ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.01.13 р. Справа № 5006/40/10/2012
Позивач: Колективне підприємство Фірма «Азовбудматеріали», м. Маріуполь
до відповідачів: 1) Державного підприємств «Донецька залізниця», м. Донецьк
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД», м. Алчевськ
про стягнення 20 412,00грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Федотова О.В. - за дов.
відповідача-1: Ляшко Д.В. - пров. юр.
відповідача-2: Швець Н.О. - за дов., Запорожченко Д.Ю. - за дов., Запорожченко Ю.П. - за дов.
Колективним підприємством Фірма «Азовбудматеріали» до Державного підприємства «Донецька залізниця» пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит), відправленого 25.12.2011р. (вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД») за залізничною накладною на групу вагонів №52393063 у напіввагонах №№ 66559766, 67845156 у загальній сумі 20 412,00грн.
Ухвалою суду від 11.07.2012р. до участі у справі залучено іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД».
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2012р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р., в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012р. з посиланням, зокрема, на те, що:
· „коли відправником у договорі перевезення (залізничній накладній) виступає транспортно-експедиторське підприємство, яке не є виробником або постачальником вантажу, підтвердженням вартості відправленого вантажу може бути копія договору транспортного експедирування, укладеного між вантажовідправником (експедитором) та замовником послуг, та рахунок або інший документ фактичного постачальника (виробника), що підтверджує кількість і вартість вантажу, організацію перевезення якого здійснено експедитором ";
· "розглянувши спір, суди зазначені вимоги законів не врахували та усупереч вимогам ст.ст.43, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не дослідили зміст договору №70 про надання послуг від 01.09.2011 року з Додатком №1, з якого вбачається, що відповідачем-2 та ПП "Снабтехмонтаж" вартість вантажу не обумовлювалась (а.с.72-73); не оцінили складену відповідачем-2 схему договірних відносин (а.с.77); не встановили вартість вантажу за рахунком постачальника (а.с.74) ";
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. та рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2012р. скасовано, а справу передано до місцевого господарського суду на новий розгляд.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагони з вантажем на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці (станція призначення) прибули з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційними актами від 29.12.2011р. БИ 573604/20, 573605/21. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання, зокрема, на те, що:
- вантажовідправник на порушення п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не пересвідчився у тому, що перевезення у спірному вагоні не призведе до втрати вантажу і не вжив додаткових заходів щодо запобіганню видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення;
- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
На думку залізниці винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон, а також позивачем не вірно визначена вартість нестачі (розрахунок зроблений не на підставі рахунку відправника, що не відповідає ст.115 Статуту залізниць України).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД» позов не визнало з посиланням на те, що винним у нестачі вантажу є перевізник, який не забезпечив схоронність вантажу під час перевезення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і викликаних осіб у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
25.12.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД» (вантажовідправник) на адресу Колективного підприємства Фірма «Азовбудматеріали» (вантажоодержувач) у напіввагонах №№ 66559766, 67845156 за залізничною накладною на групу вагонів № 52393063 зі станції Ізотове Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. За накладною вага у вагоні:
- №66559766 нетто - 69 000 кг, брутто - не зазначено, тара - 21 100кг;
- №67845156 нетто - 69 000 кг, брутто - не зазначено, тара - 22 050кг.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД» є Виконавцем за договором № 70 про надання транспортно-експедиторських послуг, укладеним з Приватним підприємством «Снабтехмонтаж».
Згідно рахунку № 34 від 29.12.2011р. Приватного підприємства «Снабтехмонтаж», виставленого ТОВ «ВКФ «Дон-Енеррджи», який у свою чергу є продавцем вантажу позивачеві, ціна 1 т вугілля марки АС (6-13) мм становить 941,67грн. без ПДВ.
На станцію призначення вагони прибули 28.12.2012р., де були складений акт загальної форми № 55 від 28.12.2012р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду були виявлені воронкоподібні заглиблення.
На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Велико-Анадоль Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти:
- БИ 573604/20 від 29.12.2011р. (вагон №66559766), згідно з яким:
· навантаження на рівні бортів, рівномірне, маркування відсуитнє;
· з лівої ситорони над 5, 6 люками є воронкоподібне заглиблення розміром: 2 500 х 700 х 600мм;
· нещільне прилягання люків до поперечної балки, є зазор розміром 20мм;
· при огляді вагону витікання ванитажу не було;
· вага нетто зважування вантажу 64 500 кг (брутто 85 600 кг, тари 21 100кг), нестача вантажу складає 4 500кг проти даних залізничної накладної;
- БИ 573605/21 від 29.12.2011р. (вагон №67845156), згідно з яким:
· вагон в технічному відношенні справний;
· наванатження на рівні бортів, рівномірне;
· маркування відсутнє;
· з лівої сторони нещільне прилягання 2, 3, 4 люков до поперечної балки;
· є воронкоподібне заглиблення розміром: 4500 х 3000 х 1500мм;
· при огляді вагону витікання ванитажу не було;
· вага нетто зважування вантажу 55 750 кг (брутто 77 800 кг, тари 22 050кг), нестача вантажу складає 13 250кг проти даних залізничної накладної;
· зважування вагону проводилося на 150т повірених вагонних вагах.
Комерційні акти підписано належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - представником КП «Фірма «Азовбудматеріали».
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 16 938,70грн. із розрахунку: 14 990кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 130,00грн. (вартість 1т вугілля марки АС (6-13), зданого до перевезення + ПДВ).
Господарський суд вважає, що позов у частині щодо перевізника обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 16 938,70грн.
Позов до вантажовідправника задоволенню не підлягає.
Заперечення залізниці до уваги не прийняті, оскільки вона не довела вину відправника.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов у частині щодо перевізника задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства "Фірма "Азовбудматеріали" (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 26009011365400 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 16 938,70грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 335,63 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.
В іншій частині позову до перевізника відмовити.
У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис АМД» відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 21.01.2013р.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
2 - відповідачам.
Вик
Тел.381-91-18