Справа №812/7758/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2012 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Михайлової А.В.
при секретарі Ємець А.М.,
за участю позивачки ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької міської ради , третя особа ОСОБА_2, про визначення права власності.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Запорізької міської ради, в якій просить визнати право власності на житловий будинок літ. К-2 , пл.168,0 м2, літню кухню літ В, сарай літ В1, вбиральня літ. Д, що знаходяться по АДРЕСА_1.
В обґрунтування вимог зазначила, 01.11.2000 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий запис №3573 її мати ОСОБА_6 передала у дар, 1\2 частину жилого будинку АДРЕСА_1, на земельній ділянці 842 м На момент прийняття дару на вказаній земельній ділянці було розташовано: А - жилий будинок, глинобитний, обкладений цеглою, А1 - жила прибудова, цегла, жила площа А і А1 - 67,8 м2, Б,В - літні кухні, Д, Г - вбиральні, НОМЕР_3 - паркан, №2 - водопровід. Нерухоме майно, яке було прийнято у дар знаходиться на земельної ділянці НОМЕР_3 площею 471,5 м , на підставі рішення народного суду Комунарського району м. Запоріжжя від 03.04.1979 року у справі №2-440 за 1979 рік про визначення порядку користування земельною ділянкою.
В судовому засіданні позивачка на задоволенні позову наполягала, пояснила що прийняла в дар від своєї матері 1\2 частину жилого будинку АДРЕСА_1, та стала фактично власницею цього майна, незважаючи на те, що за даними АП ЗМБТІ власницею цього майна було записано її мати ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Однак, так як позивачка була єдиною спадкоємицею, а 1\2 частина жилого будинку АДРЕСА_1, фактично належала їй на підставі договору дарування від 01.11.2000 року, не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з аварійним станом будівлі та необхідністю здійснення негайних ремонтних дій вимушена була провести реконструкцію та перебудову 1\2 частини жилого будинку АДРЕСА_1. У зв'язку з відсутністю проектної документації на реконструкцію та несвоєчасною реєстрацією договору дарування в АП ЗМБТІ не має можливості вільно розпоряджатися власністю.
23.08.2012 звернулась до орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та отримала рішення реєстратора про відмову у реєстрації від 28.08.2012 за № 541 на підставі не відповідності наявності матеріалів технічної інвентаризації.
Представник відповідача - Запорізької міської ради до суду не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, просять винести рішення на розсуд суду, заперечень по суті позову не надали.
Третя особа - ОСОБА_2 до суду не з'явився про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного:
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 10.06.1950р. ОСОБА_1, її матір'ю є ОСОБА_6 ( а.с.6). ОСОБА_6 померла 25.10.2010 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 25.10.2010р. ( а.с.7) Відповідно до свідоцтва про право власності №1789 від 24.10.1952р., 1\2 частина житлового будинку належить ОСОБА_6 (а.с.8) Згідно технічного паспорту від 29.07.2012р. 1\2 частина будинку АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2. Користувачем літ. К-2 є ОСОБА_1 ( а.с.10). 01.11.2000р. відповідно до договору дарування ОСОБА_6 передала у дар ОСОБА_1, 1\2 житлового будинкуАДРЕСА_1.( а.с.12) Рішенням народного суду Комунарського району від 03.04.1979р., встановлено порядок користування земельною ділянкою, виділено у користування ОСОБА_6, земельну ділянку НОМЕР_3, площею 471,50 кв.м.( а.с.11)
Відповідно до ст.243 ЦК УРСР за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Згідно приписів ст.128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
У зв'язку з тим, що перебудова та реконструкція проходили без відповідного документа, який давав право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту в силу приписів ч.1 ст.376 ЦК України створена будівля вважається самочинним будівництвом.
Згідно ч.2 ст. 120 Земельного Кодексу України, в разі відчуження споруди розташованої на земельній ділянці наданій у користування, до набувача переходить право користування земельною ділянкою на якій воно розташовано.
У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Суд вважає позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 357, 376, 377 ЦК України, ст. 128, 227, 243 ЦК УРСР, ст.ст. 7, 8, 10, 209, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ.К-2 площею 168,0 м2, літню кухню літ.В, сарай літ.В1, вбиральню літ.Д, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя: А.В. Михайлова