ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 248,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 

Відповідач до судового засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову  та витребувані судом документи не надав. Суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду та без повідомлення ним про  причини неприбуття.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі -Закон) на відповідача покладено обов'язок по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. ст. 14, 15 Закону підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання -роботодавці є платниками страхових внесків.

Відповідно до ст. 19 Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються  для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань,  передбачених  законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

          Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст. 106 Закону).

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа -підприємець ОСОБА_1зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Дніпропетровськ як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач з січня по березень 2005р. нарахував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 248,82 грн., які у повному обсязі у встановлений законом строк не сплатив.

Позивачем на підставі звіту про нарахування та сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 248,82 грн..

Згідно наданих позивачем документів відповідачем сплачено суму заборгованості, що підтверджується доданими до справи копіями квитанції та копією платіжного доручення.

З огляду на зазначене у позові слід відмовити.

Керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., ст.  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Заява про апеляційне оскарження  постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду  апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів  з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду  першої інстанції подається у тому ж  порядку протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                               В.Ф. Мороз