Справа № 22-ц-6725/12 Головуючий у І інстанції Яковенко В.С.

Провадження № 22-ц/780/340/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.

Категорія 1 23.01.2013

_______________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Приходька К.П.

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.

при секретарі Бутенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 до Іванківської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті її брата ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке вона прийняла шляхом подачі заяви до Іванківської районної державної нотаріальної контори, але їй не було видане свідоцтво про право на спадщину у зв»язку із відсутністю правовстановлюючого документу на будинок. Оскільки вона є єдиним спадкоємцем, просила суд визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2010 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2010 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема в доводах апеляційної скарги посилається на те, що він є спадкоємцем першої черги як син померлого та проживав разом із ним у спадковому будинку, що підтверджується його реєстрацію, а отже прийняв спадщину. Визнавши за позивачем право власності на спадковий будинок, суд порушив права апелянта на оформлення спадщини на своє ім»я.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення не відповідає наведеним вимогам закону. Так рішення суду взагалі не містить в собі встановлених судом обставин, що мають значення для справи, а саме час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, підтвердження родинних відносин між спадкодавцем та позивачем. Також суд не послався на норми матеріального права і не обґрунтував своїх висновків. Внаслідок не встановлення судом обставин, що мають значення для справи, поза увагою суду залишилась наявність інших спадкоємців, права яких не були враховані при постановленні судового рішення.

За таких обставин, рішення суду не може бути залишене без змін і підлягає скасуванню апеляційним судом з ухваленням нового рішення по суті заявленого позову.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме свідоцтва про смерть, яке було надано апеляційному суду апелянтом ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. Місце його смерті АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Іванківської селищної ради № 1176 від 30.03.2009 року, на час смерті ОСОБА_4 за ним, згідно із записом погосподарської книги № 7 рахувався житловий будинок АДРЕСА_1. Номер особового рахунку 534. (а.с.10)

Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вони народились від одних батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, тобто є рідними братом і сестрою (а.с.23а, 23б) В подальшому ОСОБА_5 зареєструвала шлюб і з 5 грудня 1987 року має прізвище ОСОБА_3 (а.с.23в-23д).

Як вбачається із свідоцтва про народження, надане апелянтом ОСОБА_2 він є рідним сином спадкодавця ОСОБА_4 (а.с.48)

Відповідно до фотокопії паспорта громадянина України ОСОБА_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 з 13.06.2001 року (а.с.45 звор.)

Постановою державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 24 жовтня 2009 року було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4 у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок. (а.с.3)

Постановою державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 02 листопада 2012 року було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4 у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок. Також цією постановою до відома ОСОБА_2 було доведено те, що таку ж відмову отримувала ОСОБА_3 і яка, можливо, оформила право на спадщину у судовому порядку. (а.с.37)

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, оскільки у спадкодавця залишився син ОСОБА_2, який є спадкоємцем першої черги і прийняв спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем, що підтверджується його реєстрацією за місцем проживання спадкодавця, і не відмовився від спадщини, подавши про це відповідну заяву до нотаріальної контори, у позивача не виникло права на отримання у власність спадкового майна, оскільки вона є спадкоємцем лише другої черги.

З врахуванням наведеного, у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно необхідно відмовити.

Судова колегія не може задовольнити апеляційну скаргу в частині визнання за апелянтом права власності на спадкове майно, оскільки він не звертався із відповідним позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 309 ЦПК України колегія ,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Іванківської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: