ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.13 Справа № 30/5014/3128/2012

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 35 895 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Хлабистін Д.М., довіреність № 27 від 01.01.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі

35895 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 52862422 масу вантажу у вагоні № 65881021.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 52862422 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 65881021, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 35895 грн. 00 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги у судовому засіданні.

Відповідач у судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду заяву № 05/104 від 21.01.2013, в якій просить суд розглянути дану справу без участі його представника та надіслати поштою копію рішення, а також відзив на позовну заяву № 05/103 від 18.01.2013, в якому заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що переваження спірного вагону проводилось без участі представників відповідача та різними способами, а також у накладній № 52862422 відсутня в розділі 49 відмітка про складений комерційний акт.

Заява про розгляд справи без участі представника відповідача судом задовольняється.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У червні 2012 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Ізмаїл (експорт) Одеської залізниці за накладною № 52862422 Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит у вологому стані) у вагонах №№ 67170068, 65881021, одержувачем за накладною був зазначений Ізмаїльський морський торговий порт; вантаж маркований вапном жовтого кольору.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вагону № 65881021 на 150-тонних електронно-тензометричних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 65881021 у накладній № 52862422 зазначена маса вантажу 71000 кг, фактично ж встановлено - 72280 кг, тобто на 1280 кг більше, ніж зазначено у накладній.

Викладене підтверджується випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а. с. 10).

По даному факту складено акт загальної форми № 759/Ваги від 04.06.2012 та комерційний акт серії АА № 042624/257 від 04.06.2012 (а. с. 5, 7).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження нижче бортів на 20 см., без маркування, без заглиблень, двері люка зачинені, ознак течі вантажу немає, вагони технічно справні.

Спірний вагон був відчеплений за накладною № 47103635 (а. с. 8).

Надлишок вантажу після вивантаження з вагону № 65881021 був відправлений за накладною № 47200316 на станцію призначення Ізмаїл (експорт) Одеської залізниці у вагоні № 60606431 (а. с. 9).

Належність відповідачеві вантажу у спірному вагоні на момент його відправлення відповідачем не оспорюється.

Згідно телеграми № 433 від 18.06.2012 зважування спірного вагону на станції відправлення здійснювалось без участі представників залізниці.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірного вагону на станції призначення, про що був складений комерційний акт серії АА № 042624/257/87 від 04.06.2012 з відповідною відміткою у розділі "Є" (а. с. 6).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 35895 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 52862422 (вагон № 65881021) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 71000 кг, спосіб визначення маси - на 200-тонних вагонних вагах, у графі «Відправник» вказано найменування відправника - ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних електронно-тензометричних вагонних вагах, повірка яких проведена 30.05.2012, згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження (а. с. 13), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 65881021, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 71000 кг, фактичній масі вантажу - 72280 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 759/Ваги від 04.06.2012 та комерційним актом серії АА № 042624/257 від 04.06.2012, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 5, 7).

Крім того, вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірного вагону на станції призначення, про що був складений комерційний акт серії АА № 042624/257/87 від 04.06.2012 з відповідною відміткою у розділі "Є" (а. с. 6).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52862422 за вагон № 65881021 становить 7179 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 35895 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Посилання відповідача на те, що контрольне переваження проводилось без участі його представника є безпідставними, оскільки з комерційного акту серії АА № 042624/257 та № 042624/257/87 від 04.06.2012 вбачається про присутність вантажовідправника під час контрольного зважування (а. с. 5-6).

Доводи відповідача про те, що контрольне переваження проводилось не таким самим способом відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в накладній. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Згідно п. 3.18 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка маси вантажу на станції відправлення та під час перевезення (на станції «Нижньодніпровська-Вузол» Придніпровської залізниці) здійснена одним способом - зважуванням, що відповідає п. 22 Правил видачі вантажів.

Діюче законодавство України не передбачає імперативної норми про те, що перевірка залізницею маси вантажу на станції призначення, під час перевезення та на станції відправлення повинна здійснюватися виключно із застосуванням одних і тих же типів вагів.

Доводи відповідача про те, що у накладній відсутня відмітка про складений комерційний акт спростовуються матеріалами справи (а. с. 8).

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим позов слід задовольнити у розмірі 35895 грн. 00 коп.

Судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», 94637, м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, будинок 51, код 00179648, на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 01073828, штраф у розмірі 35895 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 24.01.2013

Суддя І.П. Голенко