КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-38/12 Головуючий у 1-й інстанції: Бабоїд О.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 05.07.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Таращанської міської ради та її виконавчого комітету в особі міського голови Велієва Валерія Веліжановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов'язати міського голову м. Тараща Велієва Валерія Веліжановича в терміни передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації»надати йому змістовну і повну формацію на запити від 20.02.2012 та від 11.04.2012; прийняти окрему ухвалу по справі на адресу міської ради про відповідальність міського голови відповідно вимогам п. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»і повідомити його; за безпідставне обвинувачення письмових образ в адресу працівників Таращанської міської ради, відверте письмове залякування про його «відповідальність перед чинним законодавством»приниження його гідності як людини, громадянина правової держави України, стягнути на його користь моральні (немайнові) збитки в розмірі 119 грн.; повернути судові витрати на його користь; зобов'язати міського голову в 10-ти денний термін з дня прийняття рішення суду привести у відповідність вимогам ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для доступу всіх бажаючих громадян м. Тараща до доступу інформації.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 05.07.2012 позов задоволено частково: визнано неправомірними дії посадових осіб Таращанської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_2 надати відповідь на його звернення від 11.04.2012 та 20.02.2012; зобов'язано Таращанську міську раду Київської області надати відповідь ОСОБА_2 на його звернення від 11.04.2012 та 20.02.2012 відповідно до вимог діючого законодавства; стягнуто з Таращанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті ним судового збору в розмірі 32,79 грн.; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю та винести окрему ухвалу щодо Велієва Валерія Веліжановича.

Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

20.02.2012 позивач направив запит на адресу міського голови Велієва В.В. в образливій формі щодо одержання інформації про діяльність виконавчого комітету міської ради м. Тараща. Серед бруду та образ висловлених на адресу міського голови та незадоволення роботою водоканалу, службою по очистці міста від сміття, він просив дати відповідь на наступні питання: надати програму партії про розвиток соціальної сфери, в т.ч. і вирішення питання питної води мешканців; про витрату коштів на пальне для службового автомобіля; інформацію про те у кого куплено екскаватор та коли його відправлять на металолом; на скільки зростуть тарифи у зв'язку з придбанням рухомого майна; чи провів інвентаризацію рухомого і нерухомого майна.

02.03.2012 на даний запит Таращанська міська рада надала йому відповідь, щодо того, що його запит не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 3 Закону України «Про звернення громадян».

11.04.2012 позивач направив запит на адресу міського голови Велієва В.В. щодо одержання інформації про діяльність виконавчого комітету міської ради м. Тараща.

В запиті в образливій формі поставив наступні питання: «Яку суму преміальних за плідну роботу «ви одержали у звітному 2011 році»? Яка сума доплат у гривневому еквіваленті складає доплата за інтенсивний характер роботи у звітному 2011 році та за яким рішенням ради (виконкому) ці доплати «узаконені»? Повторно прошу надати інформацію про використання бензину у гривнях та пробіг службового автомобіля у службових цілях? Які прийняті рішення радою за вашою ініціативою щодо наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органами місцевого самоврядування та передачу коштів матеріально-технічних та інших ресурсів необхідних для їх здійснення? Не одержав інформацію про «бувших» власників екскаватора та трактора, якщо це не є таємницею для ваших виборців? Скільки обійшлося бюджету за проведення поточного ремонту, виїзду на вул. Січнева, 3 та вул. Б Хмельницького та на вул. Козаківка? Які встановлені правила користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, і далі за змістом ст. 43 п. 1 п.п. 23? Повідомте мене про день і час як відповідального посадовця місцевого самоврядування про Ваш звіт, про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами міста.»

24.04.2012 Таращанською міською радою позивачу надано відповідь на дане звернення. Проте, у відповіді не надано відповіді на жодне із поставлених позивачем питань.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем порушено Закон України «Про звернення громадян» і не надано відповіді на звернення позивача.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що було порушено його право на доступ до інформації; міський голова Таращанської міської ради Велієв Валерій Веліжанович діяв всупереч Конституції України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що стосовно вимоги апелянта про постановлення окремої ухвали, то ні з матеріалів справи, ні з доводів апелянта не вбачається підстав для її задоволення, виключний перелік яких встановлений ст.ст. 166, 208 КАС України.

Відповідно ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію має містити - загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

Відповідно ст. 22 вказаного Закону, розпорядник інформації має право відмовити в задоволені запиту, якщо не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ст. 19 цього Закону.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у запитах позивача були відсутні будь-які прохання до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запити не відповідали вимогам ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і містили текст щодо особистого ставлення позивача до органів місцевого самоврядування, міського голови та їх функціональних обов'язків.

Тобто, що Таращанська міська рада, виходячи зі змісту запитів, правомірно віднесла їх до звернень громадян, порядок розгляду яких регулюється окремим законом , зокрема Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до вимог ст. 1. цього Закону України «Про звернення громадян» громаддянни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 4 вищевказаного Закону передбачає, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або йог: заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено Закон України «Про звернення громадян» і не надано відповіді на звернення позивача, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 119 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність факту такої шкоди; протиправність діяння її заподіювання; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні.

При цьому, позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода, не наведено жодного доказу на підтвердження заявленої до стягнення суми моральної шкоди, у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій не пояснено з чого складається сума коштів, яка заявлена до стягнення в якості моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л ИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 05.07.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2013

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.