а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2008 р. Справа № 2-а-9812/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : не з'явився по невідомим суду причинам
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці
про: зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов ОСОБА_1 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці нарахувати їй недоплачену щомісячну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивачем зазначено, що всупереч ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з моменту набрання чинності Закону їй не виплачувалася.
На підставі вищенаведеного, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 2006 по 2007 роки.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1708260.
Враховуючи положення ч.4 ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку розглядати справу у відсутності представника суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про день та час розгляду справи, на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач просила суд поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки про своє право на отримання зазначеної допомоги дізналася лише після ухвалення рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, а тому не мала змоги раніше звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, ч.2 ст.100 КАС України передбачено, що у разі визнання судом причини пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи вік позивача, суд прийшов до висновку про поважність причин пропущення позивачем строку звернення до суду, а тому справу слід розглядати в порядку, встановленому цим Кодексом.
ОСОБА_1 має право користуватися пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дтей війни", що підтверджується тимчасовою довідкою (доданою до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Вінниці, яке є відповідачем за цим позовом.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнано неконституційною, тобто такою, що не відповідає Конституції України. Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”є нормативним актом рівної юридичної сили з іншими законами України і не може зупиняти дії чинних законів у частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.Також рішенням Конституційного Суду України №6 від 09.07.2007 року було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни. Крім того, Конституція України визначає Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік”та Закон України “Про соціальний захист дітей війни”як акти рівної сили, лише з однією різницею, яка полягає в тому, що Закон України “Про Державний бюджет”приймається щорічно та має визначений термін.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну допомогу, починаючи з 9 липня 2007 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за Конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 111 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Оскільки ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд вважає, що недоплачена частина пенсії, починаючи з 09.07.2007 року, підлягає нарахуванню на користь позивача в зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких проводилась її виплата.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині нарахування недоплаченої суми до пенсії як дитині війни до 09.07.2007 року з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України Управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до п.12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 09.07.2007 року, було зупинено.
Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому, а саме: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 18.08.08
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 18.08.2008 року постанова не набрала чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: