ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.13 р. Справа № 5006/21/99/2012

Позивач: Колективне підприємство «Фірма «Азовбудматеріали», м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем 2006», м. Торез

про стягнення 20 343,50грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Федотова О.В. - за дов.

відповідача: Гарбузова Т.О. - юр.

3-ї особи: не з'яв.

Колективним підприємством «Фірма «Азовбудматеріали» до Державного підприємства «Донецька залізниця» пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 14.05.12р. (вантажовідправник - ТОВ «Тандем 2006») за залізничною накладною №51925899 у напіввагоні №60658648, у загальній сумі 20 343,50грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Дебальцеве-Сортувальна (побіжна станція) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом БМ 732691/102 від 17.05.2012р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- нестача виникла з вини відправника;

- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась за спірною відправкою (ст.115 Статуту залізниць України).

З огляду на заперечення залізниці, а також те, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки позивача щодо вантажовідправника - ТОВ «Тандем 2006», господарський суд за клопотанням позивача залучив ТОВ «Тандем 2006» до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а не відповідача, як просив позивач.

Позивач на виконання ухвали суду від 17.12.2012р. надав копію рахунку-фактури ТОВ «Тандем 2006» на відвантажену за спірною відправкою продукцію № 00000057 від 14.05.2012р., виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Трастбонд» і копію видаткової накладної № 011405 від 14.05.2012р., згідно яких ціна антрациту за залізничною накладною №51925899 у напіввагоні №60658648 становить 1 069,98грн. (з ПДВ).

ТОВ «Тандем 2006» своїх представників у судове засідання не направило, але через позивача надала суду незавірені копії натурних листів потягів №№ 5976, 5979.

Залізниця на вимогу суду надала копії акту про технічний стан вагону і актів загальної форми, про складення яких зазначено у комерційному акті БМ 732691/102 від 17.05.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

14.05.12р. ТОВ «Тандем 2006» (вантажовідправник) на адресу КП «Фірма «Азовбудматеріали» (вантажоодержувач) у напіввагоні №60658648 за залізничною накладною №51925899 зі станції Воскресенська Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні 68 000кг, брутто - не зазначено, тара - 23 250 кг. В накладній також зазначено, що власником вугілля є Товариство з обмеженою відповідальністю «Трастбонд», вантаж маркований вапняним розчином, тара перевірена на 150т вагонних вагах.

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № 0507, укладеним 05.07.2011р. з ТОВ «Трансбонд». Згідно рахунку № 636 від 14.05.2012р., 1 т вугілля АС (6-13) - 1 188,69грн. з ПДВ.

ТОВ «Трансбонд» є покупцем вугілля у ТОВ «Тандем 2006». Згідно копії рахунку-фактури ТОВ «Тандем 2006» на відвантажену за спірною відправкою продукцію № 00000057 від 14.05.2012р., виставленого Товариству з обмеженою відповідальністю «Трастбонд», ціна антрациту за залізничною накладною №51925899 у напіввагоні №60658648 становить 1 069,98грн. (з ПДВ).

На станцію Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці (попутна станція) вагон прибув 15.05.2012р., де були складені акти загальної форми №№ 0012, 44 від 15.05.2012р. та 17.05.2012р. відповідно. Підстава складання актів загальної форми: під час огляду було виявлене воронкоподібне заглиблення.

На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БМ 732691/102 від 17.05.2012р., згідно з яким:

- вагон в технічному відношенні несправний;

- навантаження нижче бортів 50мм, розрівняне, марковане вапном;

- над 2, 3, 4, 5 люками порушене маркування;

- є воронкоподібне заглиблення розміром: 6000мм на ширину вагону до підлоги вагону;

- зважування вагону проводилося на 200 т вагонних вагах;

- вага нетто зважування вантажу 48 950кг (брутто 72 200 кг, тари з трафарету з обох боків 23 250 кг), нестача вантажу складає 19 050кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: заступником начальника станції, комерційним агентом, бригадиром ПКО.

Також на станції Дебальцеве-Сортувальна був складений акт про технічний стан вагону № 89 від 15.05.2012р., згідно якого вагон технічно справний (?), вантажовідправник не усунув зазор між кришкою люка № 4 (з правої сторони) і поперечною балкою до 30мм.

По прибутті вагону на станцію призначення, працівниками станції в акті зроблена відмітка про те, що при перевірці і видачі вагону з вантажем різниці проти цього акту не виявлено.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 18 927,95грн. із розрахунку: 17,69 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 069,98 грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 18 927,95грн.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, п/р 260030000173, 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 26009011365400 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 18 927,95грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 497,51 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 22.01.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18