ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
11 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2143/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Голд Мастер"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
про: визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
10.05.2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Голд Мастер" (далі -ПП "Голд Мастер") з адміністративним позов, у якому просить визнати протиправною відмову Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Вінницька ОДПІ) у видачі йому свідоцтва платника єдиного податку та застосування ним спрощеної системи оподаткування, визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про невидачу товариству такого свідоцтва та зобов'язати його видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПП "Голд Мастер" є суб'єктом малого підприємництва, яке у 2011 році сплачувало єдиний податок у розмірі 10 % від суми отриманих доходів. 24.01.2012 року в установленому статтею 298 ПК України порядку у ДПІ в м. Вінниці ним було подано заяву про застосування на 2012 рік спрощеної системи оподаткування. Письмовою відповіддю від 02.02.2012 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку з тих підстав, що відповідно до підпункту 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки, на його думку, податковий орган помилково ототожнює поняття "ювелірні вироби" та "дорогоцінні метали", про які йдеться у п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. Також зазначає, що обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції із сировиною, а не готовою продукцією, а саме видобуток, виробництво та торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, в тому числі органогенного утворення. Вказує на те, що ці види діяльності не місять у собі робіт, які б включали або були пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, та не передбачають кінцевого продукту (товару), як результату їх провадження, у вигляді таких виробів, що можуть бути реалізовані. Просить врахувати, що згідно із Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва послідовно розмежовують як окремі види діяльності виробництво дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробництво виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і торгівлі ними. З огляду на викладене вважає відмову відповідача неправомірною та просить зобов'язати його видати ПП "Голд Мастер" свідоцтво платника єдиного податку.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив та у своїх поясненнях посилається на те, що згідно із пунктами 1, 2 статті 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" дорогоцінні метали -це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані (сировини, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Підпунктом 291.5.4 пункту 291.5 статті 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. За таких обставин підстав для перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності немає. Крім того, вважає, що відповідь № 5844/10/15-1 від 02.02.2012 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства, однак, не заперечує, що вона є письмовою вмотивованою відмовою органу державної податкової служби на заяву суб'єкта господарювання про застосування спрощеної системи оподаткування.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що 24.01.2012 року ПП "Голд Мастер" звернулося до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 13-15). У графі 10 заяви "Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005" позивачем було зазначено код згідно із КВЕД 36.22.0 "Виробництво ювелірних виробів" та 52.73.2 "Ремонт ювелірних виробів".
На вказану заяву Вінницька ОДПІ надано відповідь № 5844/10/15-1 від 02.02.2012 року (а.с. 12), у якій повідомлено, що з урахуванням п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПК України юридичні особи, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку. Вказаний висновок став підставою для відмови позивачу у реєстрації платником спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності щодо виробництва ювелірних виробів починаючи з 01.01.2012 року.
Надаючи оцінку формі зовнішнього вираження зазначеної відмови відповідача, суд вважає її рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки в силу вимог п. 299. 8 ст. 299 ПК України у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
При цьому пунктом 299.9 статті 299 ПК України передбачено, що підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Із системного аналізу положень п. 299.8 та п. 299.9 ст. 299 ПК України суд приходить до висновку, що письмова вмотивована відмова -це передбачена нормами Податкового кодексу України форма рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку.
Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення Вінницької ОДПІ, суд виходить з таких міркувань.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом, юридичною підставою для відмови позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування є положення п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, а фактичною підставою став висновок відповідача про те, що суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво ювелірних виробів, не може бути платником єдиного податку.
Згідно із п.п. 291. 5.1. п. 291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Чинний Податковий кодекс України не визначає поняття "дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння", а також поняття щодо діяльності з їх "видобутку, виробництва та реалізації", а отже згідно із вимогами пункту 5.2. статті 5 цього Кодексу застосуванню підлягають норми інших нормативно-правових актів.
Спеціальним законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі -Закон № 637/97).
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 зазначеного Закону № 637/97 ювелірні вироби підпадають під визначення "дорогоцінні метали" чи "дорогоцінне каміння", а його статтею 14 врегульовано такий вид діяльності як "торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них". При цьому, згідно із ч. 2 вказаної статті правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом міністрів.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України чітко встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
З огляду на приписи статті 6 та пункту 2 статті 150 Конституції України суд вважає неприпустимим розширене тлумачення норми закону, яка визначає перелік осіб, на яких розповсюджується пільгова система оподаткування, оскільки таким рішенням фактично буде запроваджено нову правову норму, яка зачіпає права та інтереси платників податків, а дії суду у даному випадку будуть виходити за межі наданих йому повноважень.
Крім того, статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, поняття "вироби із дорогоцінного металу" визначено Інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 244 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 3698968 від 25.03.2004 року, -це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Як вже зазначалося раніше, відповідно до абзацу 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Отже, виходячи із буквального змісту вказаної статті, підприємці, які здійснюють виробництво (торгівлю) ювелірними виробами, тобто виробами із дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння, не можуть бути суб'єктами спрощеної системи оподаткування.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що Вінницька ОДПІ, відмовляючи ПП "Голд Мастер" у видачі свідоцтва платника єдиного податку та застосування ним спрощеної системи оподаткування, діяла на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та підзаконними нормативно-правовими актами України, тобто правомірно, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна