712/17502/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.12.2012 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді-Сочка В.І., при секретарі судових засідань -Козар Г.В., з участю позивача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оір-Сервіс»та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_2 звернулися в суд із зазначеним позовом, який в ході розгляду справи збільшили, і остаточно просили стягнути з відповідачів солідарно: на користь ОСОБА_3 14 417,44 грн. у якості відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 8 000,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, а на користь ОСОБА_2 8 000,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди. Також просять зобов'язати відповідача -ТОВ «Оір-Сервіс»зняти з нарахування суму квартирної плати, яка нарахована за ненадані житлово-комунальні послуги ОСОБА_2 за січень-липень 2010 року, що становить 447,16 грн., враховуючи, що сума щомісячної квартплати становить 63,88 грн., оскільки позивач в цей період у квартирі не проживав.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_3 є мешканцем та власником квартири АДРЕСА_1, а позивач ОСОБА_2 являвся співвласником вказаної квартири до 06.08.2010 р.
Починаючи із середини 2009 року у квартирі позивачів, а саме на стелі житлових кімнат та коридору почали з'являтися вологі плями, що свідчили про протікання даху будинку. У подальшому залиття квартири позивачів посилювалося, і вже в грудні 2009 року під час дощів та танення снігу залиття досягало такої інтенсивності, що мешканці квартири не встигали прибирати воду, яка стікала із стін, стелі та кімнатних люстр. Про вищенаведені обставини позивачі 22.02.2010 р. письмово повідомляли відповідача заявою складеною у письмовій формі із описанням суті питання, яке потребувало вирішення.
Однак відповідачем порушення майнових прав позивачів своєчасно і належним чином усунуті не були, внаслідок чого позивачі просять відшкодувати їх матеріальні збитки на вказану у заяві про збільшення позовних вимог суму у судовому порядку.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 який на підставі доручення діє також і в інтересах іншого позивача -ОСОБА_2 уточнений позов підтримав, просив його задовольнити, з підстав, викладених ним у позові та у заяві про збільшення позовних вимог. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.
Представники відповідачів -ТзОВ «Оір-Сервіс»та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради у судове засідання повторно не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляли, заперечень по суті позову до суду не надсилали. В порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази з огляду на їх належність та допустимість, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення в частині відшкодування матеріальної шкоди і до часткового задоволення в частині відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.
Наявними матеріалами справи стверджуються наступні не спростовані відповідачами і підтверджені письмовими доказами обставини справи.
Позивач ОСОБА_3 є мешканцем та власником квартири АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 22.12.1999 р. та договором дарування частини квартири від 06.08.2010 р, зареєстрованому в реєстрі державного нотаріуса Першої Ужгородської деревного нотаріальної контори Ластівки А.В. за № 3-1182.
Позивач ОСОБА_2 являвся співвласником вказаної квартири до 06.08.2010 р.
Починаючи із середини 2009 року у квартирі позивачів, а саме на стелі житлових кімнат та коридору почали з'являтися вологі плями, що свідчили про протікання даху будинку. У подальшому залиття квартири позивачів посилювалося, і вже в грудні 2009 року під час дощів та танення снігу залиття досягало такої інтенсивності, що мешканці квартири не встигали прибирати воду, яка стікала із стін, стелі та кімнатних люстр.
Про вищенаведені обставини позивачі 22.02.2010 р. письмово повідомляли відповідача заявою складеною у письмовій формі із описанням суті питання, яке потребувало вирішення.
Доказів про належне реагування відповідачем на отриману заяву та про вчинення ним дій достатніх для ліквідації аварійного стану даху та усунення причин протікання стелі у квартирі позивачів відповідачем суду надано не було, що свідчить про їх відсутність.
Підстав для невиконання відповідачем покладених на нього згідно договору по утримання будинку обов'язків не було, оскільки відповідачі сплачували необхідні платежі та не мали заборгованості за послуги відповідача.
Незважаючи на неодноразові письмові та усні звернення позивачів до відповідача із проханням виконати покладені на нього обов'язки по утриманню даного житлового будинку, систематичні залиття квартири позивачів продовжувались до липня 2010 року. За такий тривалий період часу, внаслідок систематичного залиття двох житлових кімнат та коридору, помешкання зазнало пошкодження, стан відповідав придатному для проживання, оскільки мало місце протікання води зі стелі, постійна вологість у квартирі, пліснява, поява грибка, неприємний запах, відпадання зі стелі шматків штукатурки, відклеюванні шпалер.
Аварійний стан квартири та бездіяльність позивача безсумнівно негативно впливали на здоров'я мешканців квартири, в тому числі і на здоров'я малолітньої доньки позивача, яка в ній проживає.
Наведені обставини змусили позивачів ще на початку січня 2010 року змінити місце поживання -переселитися із квартири, в якій вони проживали та переїхати до родичів на час залиття квартири та до завершення проведення ремонту по усуненню нанесеної відповідачем шкоди.
Випискою з історії хвороби №1157 від 12.02.2010 р. стверджується, що позивач ОСОБА_2, інвалід II групи, на нервовій основі потрапив 03.02.2010 року у кардіореанімаційне відділення УЦМКЛ.
Позивачі повернулися в своє власне помешкання тільки в серпні 2010 року.
Сам факт нанесення шкоди належному позивачам майну підтверджується також фотографіями вчиненими на квартирі залиття та Актом за №24 від 23.03.2010 року, складеним комісією у складі заступника директора Департаменту міського господарства м. Ужгорода п. Марущак Г.Д., начальника відділу технагляду Департаменту міського господарства м. Ужгорода п. Кубишина І.Й., директора ТОВ «Оір-Сервіс» - Левка В.Ю., заступника директора ТОВ «Оір-Сервіс»- Стець Г.В., інженера ТОВ«Оір-Сервіс»- ОСОБА_7, яким чітко зафіксовано, що у квартирі АДРЕСА_1 дві житлові кімнати та коридор.
Відповідно до ч.2 ст.24 Житлового Кодексу Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.
Відповідно до типового договору про надання послуг з утримання будинків відповідач зобов'язується своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, здійснювати обслуговування будинку, забезпечувати роботу технічного обладнання. З усіх вищенаведених обставин, які підтверджуються належними доказами доданими до позовної заяви, чітко вбачається, що відповідач не виконав покладених на нього обов'язків, що у свою чергу призвело до завдання позивачам значних матеріальних збитків, які полягають у вартості виконаних робіт по ремонту помешкання позивачів та у вартості будівельних матеріалів необхідних для проведення ремонту.
Наведеними позивачем письмовими доказами: чеками та розрахунками за матеріали та виконані роботи по ремонту квартири, стверджується, що розмір понесених позивачами матеріальних затрат на ремонт квартири становить 14 417,44 грн.
Вищенаведеними обставинами стверджується також, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню будинку, що призвело до залиття їх квартири, позивачам також була нанесена й моральна шкода, яка полягала у їх душевних переживаннях та стражданнях пов'язаних із ушкодженням їх майна, а також пов'язаних із необхідністю проживати в іншому помешканні при наявності у позивачів свого власного житла; у значному погіршенні стану здоров''я ОСОБА_2.
За наведених обставин суд частково погоджується із викладеним у заяві про збільшення позовних вимог обставинами про те, що розмір відшкодування, спричиненої позивачам моральної шкоди, який зможе компенсувати перенесені ними моральні страждання, налагодити звичайний устрій життя, відшкодувати спричинену їх моральну шкоду становить по 3000 грн. кожному із позивачів, яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючи, що вина відповідача є доведеною і згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, спричинена позивачам матеріальна шкода повинна бути відшкодована відповідачем в обсязі, який суд вважає доведеним належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України, визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно ст. 88 ЦПК України сума понесених позивачами судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 58, 59, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Уточнений позов -задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оір-Сервіс»та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_3 14 417,44 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сімнадцять грн.) 44 коп.) у якості відшкодування матеріальної шкоди та 3 000,00 грн. (три тисячі 00 грн.) у якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оір-Сервіс»та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_2 3 000,00 грн. (три тисячі 00 грн.) у якості відшкодування моральної шкоди.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оір-Сервіс»зняти з нарахування суму квартирної плати, яка нарахована за ненадані житлово-комунальні послуги ОСОБА_3 за січень-липень 2010 року, в сумі 447,16 грн.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оір-Сервіс»та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_3 сплачені позивачем 120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 224,00 грн. державного мита.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оір-Сервіс»та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_2 сплачені позивачем 80,00 грн. судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сочка Віталій Іванович