Копія Справа №2318/4095/12
2/705/114/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2013 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого – судді Кімстачова О.С.,
секретар судового засідання: Розборська А.А., Сенчук О.Ю.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 спілки «Кредит-Чорнобиль» про визнання наказу незаконним та стягнення різниці в заробітній платі, вихідної допомоги та компенсації за моральну шкоду,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2012 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області одержано позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_4 спілки «Кредит-Чорнобиль», у якій він просить визнати незаконним наказ КС «Кредит-Чорнобиль» № 15 від 29.08.2005 року про перейменування посади «заступника голови правління на кредитного інспектора» та стягнути з КС «Кредит-Чорнобиль» на його користь різницю в заробітній платі, починаючи з 01 серпня 2005 року і по день звільнення 28.04.2012 року. Підставами для своїх вимог позивач вказав такі обставини: він за сумісництвом працював в КС «Кредит-Чорнобиль» з 02 січня 2003 року на посаді менеджера, а з 14 березня 2003 року був переведений на посаду заступника голови правління кредитної спілки і працював до 28 квітня 2012 року; про своє незаконне переведення та перейменування посади заступника голови правління кредитної спілки на посаду кредитного інспектора і про те, що він числився на даній посаді, позивач дізнався при отриманні трудової книжки, 28 квітня 2012 року; про оскаржуваний наказ йому нічого не було відомо, його з наказом не ознайомили, його згоди на переведення на дану посаду не було. Наказу про внесення змін в штатний розклад також не було. Позивач протягом семи років виконував одну і ту ж роботу, обов’язки його не змінювалися, з посадовими обов’язками кредитного інспектора його не ознайомлювали. У зв'язку з перейменуванням займаної ним посади позивачу недоплачували заробітну плату з 1 серпня 2005 року по день звільнення, адже фактично отримувана ним заробітна плата була меншою, ніж заробітна плата, яку йому повинні були виплачувати, як заступнику голови кредитної спілки.
До початку розгляду справи по суті 09 листопада 2012 року позивач подав суду позовну заяву (про збільшення позовних вимог). З врахуванням вимог первісної позовної заяви, остаточні позовні вимоги ОСОБА_1, які позивач просив задовольнити, є такими: визнати Наказ КС «Кредит-Чорнобиль» № 15 від 29 серпня 2005 року про перейменування посади заступника голови правління КС на посаду кредитного інспектора незаконним; стягнути з ОСОБА_4 спілки «Кредит-Чорнобиль» на його користь різницю в заробітній платі за 2009-2011 роки в сумі 200 063 грн. 25 коп.; стягнути з ОСОБА_4 спілки «Кредит-Чорнобиль» на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та вихідну допомогу в розмірі 9 000 грн.
У заяві від 09.11.12 р. позивач також змінив (доповнив) підстави свого позову, пославшись на такі обставини. При звільненні з посади кредитного інспектора відповідач, згідно з п. 5.3 Колективного договору, повинен був виплатити позивачу допомогу у розмірі 5 окладів, але не виплатив, і ця сума складає (5x1900) 9 тис. гривень. Неправомірними діями відповідача йому завдана і моральна шкода, так як він вимушений звертатися в різні інстанції за захистом своїх порушених прав, що негативно позначається на його здоров’ї, добровільно вирішити спір відповідач не бажає, що змушує позивача нести і додаткові матеріальні витрати. Відповідно до штатного розкладу, яким визначено порядок нарахування заробітної плати, а також затверджених витрат на виплату заробітної плати працівникам кредитної спілки позивачу відповідачем недоплочено заробітну плату, за три останні роки, 2009 - 2011 р.р., в розмірі 200 063 грн. 25 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні повністю.
Позивач в судовому засіданні підтвердив викладені в первісній позовній заяві та в позовній заяві про збільшення розміру позовних вимог обставини, просив задовольнити його позовні вимоги. Також додатково пояснив, що він вийшов на пенсію в дев'яностих роках як працівник органів Служби безпеки України, до того, як працевлаштувався за сумісництвом до КС «Кредит-Чорнобиль» у 2003 році. Його трудова книжка зберігалася весь час в ОСОБА_4 спілці; він брав її кілька разів у 2008, 2010 і 2011 роках. Останній раз він забрав свою трудову книжку у відповідача приблизно за 7-10 днів до дня свого звільнення, 28.04.2012 р. Тоді він і дізнався про те, що в 2005 році займану ним посаду заступника голови правління кредитної спілки перейменували на посаду кредитного інспектора.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх повністю, вказавши, що вони є законними та обгрунтованими.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що оскаржуваний позивачем наказ про перейменування посади був виданий законно на підставі рішення спостережної ради ОСОБА_4 спілки. З Наказом та посадовою інструкцією кредитного інспектора позивач був ознайомлений під розпис 29.08.2005 року. Посадові обов'язки позивача за своїм змістом не змінилися, змінилася лише назва посади. З 2005 року до квітня 2012 року позивач не висловлював жодних претензій з приводу перейменування займаної ним посади, його все влаштовувало. Вказав на те, що позивачем пропущений трьохмісячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору – оскарження наказу про перейменування посади, оскільки позивач дізнався про оскаржуваний наказ № 15 від 29.08.2005 року ще 29 серпня 2005 року, коли був ознайомлений з ним. Твердження позивача, що йому стало відомо про наказ лише 28 квітня 2012 року не відповідає дійсності, оскільки позивач неодноразово брав свою трудову книжку, яку надавав для внесення до неї записів про роботу в ОСОБА_4 спілці і в якій вже був зроблений запис про перейменування посади, в 2008, 2010 і 2011 роках. Заробітна плата позивача після перейменування посади не зменшилася, а навпаки, тільки підвищувалася. Виплата працівнику матеріальної допомоги при звільненні за власним бажанням не передбачена Колективним договором. Оскільки відповідач не порушував трудових прав позивача, то вимога про компенсацію моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши документи, надані сторонами в якості письмових доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 15 квітня 2003 року прийнятий на посаду голови Уманського міського товариства «Союз Чорнобиль». З 02 січня 2003 року він прийнятий на посаду менеджера в ОСОБА_4 спілку «Кредит-Чорнобиль» за сумісництвом, а з 14 березня 2003 року був переведений на посаду заступника голови правління цієї ОСОБА_4 спілки за сумісництвом. Ці обставини визнані сторонами та підтверджуються записами під порядковими номерами 10, 11, 12 в трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-ІІ № 2481939.
Відповідно до Наказу голови правління КС «Кредит Чорнобиль» № 94 від 28.04.2012 року ОСОБА_1 був звільнений з посади інспектора кредитного за сумісництвом за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України з 28 квітня 2012 року на підставі його заяви від 26.04.2012 року та рішення Спостережної ради від 28.04.12р.
Запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення з 28 квітня 2012 року з посади інспектора кредитного за сумісництвом в КС «Кредит Чорнобиль» відсутній у зв'язку з тим, що свою трудову книжку позивач забрав у відповідача за 7-10 днів до дня свого звільнення з роботи, а потім не надав її для внесення відомостей про своє звільнення.
ОСОБА_1, будучи інвалідом ІІІ групи, вийшов на пенсію як працівник органів Служби безпеки України до того, як був 02 січня 2003 року прийнятий на роботу до КС «Кредит Чорнобиль», що визнано сторонами та не потребує доказування.
У КС «Кредит Чорнобиль» комісія по трудових спорах не обиралася.
Відповідно до ст. 232 КЗпП України трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються, розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.
Щодо вимоги позивача про визнання незаконним Наказу КС «Кредит-Чорнобиль» № 15 від 29 серпня 2005 року про перейменування посади заступника голови правління КС на посаду кредитного інспектора суд виходить з таких обставин справи та норм закону.
Позивач обґрунтовує свою вимогу тим, що про своє переведення та перейменування посади заступника голови правління кредитної спілки на посаду кредитного інспектора і про те, що він числився на даній посаді, він дізнався при отриманні трудової книжки, 28 квітня 2012 року; про оскаржуваний наказ йому нічого не було відомо, його з наказом не ознайомили, його згоди на переведення на дану посаду не було. Позивач протягом семи років виконував одну і ту ж роботу, обов’язки його не змінювалися, з посадовими обов’язками кредитного інспектора його не ознайомлювали.
У судовому засіданні судом встановлені такі обставини.
29 серпня 2005 року головою правління КС «Кредит-Чорнобиль» був виданий Наказ № 15 «Про перейменування посади», яким посаду заступника голови правління перейменовано на посаду кредитного інспектора з 01 серпня 2005 року. Підставами Наказу вказані: навчальний посібник у кредитних спілках України, Бухгалтерський облік в кредитних спілках, додаток 2.29.2 та рішення Спостережної ради Протокол № 9 від 29.08.2005 року.
У оригіналі Протоколу № 9 від 29.08.2005 року засідання Спостережної ради КС «Кредит-Чорнобиль», який був досліджений в судовому засіданні, по шостому питанню порядку денного постановили: «Перейменувати посаду заступника голови правління на посаду кредитного інспектора з 29.08.2005 року».
У трудовій книжці ОСОБА_1 під порядковим номером 13 зроблений запис про те, що посаду заступника голови правління перейменувати на посаду кредитного інспектора з 01 серпня 2005 року. Дата вчинення запису (колонка 2 відомостей про роботу) – «29.08.2005».
Жодних вказівок на переведення позивача з однієї посади на іншу Наказ № 15 від 29.08.2005 року, рішення Спостережної ради Протокол № 9 від 29.08.2005 року чи запис в трудовій книжці не містять.
Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Отже, виходячи з наведеної норми КЗпП України, зміна найменування посади, на якій працює особа, є зміною істотних умов праці і допускається у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, а тому відповідач в особі голови правління ОСОБА_4 спілки мав повідомити ОСОБА_1 про такі зміни не пізніше ніж за два місяці і лише при наявності змін в організації виробництва і праці. Застосування до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, правових норм ч. 3 ст. 32 КЗпП України відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в його Постанові від 4 липня 2012 р. в справі за № 6-59цс12.
Відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений в установлений законом строк про зміну найменування його посади, та того, що були наявні зміни в організації виробництва і праці ОСОБА_4 спілки.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні вимоги про визнання незаконним Наказу № 15 від 29.08.2005 року, посилаючись на те, що позивачем пропущений трьохмісячний строк звернення до суду для вирішення цього трудового спору.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу міськрайонний суд може поновити ці строки.
Згідно зі штампом суду позовна заява одержана 27 липня 2012 року, тому дізнатися про оскаржуваний Наказ № 15 від 29.08.2005 року позивач мав не раніше 27 квітня 2012 року.
Посилання позивача на те, що йому стало відомо про оскаржуваний Наказ лише в день звільнення з роботи 28 квітня 2012 року, що його з Наказом і з посадовою інструкцією кредитного інспектора не ознайомили і він не пропустив тримісячний строк звернення до суду, спростовуються наявними в справі письмовими доказами.
Так, ОСОБА_1 26 квітня 2012 року подав КС «Кредит-Чорнобиль» заяву про звільнення за власним бажанням, в якій зазначив, що просить звільнити його саме з посади інспектора кредитного за сумісництвом, а не заступника голови правління.
Як пояснив сам позивач в судовому засіданні він взяв у відповідача свою трудову книжку за 7-10 днів до дати звільнення, після цього до неї жодних записів не вносилося. Відповідно, вже не пізніше 19-21 квітня 2012 року позивач достовірно знав про наявність оскаржуваного Наказу.
У Наказі № 15 від 29 серпня 2005 року «Про перейменування посади» є підпис ОСОБА_1 При цьому жодних застережень щодо дати проставляння підпису, які б свідчили про те, що позивач був ознайомлений з Наказом не 29.08.2005 року, а пізніше немає (а.с. 35).
Згідно з посадовою інструкцією кредитного інспектора КС «Кредит-Чорнобиль», затвердженої Рішенням Спостережної ради, Протокол № 9 від 29.08.2005 року (а.с. 114), ОСОБА_1 був ознайомлений з нею 29.08.2005 року.
Доказів того, що підписи на вказаних документах проставлені не ОСОБА_1 або того, що вказані Наказ та Інструкція були підписані ОСОБА_1 після 27 квітня 2012 року, позивачем не надано.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не подавалося.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що тримісячний строк звернення до суду позивачем був пропущений без поважних причин, і тому в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним Наказу КС «Кредит-Чорнобиль» № 15 від 29 серпня 2005 року «Про перейменування посади» необхідно відмовити з цієї підстави.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з КС «Кредит-Чорнобиль» різниці в заробітній платі за 2009-2011 роки в сумі 200 063 грн. 25 коп. суд виходить з таких обставин справи, підтверджених належними доказами.
Позивач вказує на те, що у зв'язку з перейменуванням займаної ним посади йому недоплачували заробітну плату з 01 серпня 2005 року по день звільнення, адже фактично отримувана ним заробітна плата була меншою, ніж та заробітна плата, яку йому повинні були виплачувати, як заступнику голови кредитної спілки. Відповідно до штатного розкладу, яким визначено порядок нарахування заробітної плати, а також затверджених витрат на виплату заробітної плати працівникам кредитної спілки позивачу відповідачем недоплачена заробітна плата, за три останні роки, 2009 - 2011 р.р., в розмірі 200 063 грн. 25 коп. Позивачем наданий Розрахунок недоплоченої заробітної плати КС «Кредит-Чорнобиль» за 2009-2011 роки (а.с. 81). Посилаючись на документи, які підтверджують витрати КС на виплату заробітної плати в місяць, що складає 34 166 грн., та кількість працівників згідно штатного розкладу позивач вважає, що його зарплата на посаді заступника голови КС складала б (85% від заробітної плати голови правління КС): в 2009 році - 71400 грн., а він отримав - 37844 грн. 30 коп., різниця складає - 33556 грн.; в 2010 році отримав 34627 грн. 70 коп., а мав отримати 91800 грн. - різниця складає – 57173 грн.; у 2011 році - отримав 33464 грн. 75 коп., а мав отримати 142800 грн. – різниця складає 109336 грн.
Суд вважає, що ці доводи позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III до компетенції спостережної ради кредитної спілки, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, належить, зокрема: затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки.
Пунктом 4.2 Розділу IV «Оплата та нормування праці» Колективних договорів між правлінням та трудовим колективом КС «Кредит-Чорнобиль» на 2007-2009 роки від 07 грудня 2007 року (а.с. 42) та на 2010 - 2012 роки від 02 грудня 2009 р. (а.с. 49) визначено, що оплата праці працівників кредитної спілки виконується відповідно до штатного розкладу, який затверджується спостережною радою.
Посада з найменуванням «Заступник голови правління» в штатному розписі КС «Кредит-Чорнобиль» відсутня з 29 серпня 2005 року на підставі рішення Спостережної ради, прийнятого на її засіданні 29.08.2005 року (протокол № 9 від 29.08.2005 р.).
Наказом голови правління КС «Кредит-Чорнобиль» № 15 від 29.08.2005 року, який оскаржує позивач, посада заступника голови правління, яку обіймав ОСОБА_1, була перейменована на посаду кредитного інспектора. Тобто, вказаний Наказ не передбачав переведення позивача з однієї посади, оплачуваної вище, на іншу посаду, оплачувану нижче. Розмір заробітної плати (посадового окладу) позивача після перейменування його посади не був зменшений, що підтверджується штатними розписами ОСОБА_4 спілки з 15 грудня 2003 року (а.с. 86), з 29 серпня 2005 року (а.с. 90), з 01 листопада 2005 року (а.с. 84) та виписками із розрахункових відомостей по заробітній платі, працюючого за сумісництвом, ОСОБА_1 за період з січня 2005 року по квітень 2012 року.
Розміри посадових окладів працівників КС «Кредит-Чорнобиль» та штатний розпис ОСОБА_4 спілки, відповідно до яких нараховувалася заробітна плата працівникам у період 2009-2011 роки, були затверджені на засіданні Спостережної ради ОСОБА_4 спілки 29 серпня 2008 року, про що складений відповідний протокол засідання № 7. Згідно із затвердженим Штатним розписом з 01 вересня 2008 року інспектору кредитному (кількість штатних одиниць 0,5) встановлений посадовий оклад у розмірі 1800 грн. Посада з найменуванням «Заступник голови правління» цим штатним розписом не передбачена.
ОСОБА_1, який працював за сумісництвом на посаді інспектора кредитного (кількість штатних одиниць 0,5), з січня 2009 року по грудень 2011 року заробітна плата нараховувалася виходячи із передбаченого Штатним розписом (а.с. 93) розміру його посадового окладу в 1800 гривень, що підтверджується виписками із розрахункових відомостей по заробітній платі, працюючого за сумісництвом, ОСОБА_1 за 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік.
Позивач в своєму розрахунку недоплаченої заробітної плати посилався на документи, які підтверджують витрати КС на виплату заробітної плати в місяць, що складають 34 166 грн., однак жодних таких документів, які б були належними і допустимими доказами, суду не надав, найменування таких документів не повідомив і про їх витребування в іншої особи клопотання на заявляв.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на те, що при збереженні посаді, яку він обіймав, попереднього найменування – «заступник голови правління», замість «кредитний інспектор» – його заробітна плата складала б 85 % від заробітної плати голови правління ОСОБА_4 спілки та позивач отримав би заробітну плату більшу в 2009 році на 33 556 гривень, у 2010 році на 57 173 гривні, у 2011 році на 109 336 гривень, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача різниці в заробітній платі за 2009-2011 роки в сумі 200 063 грн. 25 коп. є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача вихідної допомоги при звільненні в розмірі 9 000 грн. суд виходить з таких обставин справи, підтверджених належними доказами.
Позивач обґрунтовує свою вимогу посиланням на п. 5.3 Розділу V Колективного договору, що діяв у КС «Кредит-Чорнобиль», відповідно до якого, на думку позивача, при звільненні з роботи працівнику повинні виплачувати матеріальну допомогу в розмірі п'яти посадових окладів.
Суд вважає, що ці доводи позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, пунктом 5.3 Розділу V «Соціально-трудові пільги, гарантії, компенсації» Колективного договору між правлінням та трудовим колективом КС «Кредит-Чорнобиль» на 2010 - 2012 роки від 02 грудня 2009 р. встановлена така умова: «5.3. При звільнені у зв'язку з виходом на пенсію на основі наказу голови правління працівнику правління може виплачуватись матеріальна допомога до п'яти посадових окладів» (а.с. 50).
Відповідно до Наказу голови правління КС «Кредит-Чорнобиль» № 94 від 28.04.2012 року «Про звільнення ОСОБА_1Т.» (а.с. 4) та Заяви ОСОБА_1 від 26.04.2012 року про звільнення позивач був звільнений з роботи у КС «Кредит-Чорнобиль» за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України. Тобто його звільнення не було пов'язане із виходом на пенсію.
У судовому засіданні позивач неодноразово заявляв про те, що він вийшов на пенсію як працівник Служби безпеки України ще до того, як працевлаштувався до КС «Кредит-Чорнобиль».
Оскільки позивач був звільнений з посади за власним бажанням, а виплата матеріальної допомоги у розмірі до п'яти посадових окладів не є обов'язком відповідача і стосується лише тих працівників, які звільняються з роботи у зв'язку з виходом на пенсію, то суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача вихідної допомоги при звільненні в розмірі 9 000 грн. є необґрунтованою та незаконною.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди в сумі 10 000 гривень суд виходить з таких обставин справи та норм закону.
Позивач обґрунтовує свою вимогу про стягнення з відповідача компенсації в сумі 10 000 гривень тим, що йому завдано моральної шкоди, яка виразилася в незаконному переведенні його на іншу посаду, зниженні заробітної плати, фальсифікації документів, обмані, відмові надати відповідну інформацію щодо його прав, як працівника та члена КС, він вимушений звертатися в різні інстанції за захистом своїх порушених прав, що призвело до погіршення стану його здоров’я, а він є інвалідом, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АС; добровільно вирішити спір відповідач не бажає, що змушує позивача нести і додаткові матеріальні витрати.
Підстави відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, завданої працівнику, визначені статтею 237-1 КЗпП України. Цією статтею встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Судом не встановлено порушення відповідачем конкретних трудових прав та інтересів позивача, на які посилався останній; позивачем не надано суду доказів того, що він зазнав яких-небудь негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних (моральних) страждань, чи втратив нормальні життєві зв'язки і від нього вимагалися додаткові зусилля для організації свого життя, у зв'язку з певними протиправними діями чи бездіяльністю відповідача.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача компенсації за моральну шкоду в сумі 10 000 гривень не підлягає задоволенню.
Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи суд приходить до переконання, що всі позовні вимоги позивача є необґрунтованими і незаконними, а тому не підлягають задоволенню повністю.
Згідно з пунктом 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач належить до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується його Посвідченням серії А № 406969 (а.с. 107). Відповідачем не надано суду документального підтвердження понесених ним судових витрат. У зв'язку з цим суд не має підстав для розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі вище викладеного, ст.ст. 32, 232, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, керуючись ст.ст. 3, 10 ,11, 15, 60, 61, 209, 212-215, 226-228 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 спілки «Кредит-Чорнобиль» про: визнання наказу КС «Кредит-Чорнобиль» № 15 від 29 серпня 2005 року «Про перейменування посади» незаконним; стягнення з КС «Кредит-Чорнобиль» на користь ОСОБА_1 різниці в заробітній платі за 2009-2012 роки в сумі 200 063 (двісті тисяч шістдесят три) гривні 25 коп.; стягнення з КС «Кредит-Чорнобиль» на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі 9 000 (дев'яти тисяч) гривень та компенсації за моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, – відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. С. Кімстачов
Повне рішення суду складене 22.01.2013 року.