ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.01.2013Справа №5002-11/ 4112-2012
За позовом - Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь,
про стягнення 268 220,94 грн.
Суддя С. С. Потопальський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - Ященко Р.Ю., довіреність № 14-328 від 16.03.2012, головний юрисконсульт відділу претензійно-правової роботи управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту, представник;
Від відповідача - Ібрагімов А.Ш., довіреність №777 від 12.12.12, посвідчення №92, юрисконсульт 1 категорії, представник.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернулось до Господарського суду АР Крим, з позовною заявою до відповідача - - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, про стягнення 268 220,94 грн., з яких 0,01грн. основного боргу; 66 961,79 грн., сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, 3% річних у розмірі 32 686,21грн., пеню у розмірі 168 572,93грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 14/1947/11від 30.09.2011 р., по своєчасній сплаті заборгованості за поставлений газ, в зв`язку з чим позивачем було нараховано відповідачу інфляційних, 3 % річних та пені.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.
Відповідач надав відзив на позов, в якому пояснив, що нарахування пені суперечить умовам п.7.2 договору, яким передбачено що неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Всупереч цьому позивач нараховує пеню протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Проти нарахованих інфляційних витрат відповідач заперечує частково і вказує , що позивачем було використано неправильну методику рахування інфляційних витрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, (надалі - продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь, (покупець) був укладений договір № 14/1947/11 купівлі - продажу природного газу.
Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1 продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 29 350,000 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів.
Відповідно до п.11.1 цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця.
Пункти 5.1, 5.2 передбачають, що ціна на природний газ установлюється НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3023,50 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.
До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3023,50 грн., крім того ПДВ- 20%, всього з ПДВ- 3628,20грн.
Відповідно до п.6.1, ч.2 п.6.2, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків Покупця.
На виконання п.2.1 договору позивач поставив протягом жовтня - грудня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 2 941 641,96 грн., від 30.11.2011 р., на суму 13 821 388,50 грн., від 31.12.2011 р., на суму 14 708 794,19 грн., від 31.01.2012 р., на суму 13 357 449,23 грн., від 29.12.2012, на суму 20 946 843,56 грн.
Як зазначив позивач відповідач сплачував заборгованість не своєчасно та станом на 30.03.2012 за ним склалась заборгованість у розмірі 0,01 грн.
Проте, як свідчить виписка по рахунку відповідача, (а.с.25-29), заборгованість відповідачем сплачена у повному обсязі.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 0,01 грн. задоволенню не підлягають.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідачем сплачувалась не своєчасно, в вз`язку з чим позивачем було нараховано 66 961,79 грн. інфляційних, 3% річних у розмірі 32 686,21грн., пені у розмірі 168 572,93грн.
Суд вважає зазначені вимоги такими, що також підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, погоджується з проведеним позивачем розрахунком 3 % річних у розмірі 32 686,21 грн.
Що стосується стягнення втрат від інфляції в сумі 66 961,79 грн., слід зазначити що вони розраховані позивачем не вірно без урахування Рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97-р. Відповідно до вказаних рекомендацій індекс інфляції (індекс споживчих цін) визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.
У зв'язку з тим, що прострочення платежів за інші місяці (жовтень - грудень 2011р., лютий 2012 р.) складало менш ніж місяць, нарахування інфляційних позивачем за цей період суперечить нормам діючого законодавства. За таких обставин інфляційні витрати підлягають стягненню в сумі 3514,06 грн. за січень 2012.
Заявлена позивачем пеня у розмірі 168 572,93грн. стягненню не підлягає, з огляду на наступне.
Як свідчить розрахунок позивача, (а.с.21-23) пеня розрахована позивачем протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 та 6.2. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Всупереч вказаним пунктам договору, позивач нараховує пеню протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.
Стаття 231 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведена норма матеріального права за методом правового регулювання носить диспозитивний характер, тобто, сторонам надається можливість самим визначити особливий порядок нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до п.2 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Як вже було зазначено, що у пункті 7.2. договору сторони передбачили, що неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Позовна заява була подана до Господарського суду АР Крим 15.11.2012 р., таким чином пеня повинна бути нарахована на заборгованість, яка виникла за період з 15.05.2012р. по 15.11.2012 р.
Враховуючи, що розрахування пені позивачем зроблено без урахування п.7.2 договору, пеня задоволенню не підлягає.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в сумі 3514,06 грн. інфляційних, 32 686,21 грн. 3% річних.
Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 24.01.2012 р.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», (м. Сімферополь вул. Училищна, 42А, код ЄДРПОУ 03348117) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», (м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, п/р №260023011921 в АТ «Ощадбанк» 300465, код ЄДРПОУ 20077720) 3514,06 грн. інфляційних, 32 686,21 грн. 3% річних, 724,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.С. Потопальський