Справа № 1-4/12 Головуючий у І інстанції Заріцький

Провадження № 11/780/59/13 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В.І.

Категорія 3 24.01.2013

??????????????????????????????

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Габрієля В.О.,

суддів: Ященко І.Ю., Говорухи В.І.,

за участю прокурора Шененко Р.В., підсудного ОСОБА_2 захисника ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ленінград, росіянина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на момент затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 судимості не має,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 69, ч. 2 ст. 17, п.п. «г», «е», «і»ст. 93, п.п. «е», «і»ст.93, ч. 1 ст. 101 КК України /в ред. 1960 року/, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358 КК України / в ред. 2001 р./ у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по кримінальній справі -закрито.

Згідно з ухвалою суду, підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що спільно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5, засудженими вироком Апеляційного суду Київської області від 18 березня 2003 року, в 1994 році в м. Києві організували і очолили стійку злочинну групу -озброєну банду, створену з метою нападу на підприємства, установи, організації, громадян та вчинення інших злочинів.

Членами банди також стали ОСОБА_6, котрий займався організаційними питаннями діяльності банди. ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 втягнули в склад банди ОСОБА_9,, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19. ОСОБА_20 та ОСОБА_21

ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які очолили створену банду, ознайомили її членів з завданнями та цілями, принципами побудови і діяльності банди, розподілу майна здобутого злочинним шляхом. ОСОБА_7 був основним керівником банди, який приймав остаточне рішення. Вказані особи навчили членів банди правилам конспірації, правилам поведінки при затриманні і у випадку, якщо ними зацікавляться правоохоронні органи.

Для озброєння банди ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 за кошти від злочинної діяльності із невстановлених джерел незаконно придбали і організували придбання членами банди бойової зброї, боєприпасів і вибухових речовин, які являлись сумісною власністю членів банди, зокрема: автомат «Калашникова»модернізованої версії КС 4271, 1966 року випуску, калібру 7,62 мм, зразка 1943 року з магазином з 29 бойових патронів калібру 7.62 мм; гвинтівку «ТОЗ-8»калібру 5,6 мм 1956 року випуску; магазинний карабін «ТОЗ-17»калібру 5,6 мм 1958 року випуску, переобладнаний для безшумної стрільби; обріз -гладко ствольної вогнепальної зброї 12 калібру, виготовлений із двохствольної мисливської рушниці «ІЖ-27Е»НОМЕР_4; два саморобних прибори безшумної стрільби, які можливо встановити на карабін «ТОЗ-17»; 15 спортнивно-мисливських патронів кільцевого займання калібру 5,6 мм; гранату «РГД-5»НОМЕР_5 з запалом; гранату «УРГ»з запалом; бойовий армійський ручний протитанковий гранатомет РПГ -18 «Муха»НОМЕР_6 року випуску; пістолет «Борхарт-Люгер»(Парабеллум) НОМЕР_7 калібру 9 мм зразка 1908 року, 1942 року випуску, виробництва Німеччини і 8 патронів до нього зразка 1908 року; револьвер «Наган»калібру 7,62 мм зразка1895 року НОМЕР_8 1917 року випуску та 7 патронів до нього зразка 1895 року випуску; пістолет «Браунінг»НОМЕР_9 калібру 6,35 мм; 4 патрони калібру 5,45 мм; 5 патронів калібру 6,35 мм; 35 патронів калібру 7,62 мм; 46 патронів калібру 9 мм; 1 патрон калібру 7,63 мм; 6 патронів калібру 9 мм виготовлених із використанням гільзи від патрону до пістолета «ТТ»і саморобної кулі до пістолета «Парабелум»калібру 9 мм.

Про наявність в банді зброї, боєприпасів. Вибухових речовин знали всі члени банди. зброя, боєприпаси, вибухові речовини ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 таємно зберігали в різних місцях і організовували сховища через інших членів банди. вони ж здійснювали носіння цієї зброї, боєприпасів і надавали можливість носити його більшості членів банди.

На протязі 1994-1996 років ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 організували здійснення бандою цілого ряду злочинів і особисто приймали участь в здійсненні більшості із них. У членів банди при здійсненні злочинів постійно була вогнепальна зброя, яка у випадку необхідності застосовувалась.

Влітку 1994 року підсудний ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 створюючи матеріальну базу для злочинної діяльності банди, вирішили організувати таємне заволодіння вантажним автотранспортом в м. Києві та Київській області з подальшою легалізацією автомашин по підробленим документам, перетворивши їх у власність банди і використовуючи в майбутньому в ході здійснення злочинів в інтересах банди.

З цією метою 28 червня 1994 року близько 17-ї години підсудний ОСОБА_2 з відома керівників банди ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з членами банди ОСОБА_20 і ОСОБА_22, який не був членом банди. прибули на автомобілі ВАЗ-2109 із с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської області в м. Вишгород Київської області. Скориставшись тим, що водій автомобіля ОСОБА_23 вийшов із машини, ОСОБА_20 розкрив двері автомашини, завів двигун і поїхав в с. Нові Петрівці; вслід за ним приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_22. Таким чином, вказані особи викрали автомобіль «КАМАЗ-5320»д.н.з. НОМЕР_13, вартістю 780 млн. крб. або 7800 грн., який належав підприємству автомобільного транспортного об'єднання «Київенерго», а в послідуючому перебили номера і легалізували його. Зареєструвавши його під номером НОМЕР_14 для використання бандою в злочинних цілях.

15 липня 1994 року, в денний час, ОСОБА_20 запропонував ОСОБА_24, який не був членом банди, поїхати в м. Київ, не попередивши його про мету поїздки. В м. Києві ОСОБА_20 і двоє невстановлених осіб повторно були проінструктовані на предмет викрадення автомобіля.

ОСОБА_20,з невстановленими особами на автомобілі НОМЕР_1, в якому перебував ОСОБА_24 близько 13 год. 30 хв. приїхали до універмагу «Виноградар»на проспекті Правди в м. Києві. Звідки вирішили викрасти «КАМАЗ-55102»д.н.з. НОМЕР_10 який зупинився на дорозі, завантажений висівками і який належав Немішаєвському радгоспу -технікуму.

Скориставшись відсутністю водія ОСОБА_25 і пасажира ОСОБА_26, ОСОБА_20 з невстановленими особами шляхом взлому дверей проникли в кабіну автомобіля. ОСОБА_24 вважаючи, що приймає участь в угоді, а не у викраденні автомобіля, спостерігав за обстановкою із автомобіля «ВАЗ-2101»і готовий був подати їм сигнал на випадок небезпеки.

На викраденому автомобілі ОСОБА_20 разом з невстановленими членами банди проїхали до гаражного кооперативу «Садовий-1», а ОСОБА_24 на автомобілі «ВАЗ-2101»прослідував за ними. Про викрадення автомобіля ОСОБА_20 повідомив ОСОБА_2, який разом з ОСОБА_5 вказав наступний маршрут руху автомобіля. Внаслідок цього автомобіль був схований в гаражному кооперативі «Садовий-1»в м. Києві.

Викрадений «КАМАЗ»в послідуючому використовувався в інтересах банди, а майном - висівками члени банди розпорядились на власний розсуд.

В результаті викрадення вищевказаного автомобіля Немешаєвському радгоспу -технікуму був завданий збиток на суму 12 858 грн. 50 коп.

В березні 1995 року підсудний ОСОБА_2 разом із ОСОБА_27 і ОСОБА_5 організовували озброєну фізичну розправу над ОСОБА_28 на ґрунті особистої неприязності з ОСОБА_7

Згідно розробленому ОСОБА_2 та іншими керівниками банди плану напад на ОСОБА_28 необхідно було здійснити на території піонерського табору «Дружний»Обухівського р-ну Київської області. План був доведений до відома членів банди ОСОБА_29, ОСОБА_30. ОСОБА_31, ОСОБА_20. ОСОБА_32. ОСОБА_16 ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_18, ОСОБА_21

02 квітня 1995 року близько 11-ї години ОСОБА_2 разом з вищевказаними особами на різному транспорті прибули до піонерського табору «Дружний»в Обухівському р-ні Київської області.

Підсудний ОСОБА_2 відкрито продемонстрував перед членами банди автомат «Калашникова»заряджений бойовими патронами, а ОСОБА_15 -отриманий від керівників банди пістолет ВИС-35 «Радом»і револьвер «Наган»снаряджений бойовими патронами.

Перед нападом ОСОБА_2 та інші керівники банди провели детальний інструктаж і розподілили ролі, вручили ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31 і деяким іншим членам банди палки і прути для побиття ОСОБА_28

Потім члени банди, одягнені в маски з прорізами для очей по команді ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, порушуючи спокій відпочиваючих громадян і громадський порядок, оточили футбольне поле, відтискаючи вболівальників. Потім на футбольне поле вийшов ОСОБА_2 і ОСОБА_15, а також ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31 і деякі інші члени банди з палками та прутами.

ОСОБА_2 здійснив декілька пострілів вверх із автомата «Калашнікова»дав гравцям команди лягти і не чинити опору під загрозою застосування зброї.

Підкоряючись його команді, боячись застосування зброї, гравці, в тому числі і ОСОБА_28 виконали команді ОСОБА_2.

Потім ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_31 і деякі інші члени банди стали бити ОСОБА_28 палками і прутами по різним частинам тіла, спричинивши потерпілому відкритий перелом лівої бердової кістки і забійну рану лівого ліктьового суглобу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

У червні 1995 року підсудний ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 з метою привласнення колективної власності в особливо великих розмірах, організували і здійснили збройний напад на виробничу базу СП «ЕНРАН»по вул. Польова в с. Старі петрівці Вишгородського р-ну Київської області.

В 20-х числах червня 1995 року вони зібрали членів банди ОСОБА_32, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_20. ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_21 та інших осіб, справи по відношенню до яких виділені в окреме провадження, і довели до них план збройного нападу, визначивши завдання і ролі кожного із членів банди, намітив реалізацію плану на ніч з 25 на 26 червня 1995 року. Однак, напад в цю ніч не було здійснено у зв'язку з неприбуттям ОСОБА_34, кримінальну справу відносно якого припинено, і було перенесено на наступну ніч, а ОСОБА_34 був замінений іншим членом банди ОСОБА_14

В ніч з 26 на 27 червня 1995 року ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та члени банди ОСОБА_32, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та інші невстановлені особи, а також ОСОБА_35, кримінальна справа відносно якого припинено,на різному автотранспортні прибули в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області до бази СП «Енран».

ОСОБА_15 та ОСОБА_14 переодяглись в співробітників міліції, отримали автомати «Калашникова» з магазином, спорядженим бойовими патронами і пістолет «Макарова»з обоймою з 8-ми патронів. Після чого ввівши в оману охоронців ОСОБА_36 та ОСОБА_37 зайшли в адміністративну будівлю бази СП «Енран», де погрожуючи зброєю і будучи готовими до її застосування на випадок вчинення опору, примусили охоронців лягти на підлогу обличчям вниз. Після чого до будівлі і на територію бази проникла частина банди, а інші залишились спостерігати і контролювати обстановку ззовні.

ОСОБА_14, ОСОБА_15 під загрозою застосування зброї нейтралізували також охоронця ОСОБА_38, який перебував на сторожовій вишці, і доставили його в адміністративну будівлю. Всіх трьох охоронців було побито членами банди, вони були зв'язані і перебували під охороною.

Після нейтралізації охорони була вимкнена сигналізація складу і відчинені центральні ворота бази, на територію бази заїхали транспортні засоби банди: автомобіль НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_20, а також мікроавтобус «Мерседес-Бенс»д.н.з. НОМЕР_11

Шляхом злому замків і дверей члени банди проникли в три складських приміщення, завдавши шкоди СП «Енран»на суму 4 050 000 крб., звідки викрали теле-та відео- апаратуру виробництва фірми «Панасонік», яка належить ВАТ «Елефан»на загальну суму 174 202 грн.68 коп. Крім того, із кімнати охоронців було викрадено власність СП «Енран»на суму 2 170 грн. Загальна сума викраденого майна майна СП «Енран»склала 176 372 грн. 687 коп.

Також, було викрадено майно потерпілих ОСОБА_38 -на суму 45 грн., ОСОБА_37 -40 грн. Крім того, потерпілим ОСОБА_38, ОСОБА_37 та ОСОБА_36 були спричинені легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Керівники банди ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та члени банди ОСОБА_32 з метою заволодіння чужим майном у вересні 1995 році вирішили організувати збройний напад на базу Київського облспоживспілки, яка була розташована по вул. Заводська, 2 в м. Києві і розробили план нападу.

До нападу були залучені члени банди ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31, ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством особи, а також ОСОБА_39 та ОСОБА_40, які не являлись членами банди.

ОСОБА_2 після нападу повинен був займатись реалізацією викраденого і прикриттям слідів злочину.

В ніч на 21 вересня 1995 року учасники нападу ОСОБА_7 озброєний пістолетом «ТТ», ОСОБА_32, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31, ОСОБА_13, ОСОБА_39, Сибирцев та інші невстановлені особи на автомобілях прибули до вказаного об'єкту та через паркан проникли на територію бази.

ОСОБА_29, ОСОБА_33 та ОСОБА_31 напали на охоронців ОСОБА_41 та ОСОБА_42 побивши зв'язали їх, а також напали на водія автомобіля «МАЗ-54343», який належав ВАТ «Львів-Укртранс»ОСОБА_34, якого побили і викинули із кабіни автомобіля, після чого сам автомобіль з вантажем теле- та відео- апаратури викрали, завдавши збитків на загальну суму 356 072 грн. 59 коп., а також заволоділи усі майном, що знаходилось в автомобілі та причепі, а також майном ОСОБА_44 на загальну суму 2 521 грн. 90 коп., двома закордонними паспортами і водійським посвідченням ОСОБА_44. технічними паспортами на автомобіль і причеп, золотим ланцюжком охоронця ОСОБА_42 з хрестиком вартістю 120 грн. .

Внаслідок збройного бандитського нападу охоронцю бази ОПС ОСОБА_41 були завдані легкі тілесні ушкодження, які понесли за собою короткочасний розлад здоров'я, а водію ОСОБА_45 -легкі тілесні ушкодження, які не потягли розлад здоров'я.

У грудні 1995 року керівники банди ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 організували збройний напад на спортивний комплекс Міністерства України по справам молоді і спорту по пров. Лабораторному, 7-а в м. Києві з метою викрадення майна підприємств та приватних підприємців, яке там зберігалось залучивши до нападу членів банди ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_31, ОСОБА_14, ОСОБА_32, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та інших осіб , доповіли їм план нападу, розподіливши завдання і ролі кожного із співучасників і призначили дату нападу -31 грудня 1995 року.

Потім учасники нападу проникли на територію спортивного комплексу за винятком ОСОБА_32, який залишився спостерігати за обстановкою і наданні сигналу на випадок небезпеки.

Перебуваючи на території спорткомплексу, ОСОБА_17, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_31 проникли в приміщення охорони, погрожуючи зброєю і застосовуючи фізичну силу. Напали на охоронців ОСОБА_46 та ОСОБА_47 побили та зв'язали їх. ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_14 та ОСОБА_2 проникли в адміністративний будинок. Напали на охоронця ОСОБА_48 зв'язали його, перенесли до приміщення охорони, після чого зламали замки в контейнерах, які прилягали до ТОВ «СНОБ», замки і двері в приміщення адміністративної будівлі спорткомплексу. В яких зберігалось майно підприємства ТОВ «СНОБ», МП «Геркон», а також приватних підприємців ОСОБА_49. ОСОБА_50, ОСОБА_51 та приватне майно ОСОБА_52

Внаслідок бандитського нападу було викрадено майно на невстановлену досудовим слідством суму, в тому числі у ОСОБА_52 -приватне майно на суму 3 600 грн.

Викрадене на автомобілях банди «КАМАЗ»та «Мерседес-Бенс», а також на інших автомобілях було вивезено і в подальшому використано в інтересах керівників та членів банди.

Крім того, у охоронців під загрозою застосування зброї було викрадено майно у ОСОБА_53 -на суму 25 грн.; у ОСОБА_46 -на суму 180 грн.; у ОСОБА_48 -паспорт. Внаслідок побиття і зв'язування ОСОБА_53, ОСОБА_46 і ОСОБА_54 були нанесений фізичний біль.

У квітні 1996 року ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 організували збройний напад на спорткомплекс ВАТ «Хімволокно», який розташований по вул. Магнітогірський в м. Києві з метою заволодіння велосипедами та вело формою МПП «Велосвіт», яке орендувало приміщення акціонерного товариства, розробивши план збройного нападу.

До нападу були залучені члени банди ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_55, ОСОБА_32, ОСОБА_18, ОСОБА_17 та інші особи. Всім учасникам був доведений план нападу, розподілені і ролі кожного, призначена дата нападу -в ніч на 12 квітня 1996 року.

В цю ніч керівники та члени банди -ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_31, ОСОБА_6 ОСОБА_18, ОСОБА_17 та інші особи на різному автотранспорті прибули на вул. Магнітогорську, 1 в м. Києві до комплексу ВАТ «Київхімволокно». ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 і деякі інші члени банди мали при собі зброю та боєприпаси.

На місці зібрання ОСОБА_2 та інші керівники банди провели інструктаж з членами банди. Нейтралізація охоронця була доручена ОСОБА_10

ОСОБА_10 ляхом обману добився, щоб охоронець ОСОБА_56 відчинила вхідні двері, після чого проник в адміністративну будівлю, напав на неї. Вона була побита і зв'язана нападниками, які проникли на територію підприємства.

Ззовні для спостерігання за обстановкою залишився ОСОБА_32, який був готовий подати сигнал по радіостанції у разі небезпеки.

Учасниками нападу були зламані замки і двері в приміщення адміністративної будівлі, тим самим знищено та пошкоджено майно товариства на суму 159 грн. 10 коп.

Було викрадено велосипеди та інше майно МПП, всього - на суму 27 826 , 39 коп.

Крім того, було викрадено власне майно директора МПП «Велосвіт» ОСОБА_57 на загальну суму 800 грн., телефон, який належав акціонерному товариства, вартістю 25 грн. і телевізор «Електрон»охоронця ОСОБА_56 вартістю 30 грн.

Викрадене майно було погружено в автомобіль НОМЕР_3, та вивезено на територію підприємства.

Викраденим керівники і члени банди розпорядились в своїх власних інтересах та інтересах банди. Частина викраденого була вилучена під час досудового слідства у членів банди, їх знайомих і родичів.

29 травня 1997 року ОСОБА_58 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_20 з якими ОСОБА_2 дружив з дитячих років.

Перебуваючи на лікуванні у Вишгородській ЦРЛ у зв'язку з отриманими ушкодженнями, ОСОБА_20 розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2, та ОСОБА_59

ОСОБА_2 та ОСОБА_59 з метою помсти за ОСОБА_20 вирішили убити ОСОБА_58

План вбивства розробив ОСОБА_2 , якому стало відомо, що ОСОБА_58 може перебувати в будинку ОСОБА_60 в АДРЕСА_3

Для участі у вбивстві ОСОБА_58, ОСОБА_2 також залучив іншу особу.

Згідно розробленому плану, ОСОБА_59 повинен був під будь-яким приводом визвати ОСОБА_58 із будинку ОСОБА_60 і вбити його, вистріливши в нього із автомата.

Інша особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, повинна була забезпечити прикриття відходу ОСОБА_59 з місця вчинення злочину. Згідно плану ОСОБА_2 зброю він повинен був застосувати лише у випадку переслідування ОСОБА_59

ОСОБА_2 повідомив прикмети ОСОБА_61 згідно яких його міг би впізнати ОСОБА_59

Ввечері 30 травня 1997 року ОСОБА_2 і ОСОБА_59 на автомобілі ВАЗ-2109 прибули в с. Старі Петрівці Вишгородського р-ну Київської області куди також прибув і третій співучасник злочину.

У ОСОБА_59 був при собі автомат АКС-74У із зарядженим магазином, який придбаний ним раніше із невстановленого слідством джерела, від ОСОБА_2 він також отримав бойову гранату Ф-1, яку згідно обговореному плану повинен був застосувати у разі його переслідування.

Інший учасник нападу також отримав автомат АКС-74У з бойовими патронами. Йому необхідно було прикрити відхід ОСОБА_59 після вбивства ОСОБА_58 і застосувати зброю у разі можливого переслідування виконавця злочину.

Після того, як був додатково обговорений і уточнений план вчинення злочину, ОСОБА_62 та інша особа направились до будинку ОСОБА_60., а ОСОБА_2 залишився в автомобілі на деякій відстані від вулиці Борисова.

Близько 0 год.20 хв. 31 травня 1997 року із будинку АДРЕСА_3 почали виходити ОСОБА_58, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_24, ОСОБА_65 та ОСОБА_60

Маючи намір вбити ОСОБА_58 і не розпізнаючи його в темряві, ОСОБА_59 відступив від раніше наміченого плану і розуміючи небезпеку для життя інших людей, які перебували поряд з ОСОБА_58 кинув гранату і здійснив декілька пострілів із автомата в бік потерпілих, орієнтуючись по вогникам цигарок і по голосам потерпілих.

При цьому, також обстріляв випадкового перехожого мешканця С. Старі Петрівці ОСОБА_67, а відійшовши від місця вчинення злочину, зробив декілька пострілів по автомашинам потерпілих, в одній з яких спав ОСОБА_68

Інша особа, в порушення обговореного плану обстріляла потерпілих із автомата одночасно з ОСОБА_69 не чекаючи його відходу.

Після здійснення злочину всі співучасники на автомобілі ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_2 поїхали.

В результаті нападу був вбитий ОСОБА_63, смерть якого настала внаслідок сліпого вогнепального поранення в груди з пошкодженням серця, ОСОБА_58, ОСОБА_65, ОСОБА_67, ОСОБА_68 отримали тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_24 були нанесені легкі тілесні ушкодження.

Підсудний ОСОБА_2, як один із організаторів і керівників озброєної банди в 1994-1996 роках із невстановлених джерел незаконно придбав і зберігав вогнепальну зброю, боєприпаси і вибухові речовини, які використовувались в інтересах банди.

Він також незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах і незаконно зберігав автомат АКС-74У, бойові патрони до нього і гранату Ф-1, які використовувались при здійсненні злочину 31 грудня 1997 року в с. Старі Петрівці Вишгородського р-ну Київської області.

На початку 1998 року підсудний ОСОБА_2, знаючи про те, що перебуває у розшуку за здійснення тяжких злочинів, тимчасово проживаючи у квартирі ОСОБА_70 за адресою: АДРЕСА_4 викрав його паспорт громадянина України серії НОМЕР_12 виданий 18 лютого 1998 рокуЛенінградським РВ ГУ МВС України в м. Києві з метою його подальшого підроблення та використання.

ОСОБА_2 через невстановлених слідством осіб в територіальних органах ВГІРФО МВС України, які підробили даний паспорт, отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення водія,а також пред'являв підроблений паспорт при зверненні до інших організацій і установ, представляючись ОСОБА_71

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 69 , ч. 2 ст. 17, п.п. «г», «е», «і»ст. 93, п.п. «е», «і»ст.93, ч. 1 ст. 101 КК України /в ред. 1960 року/, ч. 2 ст. 194. ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 357. ч. 3 ст. 358 КК України / в ред. 2001 р./ у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження кримінальній справі -закрито.

Своє рішення районний суд мотивував тим, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки з часу вчинення злочинів закінчились встановлені законом строки притягнення до кримінальної відповідальності і строки давності не були перервані вчиненням нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Не погоджуючись з рішенням суду прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції просив ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до районного суду в іншому складі. Прокурор обґрунтовує апеляцію тим, що при вирішенні питання про звільненні підсудного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності слід керуватися нормами КК України в редакції 1960 року та його перехідними та прикінцевими положеннями, які регулюють дане питання, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочини в період з 1994 по1997 роки. Також, прокурор вказує, що висновок суду про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строків давності є неможливим, оскільки після вчинення останнім злочину у 1997 році, злочину який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за який за законом, що діяв на момент вчинення злочину, було передбачено покарання у вигляді смертної кари, ОСОБА_2 перебував у розшуку і затримали його лише у серпні 2005 році, тобто строк давності у відповідності до чинного на той час законодавства було зупинено. Таким чином на думку прокурора, до ОСОБА_2 не можуть застосовуватись строки давності, оскільки не сплив 15-ти річний термін встановлений КК України. До того ж, на початку 1998 року ОСОБА_2 було викрадено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_70 з метою його подальшого підроблення та використання, тобто уже після 1997 року він вчинив ряд злочинів, які свідчать про те, що строк давності був перерваний.

В запереченнях на апеляцію прокурора підсудний та його захисник вказують на її необґрунтованість, необхідність застосування строків давності і просять постанову суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_2 вказують, що ухвала районного суду є законною, а подана прокурором апеляція є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на нормах закону. У зв'язку з цим, захисник ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_2 просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду 1-ї інстанції без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію з підстав зазначених в ній, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та висновки суду, в межах поданої апеляції, та обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в ухвалі суду ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні цілого ряду злочинів, зокрема і у вчиненні особливо тяжких злочинів скоєних ним в 1994 -1997 роках. Згідно обвинувального висновку останній злочин, віднесений законом до категорії особливо тяжких ОСОБА_72 скоєний 31 травня 1997 року. Порахувавши, що з часу вчинення зазначеного злочину пройшло більше 15 років і за цей час ОСОБА_2 не скоїв інших злочинів віднесених до категорії середньої тяжкості, тяжких чи особливо тяжких злочинів суд прийшов до висновку про обов'язковість застосування строків давності і необхідність звільнення підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, не зазначивши і не навівши в постанову підстав з яких він прийшов до такого висновку. З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з наступних причин.

Зі змісту ч. 4 ст 49 КК України вбачається, що законодавець встановив особливий порядок звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, що вчинили особливо тяжкі злочини, за які згідно із законом може бути призначено максимальне покарання. У таких випадках питання про застосування цього виду звільнення від кримінальної відповідальності вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та інших обставин. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк. Тобто закінчення 15-річного строку давності, передбаченого ч. 1 п. 5 ст. 49 КК України для особливо тяжких злочинів, є підставою не обов'язкового, як це зазначив у своїх висновках суд, а факультативного звільнення від кримінальної відповідальності. Таким чином, суд може застосувати давність, однак питання про застосування давності вирішується з обов'язковим наведенням підстав та обґрунтуванням чому суд дійшов до висновку про необхідність застосування давності. Приймаючи рішення про закриття у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, якому інкриміновано скоєння особливо тяжких злочинів за які передбачена максимальна міра покарання -довічне позбавлення волі, суд не врахував наведених вимог закону, а тому прийняте ним рішення, як таке, що постановлено всупереч вимогам кримінального закону, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 385, 386, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 69 КК України, ч. 2 ст. 17, п.п. «г», «е», «і»ст. 93, п.п. «е», «і»ст.93, ч. 1 ст. 101 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 194. ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358 КК України 2001 р. у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по кримінальній справі закрито -скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній -утримання під вартою.

Головуючий:

Судді: