РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2012 року Справа № 212/12495/2012

. Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Липовської Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницького технічного коледжу до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи -служби у справах дітей Вінницької міської ради про виселення, -

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся з позовом Вінницький технічний коледж до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи -служби у справах дітей Вінницької міської ради про виселення.

В позові зазначено, що відповідно до клопотання Вінницького обласного українського музично-драматичного театру ім. М.К. Садовського та з урахуванням вільних місць, адміністрацією Вінницького технічного коледжу було поселено відповідачів в кімнаті АДРЕСА_1. Наразі у позивача виникла потреба у максимальній забезпеченості студентів житлом, на звернення коледжу про звільнення житлового приміщення відповідачі не реагують та продовжують проживати в кімнаті, чим порушують право повного господарського відання позивача та перешкоджають обов'язку забезпечити студентів місцями для проживання у гуртожитку. Дані обставини стали підставою для звернення до суду з позовною заявою.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надавши заяву, згідно якої позов підтримує, просить розглянути справу за її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідачі повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами цивільної справи. Письмових заперечень суду не надали.

Представник третьої особи -служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з'явилась, але до початку розгляду справи надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, при винесенні рішення просила врахувати та захистити житлові права дітей.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без фіксації судового засідання технічними засобами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з актом, складеним 07.08.2012 року комісією у складі заступника директора Вінницького технічного коледжу з адміністративно-господарської роботи, коменданта гуртожитку, лаборанта та прибиральниці гуртожитку, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дійсно проживають у гуртожитку коледжу за адресою:АДРЕСА_1

Відповідно до довідки відділу ГУДМС УДМС України у Вінницькій області від 15.09.2012 року, місце проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до ст. 128 Житлового кодексу України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

В судовому засіданні встановлено, що адміністрація коледжу не приймала рішення про надання відповідачам житлового приміщення, а саме кімнати у гуртожитку.

Згідно з ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Відповідно до п. 44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. N 208, громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Така сама норма міститься і у ч.3 ст. 116 ЖК України.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 116, 128, 129 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. N 208, ст.ст.15, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов Вінницького технічного коледжу задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Вінницького технічного коледжу в рахунок понесених позивачем судових витрат 107,30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :