КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2013 р. Справа№ 5011-30/314-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Коваленко В.С.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
від відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
про стягнення 369 507,62 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 від 20.03.2009 року в розмірі 369 507,62 грн., а саме: сума основного боргу - 251 100,00 грн.; пеня - 38 232,00 грн.; плата за активну електроенергію - 12 845,66 грн.; 3 % річних - 19 482,61 грн.; збитки від інфляції - 47 847,35 грн. Також позивач просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 від 20.03.2009 року, який укладено між сторонами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 251 100 грн. - основного боргу, 17 884,53 грн. - пені, 9 400,50 грн. - 3 % річних, 18 054,90 грн. - збитків від інфляції, 6 869,79 грн. - судового збору, 6 418,05 грн. - витрат на послуги адвоката. Розірвано договір № 20/03/09 оренди нежитлового приміщення від 20.03.2009 року, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року провадження по справі було зупинено до розгляду Господарським судом м. Києва справи № 5011-36/11651-2012.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 5011-30/314-2012, в якому останній просить суд поновити провадження по справі у зв'язку з тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року по справі № 5011-36/11651-2012 позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено - визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 20/30/09 від 20.03.2009 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.12.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 25.12.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 року продовжено строк вирішення спору у справі та відкладено розгляд справи на 15.01.2013 року.
У судове засідання призначене на 15.01.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача встановив наступне.
Правовідносини між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) виникли на підставі укладеного 20.03.2009 року договору оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 (далі - договір).
Вимоги позивача по справі 5011-30/314-2012 ґрунтуються на тому, що в порушення умов договору, відповідач не сплачує позивачу плату за надані послуги оренди, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2009 року по листопад 2011 року становить 251 100,00 грн., що є підставою для дострокового розірвання договору.
Під час розгляду справи № 5011-36/11651 - 2012 за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди від 20.03.2009 року №20/03/09, що укладений між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 встановлено, що на момент укладення договору оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 відповідач право власності на приміщення, які підлягали передачі в оренду позивачу, належним чином в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не зареєстрував, отже, право власності на ці приміщення у нього не виникло.
Зміст укладеного між сторонами договору оренди суперечить приписам ч. 1 ст. 761 ЦК та ч. 6 ст. 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за період з травня 2009 року по листопад 2011 року та розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 від 20.03.2009 року, який укладено між сторонами.
Предметом даного договору є те, що орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Р. Окіпної, 4-А, в м. Києві, загальною площею 196,2 кв.м, а орендар зобов'язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані.
Згідно п. 3.1.6 договору, орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 15 числа наступного місяця.
Пунктом 6.2 договору сторонами було погоджено, що договір може бути достроково розірвано за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує оренди плату більше одного календарного місяця.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 761 ЦК право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать ці права.
Факт того, що на момент укладення договору оренди нежилі приміщення, які підлягали передачі в оренду відповідачу на праві власності позивачу не належали, встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 5011-36/11651-2012, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відтак, вказані вище обставини не підлягають доведенню знову під час вирішення спору в справі № 5011-30/314-2012.
З огляду на те, що на момент укладення оспорюванного договору позивач не був власником майна, зазначеного в договорі, а тому не мав правомочностей на передавання даного майна в орендне користування, юридично не існувало об'єкту оренди, оскільки не надано доказів введення в експлуатацію об'єкт оренди, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з травня 2009 року по листопад 2011 року.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи те, що позивачем не надано доказів для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за період з травня 2009 року по листопад 2011 року, відповідач не допустив прострочення зі сплати 251 100,00 грн. зазначених платежів перед позивачем, а відтак і відсутні підстави для стягнення з відповідача 17 884,53 грн. - пені, 9 400,50 грн. - 3 % річних, 18 054,90 грн. - збитків від інфляції.
Вимоги позивача в частині розвівання договору не підлягають задоволеною з огляду на те, що визнання правочину недійсним не може бути його розірвання.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2012 року по справі № 5011-36/11651-2012 визнано недійсним договір оренди нерухомого майна №20/03/09 від 20.03.2009 року, укладений між Фізичною особою - підприємець ОСОБА_5 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року у справі № 5011-30/314-2012 в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 251 100 грн. - основного боргу, 17 884,53 грн. - пені, 9 400,50 грн. - 3 % річних, 18 054,90 грн. - збитків від інфляції та розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 від 20.03.2009 року, який укладено між сторонами.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення плати за активну електроенергію слід залишити без змін з огляду на те, що позивачем не надано суду в розумінні норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України належних доказів того, що позивачем у відповідності до умов п. 4.5 договору передавався відповідачу належним чином оформлений рахунок на оплату послуг електроенергії в сумі 12 845,66 грн.
Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року у справі № 5011-30/314-2012 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року у справі № 5011-30/314-2012 в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 251 100 грн. - основного боргу, 17 884,53 грн. - пені, 9 400,50 грн. - 3 % річних, 18 054,90 грн. - збитків від інфляції та розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 20/03/09 від 20.03.2009 року відмовити.
В решті рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2012 року залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 4 231,58 грн. (чотири тисячі двісті тридцять одна гривня 58 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 5011-30/314-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шапран В.В.
Судді Андрієнко В.В.
Буравльов С.І.