ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5021/1099/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Христофоров О.В. - за довіреністю від 07.12.2012р. №15-9597;

від відповідача - Дикий Я.П. -за довіреністю від 31.05.2012р.;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми (вх.№3348 С/2)

на рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2012р.

у справі № 5021/1099/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", м. Київ

про визнання кредитного договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі №5021/1099/12 (суддя Котельницька В.Л.) в задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання кредитного договору недійсним відмовлено. Рішення суду з посиланням на ст.ст.11, 202, 203, 215, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 180, 345 Господарського кодексу України мотивоване тим, що спірний кредитний договір не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує прав позивача. Крім того, у рішенні суду зазначено, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, суд не застосовує позовну давність та наслідки її спливу.

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі №5021/1099/12, задовольнити позовні вимоги ПАТ "Сумихімпром" та визнати недійсним кредитний договір №283 від 20.06.2008р., укладений між ПАТ "Сумихімпром" та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"; стягнути з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь ПАТ "Сумихімпром"1073 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 536 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом першої інстанції не враховано матеріального інтересу позивача та прийняті до уваги лише доводи відповідача, чим порушено норми процесуального права. Також скаржник зазначає, що в кредитному договорі від 20.06.2008р., укладеному між позивачем та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", відсутня істотна умова договору - відповідальність банку, яка визначена ст.345 ГК України, що відповідно до вимог статей 203,215 ЦК України є підставою для визнання спірного договору недійсним.

ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" відзивом від 14.11.2012р. заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити рішення місцевого господарського суду від 17.09.2012р. у справі №5021/1099/12 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач зазначає, що до спірних правовідносин не застосовується Закон України "Про захист прав споживачів", оскільки після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, які регулюються спеціальним законом. Також вказує на те, що спірний договір укладений 20.08.2008р. і саме з цього моменту почався перебіг строку позовної давності, позивач звернувся з позовом в липні 2012 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.

Клопотаннями від 11.12.2012р. та 15.01.2013р. ПАТ "Сумихімпром" просить призначити судову експертизу для визначення відповідності розміру процентної ставки вимогам нормативно-правових актів Національного банку України та адекватності збільшення розміру процентної ставки у зв'язку з подією, яка вплинула на вартість кредитних ресурсів банку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Представник відповідача заперечив проти клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування. Питання поставлені у клопотанні, не були предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з чим вказане клопотання відхиляється за безпідставністю та необгрунтованістю.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі № 5021/1099/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним кредитний договір №283 від 20.06.2008р., укладений між ПАТ «Сумихімпром» та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі №5021/1099/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (кредитодавцем) та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» (позичальником) укладено кредитний договір №283, відповідно до пункту 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору(а.с. 10-14).

Пунктом 1.1.1 договору передбачено, що кредит надається у формі поновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 23000000,00 (двадцять три мільйони) гривень.

Згідно з пунктом 1.1.2 договору термін остаточного повернення кредиту- 19.09.2008р. включно.

Пунктом 1.1.3 договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом складає 23 (двадцять три) проценти річних.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: фінансування поточної діяльності.

Розділом 4 даного договору передбачено відповідальність сторін за порушення умов цього договору.

Листом від 13.11.2008р. №2030 Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» попередило Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» про зміну розміру процентної ставки за користування кредитними коштами за кредитним договором від 20.06.2008р. №283 у зв'язку зі зміною процентних ставок на кредитному ринку України (а.с. 32).

Додатковими угодами до кредитного договору за домовленістю сторін неодноразово змінювались процентні ставки за користування кредитом та термін повернення кредиту (а.с. 15-31).

25.07.2012р. Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору від 20.06.2008р. №283, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України у зв'язку з відсутністю в оспорюваному договорі умови про відповідальність кредитодавця (а.с.2-6, 53,54).

Клопотанням від 05.09.2012р. відповідач заявив про застосування позовної давності на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України (а.с. 60,61).

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі №5021/1099/12 в задоволенні позову ПАТ «Сумихімпром» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання кредитного договору №283 від 20.06.2008р. відмовлено з підстав, викладених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом даного спору є визнання правочину, а саме: кредитного договору недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Таким чином, стаття 345 ГК України, на переконання скаржника, визначає істотні умови кредитного договору, які сторонами не були дотримані при укладенні спірного договору, а тому його слід визнати недійсним.

Однак, судова колегія не погоджується з даними доводами скаржника, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач у встановленому законом порядку та термін подавав будь-які заперечення щодо змісту спірного договору, та відповідно, щодо додаткових угод до нього, як до, так і після їх підписання.

Таким чином, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при укладенні оспорюваного договору сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання спірного кредитного договору недійсним.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову з огляду на необґрунтованість та безпідставність суд першої інстанції правомірно не застосував позовну давність до спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2012р. у справі № 5021/1099/12 - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром».

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі № 5021/1099/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 21.01.2013р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.