Справа № 22-ц-6393/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.

Провадження № 22-ц/780/178/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.

Категорія 40 23.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

23 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Приходька К.П.

суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.

при секретарі Бутенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа : відділ у справах громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області про виселення з жилого приміщення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року позивач пред»явила в суді названий позов посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Разом із позивачем у будинку зареєстрований і відповідач.

Відповідач постійно зловживає алкоголем, неодноразово вчиняв сварки погрожував позивачеві фізичною розправою, підпалом, нецензурно висловлюється. Дані обставини зафіксовані у постановах про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.05.2012 та 24.06.2012. В даних постановах викладені обставини, що додатково характеризують поведінку відповідача, а саме агресивну поведінку, перебування в стані алкогольного сп»яніння, неадекватне поводження. Також відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Відповідач своєю поведінкою продовжує порушувати правила співжиття та проживання з ним в одному будинку є неможливим для інших мешканців. У ніч з 30 липня 2012 позивачеві знову довелося викликати працівників правоохоронних органів, щоб уникнути фізичного насилля з боку відповідача.

Позивач просила виселити відповідача з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов»язати відділ у справах громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Києво-Святошинського районного відділу МВС України в Київській області зняти з реєстрації відповідача в цьому будинку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального і процесуального права.

Апелянт вважає, що судом не дослідженні в повній мірі ті факти, що відповідачем систематично порушувались її права на проживання в будинку і її звернення зі скаргами на дії відповідача є тому підтвердженням.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову про виселення на підставі ч.1 ст. 116 ЖК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатньо доказів, які вказують на порушення з боку відповідача правил співжиття, які роблять неможливим проживання з ним в одному будинку, що до нього застосовувались заходи громадського попередження і громадського впливу, і що вони виявились безрезультатними.

З висновками суду першої інстанції колегія погоджується, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наданим сторонами на засадах змагальності доказам і відповідають вимогам ст. ст. 10, 11, 60, 213 ЦПК України.

Відповідно до ч, 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови від 12.04.1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження, які застосовують суди, прокурори, органи внутрішніх справ, адміністративні комісії виконкомів, а також заходи громадського впливу, яких вживають збори жильців будинку чи члени житлово-будівельних кооперативів, трудові колективи, товариські суди й інші громадські організації за місцем роботи або проживання відповідача не дали позитивних результатів.

Беручи до уваги офіційний характер заходів запобігання та громадського впливу, які мають передувати виселенню колишнього члена сім'ї наймача жилого приміщення, і відповідно до правил ч.3 ст. 212 ЦПК України про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання та громадського впливу має підтверджуватися письмовими доказами.

В матеріалах справи даних про те, що до відповідача ОСОБА_3 застосовувалися будь-які заходи запобігання чи громадського впливу, відсутні. Не було надано таких доказів і при розгляді справи в апеляційному порядку.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді