р.
Суддя Т.О. Жагорнікова