Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 2-1992/11

Провадження № 2/552/228/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року Центрально -Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Боднар О. С.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МАКІЇВТЕПЛОМЕРЕЖА»до ОСОБА_1 «Про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію», -

в с т а н о в и в:

КП "Макіївтепломережа" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 «Про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію», в якому просили стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в сумі 3827,91 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

У травні 2012 року позивач змінив свої позовні вимоги, зазначивши, що відповідач, КП "Макіївтепломережа" є виробником теплової енергії, що надається через приєднану комунальну мережу до зовнішнього обрізу будинку АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - та є споживачем теплової енергії із особовим рахунком НОМЕР_1, однак своєчасно комунальні послуги не сплачує та має заборгованість за спожиту теплову енергію у період з 01.05.2002 року по 01.06.2011 року в сумі 3827,91 гривень. При цьому, КП "Макіївтепломережа" зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу про примусове стягнення цієї заборгованості, однак судовий наказ про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання, було скасовано. Нарахування по особовому рахунку за спірний період провадилась без урахування пільг по оплаті послуг теплопостачання. Законами України «Про державний бюджет на 2004 -2011 роки»встановлено, що затрати на безоплатне або пільгове матеріальне та побутове забезпечення, на яке згідно законодавства України мають право окремі категорії працівників, проводиться за рахунок та в межах бюджетних асигнованій на утримання цих бюджетних установ. К цим витратам відносяться скидка оплати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричні та теплова енергія). Згідно Порядку надання пільг, компенсацій та гарантій працівників бюджетних установ, військослужбовцям, затвердженому Постановою КМУ від 31.03.2003 року № 426 із змінами та доповненнями, «пільги, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику за місцем служби наданої законодавством частини фактичних витрат за користування опаленням. Відшкодування даних витрат провадиться щомісячно або один раз у квартал з рішенням керівника установи, для чого пільговик повинен надати довідку по склад сім'ї (один раз на рік). Згідно п. 8 Порядку, грошовий еквівалент, наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами (заробітна плата, грошове забезпечення, надбавки, премії, матеріальна винагорода тощо). Тому КП «Макіївтепломережа»не уповноважена надавати пільги та проводити повне нарахування (без урахування скидки по оплаті послуг теплопостачання) по особовому рахунку ОСОБА_1 Просить врахувати проведену відповідачем оплату у розмірі 210 грн. в рахунок погашення заборгованості спірного періоду та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3617,91 гривень і витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє за дорученням, у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що уточенні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про місце та час судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення, що долучено до матеріалів справи.

Суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів у відсутність відповідача, який не з'явився, та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать заява представника позивача, що міститься в матеріалах справи.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які представник позивача посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази по справі, суд вважає, що позов КП "МАКІЇВТЕПЛОМЕРЕЖА" до ОСОБА_1 "Про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в ході розгляду справи за суттю позовних вимог судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно копії Особового рахунку, що наданий ОСББ "Сонячний", відповідач ОСОБА_1 власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 4/.

З розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № 2382 на ім'я ОСОБА_1, відкритого за адресою: АДРЕСА_1, - убачається наявність заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання за період з 01 травня 2002 року по 31 грудня 2007 року в сумі 3828,42 гривень. У період з 01 січня 2008 року по 01 травня 2011 року оплата послуг з теплопостачання здійснюється ОСОБА_1 у повному розмірі, заборгованість відсутня /а. с. 5/.

Відповідно до доданих до матеріалів справи доказів КП "Макіївтепломережа" у 2011 році зверталось до суду із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг з надання теплової енергії. Ухвалою Центрально -Міського районного суду м. Макіївки від 23 травня 2011 року судовий наказ від 15 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Макіївтепломережа»суми заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01 квітня 1996 року по 012 лютого 2011 року у розмірі 7477,88 грн., а також 30 грн. за інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільної справи скасовано /а. с. 3/.

Із заяви ОСОБА_1, яку він надав суду 31.10.2011 року за вх. № 35396/11, вбачається, що вимогу КП «Макіївтепломержа» щодо заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 3827,91 грн. він вважає не обґрунтованою, оскільки при підготовці документів щодо заборгованості КП «Макіївтепломережа»безпідставно, повторно не приймає до уваги вимоги Закону України «Про міліцію»не зважаючи на те, що він з 2003 року по теперішній час проходить службу в органах Внутрішніх Справ України. Також до своєї заяви ОСОБА_1 додав довідку ВК УКЗ ГУМВС України від 16.05.2011 року № 10/201 з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 22.12.2003 року до теперішнього часу дійсно працює в ГУМВС України в Донецькій області на посаді атестованого працівника /а. с. 12 - 13/.

Крім того, 28.02.2012 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій він зазначає, що враховуючи строки позовної давності, просить вимогу КП «Макіївтепломережа» щодо стягнення з нього нібито заборгованості у розмірі 3827,91 грн. скасувати /а. с. 36/.

Як убачається із змісту позовної заяви предметом спірних правовідносин є неналежне виконання відповідачем обов'язків, що випливають із споживання ним житлово-комунальних послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами визначені в Законі України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року.

Відповідно до положень статті 1 цього Закону України житлово-комунальною послугою визнається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

У свою чергу, комунальною послугою, з огляду на наведену вище норму права, є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Споживачем житлово-комунальних послуг вважається фізична чи юридична особа, яка її отримує або має намір отримати /стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"/.

Згідно статей 12 та 13 зазначеного Закону за своїм функціональним призначенням житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги, тобто послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Положеннями пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зазначений обов`язок споживачів також передбачений Правилами надання населенню послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 року, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, згідно до яких суб'єкт господарювання - КП "Макіївтепломережа" надає послуги з централізованого опалення /теплопостачання/, а споживач зобов`язаний оплачувати послуги у встановлені строки - щомісяця по нормам і тарифам відповідно розміру опалювальній площі квартири.

Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 власником квартири АДРЕСА_1, яка, як убачається з доданої до матеріалів справи копії особового рахунку НОМЕР_1, є приватизованою.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власник зобов'язаний своєчасно вносити оплату комунальних послуг у тому числі послуг теплопостачання.

Положення частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Норми права, які містяться у частині 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачають, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що КП "Макіївтепломережа" надавало ОСОБА_1 комунальні послуги з теплопостачання, який використовував їх для власних потреб, що свідчить про існування між ними договірних відносин, які за своїм правовим змістом є цивільно-правовими.

Зазначений факт свідчить про виникнення між сторонами по справі зобов'язання.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положення частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно до змісту статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як убачається з наданих до матеріалів справи доказів КП "Макіївтепломережа" у період ОСОБА_1 має заборгованість з оплати послуг теплопостачання за період з 01 травня 2002 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 3828,42 гривень.

З огляду на положення статті 256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила /частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України/.

Отже, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, яка утворилась станом на 31 грудня 2007 року, починається з 01 січня 2008 року, тобто саме у цей день КП «Макіївтопломережа»могла довідатися, що оплата таких послуг не була здійснена ОСОБА_1 .

Останньою датою звернення КП «Макіївтепломережа»до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуг теплопостачання, яка утворилась станом на 31 грудня 2007 року є 31 грудня 2010 року.

У свою чергу, з цим позовом КП «Макіївтепломережа»звернулось до суду лише 07 вересня 2011 року.

Згідно до положень частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, застосування позовної давності здійснюється судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення /частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України/.

Як убачається з заяви ОСОБА_1 від 28.02.2012 року, яку він надав до суду відповідач просить під час вирішення справи застосувати суд строк позовної давності.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача та відмову у їх задоволенні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 256, 257, 261, 267, 509, 525, 526, 815, 816 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 12, 13, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року, ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», Правилами надання населенню послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, ст. ст. 4, 8, 10, 11, 38, 57, 58, 60, 61, 79, 80, 88, 119, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294, 296 та п. 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МАКІЇВТЕПЛОМЕРЕЖА" до ОСОБА_1 "Про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію" - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко