ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р. Справа № 9104/29839/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області (далі - УПФ України в Борщівському районі) щодо перерахунку його пенсії неправомірною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за період з липня 2007 року по червень 2011 року у розмірі 5948,90 грн., здійснюючи таке нарахування та виплату в подальшому.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2011 року позовні вимоги позивача у частині перерахунку спірної доплати до пенсії за період з липня 2007 року по 28 грудня 2010 року залишено без розгляду.

Постановою того ж суду від 04 серпня 2011 року, прийнятою у порядку скороченого провадження, вказаний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Борщівському районі щодо не нарахування та невиплати позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії та зобов'язано відповідача починаючи з 29 грудня 2010 року нараховувати і виплачувати йому таке підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Крім того, на користь позивача з Державного бюджету України присуджено судові витрати в сумі 1,70 грн. При цьому, вирішено, що постанова підлягає негайному виконанню.

У поданій апеляційній скарзі УПФ України в Борщівському районі просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на те, що вищезгадана постанова в частині задоволення позовних вимог не відповідає вимогам чинного законодавства і є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що законодавство України не містить жодного нормативного акту, прийнятого на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення розміру пенсій дітей війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та не врегульовує питання про те, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Просить врахувати, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.

З урахуванням вимог ч. 8 ст. 183-2 та п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення виплачуваної йому відповідачем пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який б визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку апеляційного суду, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом із тим, відповідно до пункту 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

За таких обставин, виходячи із фактично заявлених позовних вимог апеляційний суд приходить до переконання про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог позивача лише за період з 29 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління в Борщівському районі Тернопільської області, відповідний обов'язок правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі апеляційний суд не вбачає.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність оскаржуваного рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивача судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується виходячи з положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2011 року у справі № 2а-4984/11 скасувати і прийняти нову, якою вимоги позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 29 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області здійснити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 29 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених у цей час виплат.

Присудити з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.

Відповідно до вимог ч.10 ст. 183-2 КАС України постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба