Справа № 2-1798/08
Категорія 51
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
17 червня 2008 року Ленінський районний суд м.Севастополя у складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М.
при секретарі - Чабан Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до закритого акціонерного товариства „Севастопольська рибодобувна компанія”, третя особа-Кримський республіканський комітет профспілки працівників рибного господарства про стягнення добових, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, просять стягнути добові за період з 1 січня 2003 р. по 24 березня 2003 р. у сумі: ОСОБА_1-2016,77 грн., що еквівалентно 399,36 доларам США, ОСОБА_2 - 2930,62 грн., що еквівалентно 580,32 доларам США, ОСОБА_3-2094,34 грн., що еквівалентно 414,72 доларам США, ОСОБА_4-2237,35 грн., що еквівалентно 443,04 доларам США, ОСОБА_5-1159,88 грн., що еквівалентно 229,68 доларам США, ОСОБА_6- 2495,51 грн., що еквівалентно 494,16 доларам США, ОСОБА_7 - 2495,51 грн., що еквівалентно 494,16 доларам США, ОСОБА_8 - 1202,30 грн., що еквівалентно 238,08 доларам США. У відшкодування моральної шкоди просять стягнути на користь ОСОБА_1-2000 грн., ОСОБА_2-2900 грн., ОСОБА_3-2100 грн., ОСОБА_4-2200 грн., ОСОБА_5-1200 грн., ОСОБА_6-2500 грн., ОСОБА_7-2500 грн., ОСОБА_8-1200 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі працювали у відповідача на контрактній основі на судні „Н.Ковшова”, але після закінчення рейсу, відповідач розрахунок з ними в повному обсязі не провів, добові у валюті не виплатив, виплатив лише заробіток в гривневому еквіваленті. Моральну шкоду обґрунтовують тим, що належні їм кошти відповідач не сплачує більше чотирьох років, в зв'язку з чим вони вимушені були звертатися до відповідача та до суду, порушився їх звичний уклад життя, також вони зазнали моральних страждань.
У судовому засіданні представники позивачів, позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позові, наполягали на задоволенні вимог. Зазначали, що позивачі саме з відповідачем перебували у трудових відносинах, а тому він і має виплатити добові та відшкодувати моральну шкоду.
Представник третьої особи просив позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, пояснювала, що добові в інвалюті не входять до складу заробітної плати, саме судно „Н.Ковшова” перебувало у субтайм-чартері у ФПГ „Росагропром” і 13.01.2003 р. фрахтувальником - ФПГ „Росагропром” було передано на борт судна 164 тисячі доларів США для виплати членам екіпажу, про що судновласник не знав і не міг знати про те, що фрахтувальник виконує свої обов'язки по оплаті грошових коштів, які не входять до складу заробітної плати. Зазначала, що оплату добових членам екіпажу повинен виплачувати фрахтувальник, як це передбачено контрактом. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди вважала безпідставними. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Вислухавши пояснення представників позивачів, представника третьої особи, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільної справи № 2-333/06 Гагарінського районного суду м.Севастополя, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ „Про оплату праці” за своєю структурою заробітна плата складається з основної винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці; із додаткової-винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а також із заохочувальних та компенсаційних виплат. Такі ж положення закріплені в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року.
Судом установлено, що позивачі на підставі контракту №7 від 13.07.2002 р. про найм на роботу на судно БКРТ „Н.Ковшова” рейс №50 були прийняті на роботу ДП „Укррибфлот”. На підставі наказу Державного департаменту рибного господарства №121 від 31.07.2002 р. „Про створення державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” (далі ДП „СРДК”) судно БКРТ „Н.Ковшова” було передано останньому разом з екіпажем. Як вбачається з пояснень сторін у справі, ДП „СРДК” було реорганізоване в ЗАТ „Севастопольська рибодобувна компанія”.
З 1 жовтня 2002 р. на підставі наказу №9-к позивачі перебували у трудових відносинах з відповідачем у справі та працювали на відповідних посадах - ОСОБА_1- начальник лабораторії, ОСОБА_2 - токар-слюсар, ОСОБА_3 - помічник капітана, ОСОБА_4 - матрос-офіціант, ОСОБА_5 - матрос 1 класу, ОСОБА_6 - матрос 2 класу, ОСОБА_7 - майстер по ловлі риби, ОСОБА_8 - слюсар-наладчик. Дана обставина відповідачем не оспорюється та підтверджується матеріалами справи.
Наказом №126-а від 20.12.2002 р. судно „Н.Ковшова” переведено в транспортний варіант з оплатою 6 доларів США на пай у добу. В цей режим роботи були переведені четверо із позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Указаний наказ ніким не був змінений або скасований. Крім того, факт переведення судна в транспортний варіант встановлений рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 27.07.2007 р., а тому в силу ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Згідно з п.3.2.2 Контракту №7 від 13.07.2002р. про найм на роботу на судно „Н.Ковшова” рейс №50 (далі Контракт), робітники мають право на отримання заробітної плати, інших виплат та компенсацій, передбачених даним Контрактом, Додатком №1 та Колективним договором.
Як вбачається з п.3.3.2 та 3.3.9 Контракту, судно володілець зобов'язаний проводити виплати працівникам згідно з „Умовами стимулювання праці” (Додаток №1) та в день закінчення рейсу чи контракту виплатити працівникам винагороду в розмірі та порядку, передбаченими в Додатку №1 та згідно до колективного договору, забезпечити їх доставку в порт приписки. По прибуттю - провести повний розрахунок з працівниками, з урахуванням належних відпускних та інших компенсацій.
Пунктом 3.1 „Умов планування та стимулювання роботи екіпажу БКРТ „Н.Ковшова” в рейсі №50 (далі Умови), всі виплати іноземної валюти, що належать членам екіпажу, згідно даних умов, являються виплатами замість виплат за відрядження.
Беручи до уваги, що позивачі перебували у трудових відносинах з відповідачем, трудовий договір у виді контракту не був розірваний і в період перебування судна у тайм-чартері та субтайм-чартері, а тому, відповідно до вимог ст.ст. 21, 121 КЗпП України відповідач як роботодавець і повинен нести обов'язки по виплаті гарантійних і компенсаційних виплат, у тому числі і добових.
Зазначені норми КЗпП кореспондуються також з положеннями ст.ст.48,54,207 КТМ України стосовно правового становища екіпажу, правового регулювання трудових відносин та обов'язку судновласника оплачувати при тайм-чартері страхування судна та утримання екіпажу.
Посилання представника відповідача на те, що відповідач не був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачам добові в інвалюті, оскільки ці виплати були обов'язком фрахтівників відповідно до контракту про передачу судна у субтайм-чартер, суд не приймає до уваги, так як позивачі не були стороною цього контракту і вправі вимагати виплат добових від роботодавця згідно з нормами ст.21, 121 КЗпП України.
Аргументи представника відповідача стосовно того, що добові не входять до структури заробітної плати не засновані на законі.
Розраховуючи суму, яка підлягає стягненню на користь позивачів, суд виходить з того, що позивачі були членами екіпажу судна «Н.Ковшова» та виконували покладені на них обов'язки до дня звільнення в зв'язку з закінченням строку контракту, що підтверджується матеріалами справи. Наданий позивачами розрахунок добових у інвалюті сумнівів у суду не викликає та узгоджується з умовами Контракту та Умовами. Відповідно до норм виплати інвалюти взамін добових, затверджених у Додатку №1 до Контракту, враховуючи положення Постанови КМУ №159 п.3 від 21.02.2001 р., яким передбачено виплату компенсацій в гривнях, а не в іноземній валюті, на користь позивачів підлягають стягненню добові за період з 01.01.2003р. по 24.03.2003 р.: ОСОБА_1-1936,90 грн.(399,36 дол.США х 4,85 грн.(курс долара)); ОСОБА_2- 2814,55 грн.(580,32 х 4,85); ОСОБА_3-2011,39грн.(414,72 х 4.85); ОСОБА_4- 2148,74 грн.(443,04 х 4,85); ОСОБА_5-1113,95грн.(229,68 х 4,85); ОСОБА_6-2396,68грн.(494,16 х 4,85); ОСОБА_7- 2396,68 грн.(494,16 х 4,85); ОСОБА_8-1154,69 грн.(238,08 х 4,85).
Виходячи з вимог ст.237-1 КЗпП України роботодавець, який допустив невчасну виплату заробітної плати, зобов'язаний відшкодувати працівнику моральну шкоду, а тому суд вважає можливим стягнути на користь позивачів по 400 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди, оскільки наявність такої знайшло підтвердження у судовому засіданні.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст. 21, 47, 116, 121, 237-1 КЗпП України,ч.2 ст.2 ЗУ „Про оплату праці”, ст.ст.48,54,207 КТМ України, керуючись ст.10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Севастопольська рибодобувна компанія” на користь
ОСОБА_1 1936,90 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 2336,90 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_2 2814,55 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 3214,55 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_3, 2011,39 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 2411,39 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_4 2148,74 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 2548,74 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_5, 1113,95 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 1513,95 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_6, 2396,68 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 2796,68 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_7, 2396,68 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 2796,68 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
ОСОБА_8 1154,69 грн. добових та 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 1554,69 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Севастопольська рибодобувна компанія” на користь держави судовий збір у сумі 191,74 грн. та 8,50 грн., також витрати на ІТЗ у сумі 30 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд міста Севастополя через Ленінський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис
Рішення не набрало законної сили.
Копія вірна
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя Т.М.Дудкіна