Справа № 22-2801 /07                                                      Головуючий у 1 інстанції Ворожбянов A.M.

Суддя-доповідач : Кримська О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„04 " жовтня  2007 року                                                                           м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого    Кочеткової І.В.

Суддів                  Кримської О.М.

Бабак A.M.

При секретарі   Череватій О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області   від «24» травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА   :

30 березня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення боргу та моральної шкоди.

Зазначав, що на початку 2005 року до нього звернувся відповідач з проханням позичити йому гроші. Оскільки у нього грошей не було, то він позичив відповідачу 50 тон зерна пшениці 4 класу на суму 5580 євро, що складає 36270 грн.

15.12.2005 року відповідач добровільно написав йому розписку, в якій зазначив, що зобов'язується повернути йому 5580 євро до 01.08.2006 року під 7% на місяць, виходячи з ціни за 50 тон зерна пшениці 4 класу або 36270 грн., що дорівнює вартості зерна пшениці. Ніякої мови між ними не було, що саме зерно відповідач отримує на фермерське господарство „Вікторія".

В грудні 2005 року завантаження зерна пшениці проводив його завантажувач під керуванням ОСОБА_3, а перевозив зерно пшениці його водій ОСОБА_4

01.08.2006 року борг йому повернуто не було. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, але до теперішнього часу відповідач борг не повернув.

З цих підстав просив стягнути з відповідача на його користь 36270 грн. або 50 тон зерна пшениці 4 класу, а також моральну шкоду в сумі 10000 грн., оскільки діями відповідача йому завдано моральну шкоду, він звертався до лікарні про надання йому медичної допомоги, став нервувати, боліло серце.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2007 року позов задоволено частково.

2

Стягнуто зОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 36270 грн. або 50 тон зерна пшениці відповідного класу на суму боргу 36270 грн.

Стягнуто зОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 1200 грн.

Стягнуто зОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 362 грн. 70 коп. - витрати по оплаті державного мита та 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу , а всього 392 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що між сторонами фактично був укладений договір позики 50 тон пшениці, згідно з яким позивач передав відповідачу 50 тон пшениці, зазначивши суму еквівалентну вартості даного товару на час позики - 5580 євро та термін повернення боргу 01 серпня 2006 року ( а.с.4). Відповідач у підтвердження укладеного договору позики видав розписку, яку написав власноручно та передав позивачу.

Станом на 22 травня 2007 року курс Євро по відношенню до національної валюти , встановлений Національним банком України складав: 100 євро = 678 грн. ( а.с.87). Отже, 5580 євро складає - 37 832 грн.

Проте, позивач наполягав у позові саме на стягненні 36270 грн. - вартості 50 тон пшениці 4 класу, яку сторони обумовили на час укладення договору позики, що було еквівалентно 5580 євро., про що сторони зазначили у розписці.

Таким чином , суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і обґрунтовано прийшов до висновку, що між сторонами склались правовідносини, які регулюються ст.. 1046,71049 ЦК України , однак помилково зазначив у рішенні про стягнення і суми боргу за договором позики , і 50 тон пшениці.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що підлягає стягненню сума боргу.

Посилання апелянта на те, що він отримав від позивача не пшеницю 4 класу, як зазначає позивач, а фуражне зерно, є необгрунтованими, так як на момент укладення договору позики та фактичного отримання товару, ніяких претензій та зауважень щодо якості отриманого товару відповідач не заявляв та , видавши розписку, погодився із сумою боргу.

Доводи апелянта про те, що даний спір підвідомчий господарському суду, не ґрунтуються на законі, оскільки з обставин справи видно, що спір виник між Двома фізичними особами та не пов'язаний з господарською діяльністю цих осіб.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що не своєчасне повернення, боргу спричинило позивачу моральні страждання.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможна.

Виходячи з положень глави 71 ЦК України відшкодування моральної шкоди як вид відповідальності на невиконання зобов'язання не передбачено.

3

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення суми боргу та моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.   307, 309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2007 року по цій справі змінити:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 36 270 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - відмовити».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.