Справа № 1990/10-225/12Головуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т.

Провадження № 10/789/1/13 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - постанова

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Тихої І.М.

Суддів - Демченко О. В., Римар Т. М.,

з участю - прокурора -Чорного В.П.

захисника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Тернопільської області Чорного В.П на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 , -

встановила:

вказаною постановою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.І ст.364 та ч.І ст.190 КК України, а кримінальну справу про його обвинувачення за вказаними статтями - закрито у зв'язку із дійовим каяттям.

Накладені слідчим арешт на належні ОСОБА_3: автомобіль НОМЕР_1 та квартиру АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 17 грн. та відсторонення його від посади заступника начальника управління -начальника відділу професійної та вищої освіти управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації скасовано.

Як слідує із постанови Тернопільського міськрайонного суду від 4 грудня 2012 року підсудний ОСОБА_3, працюючи на посаді заступника начальника управління - начальника відділу професійної та вищої освіти управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, умисно з корисливих мотивів, використав службове становище всупереч інтересам служби, чим заподіяв істотну шкоду державним інтересам .

Так, 1 вересня 2011 року відповідно до резолюції начальника управління освіти та науки Тернопільської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 для внесення пропозицій надійшов лист директора державного навчального закладу «Підволочиський професійний ліцей»щодо внесення клопотання до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на отримання згоди для укладення договору оренди частини адміністративно-господарської будівлі площею 11,3 кв.м (АДРЕСА_2) із підприємцем ОСОБА_5, у зв'язку із чим він доручив підготувати вказане клопотання головному бухгалтеру ОСОБА_6 і 5 вересня 2011 року спеціалістом вказаної бухгалтерії ОСОБА_7 підготовлено лист за №04/2201-06 на адресу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про передачу в оренду державного майна»та направлено його адресату.

6 вересня 2011 року до ОСОБА_3 звернувся житель м.Волочиськ Хмельницької області ОСОБА_8 із довіреністю від ОСОБА_5 на представлення його інтересів, який попросив у нього посприяти у наданні згоди на укладення договору оренди, на що ОСОБА_3, розуміючи, що до його службових повноважень не входять питання вирішення надання згоди на укладення договору оренди, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 сприймає його як службову особу, уповноважену на вирішення зазначеного питання, з корисливих мотивів, вирішив використати своє службове становище та заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 та пояснив, що процедура видачі дозволів дуже тривала, а тому 06 вересня 2011 року надав останньому додатковий примірник згаданого листа №04/2201-06 та порекомендував самостійно його завезти у Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та вказав відповідну адресу, запропонувавши за сприяння надати йому 300 доларів США.

29 вересня 2011 року ОСОБА_3, дізнавшись, що у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України розглянуто питання щодо надання дозволу па укладення договору оренди, повідомив ОСОБА_8 про те, що необхідно забрати відповідний лист із Міністерства.

Надалі, 30 вересня 2011 року близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_8 прибув в управління науки і освіти Тернопільської ОДА, де передав лист №1/1 1-9062 від 20 вересня 2011 року ОСОБА_3 і в цей же день, приблизно о 11 год.00 хв., ОСОБА_3 перед входом в адміністративне приміщення Тернопільської ОДА, що в м.Тернополі по вул.М.Грушсвського, 8, передав ОСОБА_8 оригінал підготовленого Управлінням освіти та науки Тернопільської ОДА листа №01/2442-11 від 30 вересня 2011 року «Про оренду державного майна», адресованого директору ДНЗ «Підволочиський професійний ліцей», згідно якого Міністерством надано згоду на укладення договору оренди приміщення, та отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 300 доларів США, що станом на 30 вересня 2011 року становило 2391, 81 грн.

В апеляційній скарзі старший прокурор постанову суду скасувати та кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суду в зв»язку з тим що суд безпідставно звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст..45 КК України, оскільки наслідком зловживання ОСОБА_3 своїм службовим становищем стала шкода нематеріального характеру, яка полягає у підриві авторитету органу державної влади та ним не відшкодована. При цьому вважає, що при вирішенні справи суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 , його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю доведена, активне сприяння підсуднім розкриттю злочину та його щире каяття ним не оспорюється.

Заслухавши суддю-доповідача, в дебатах: міркування прокурора, який вважає, що постанову слід скасувати, захисника про законність та обгрунтованість постанови, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія вважає, що постанову суду слід залишити без змін з наступних мотивів.

Так, у відповідності до ст.45 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності »

№ 12 від 23 грудня 2005 року звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Його треба здійснювати в порядку, встановленому ст. 7-2 КПК, незалежно від того, надійшла справа до суду із відповідною постановою чи з обвинувальним висновком.

Дослідженням матеріалів кримінальної справи встановлено , що ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочинів невеликої тяжкості, після чого розкаявся та активно сприяв у їх розкритті , повністю відшкодував заподіяну шкоду, вперше притягується до кримінальної відповідальності , має на утриманні неповнолітню дитину.

А тому виходячи із вимог ст.45 КК України та вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України обов'язком суду було звільнити його від кримінальної відповідальності, що і було зроблено.

Тому підстав для задоволення апеляції немає.

Керуючись п.п. 11, 13 розділу ХІ Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, ст.ст. 7-2,365-366 КПК України, колегія,-

Ухвалила:

Апеляцію старшого прокурора прокуратури Тернопільської області молодшого радника юстиції Чорного В.П залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 4 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_3 без змін.

Головуючий -підпис

Судді -два підписи

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Тиха І.М.