Справа № 11а-510-2007 р.                                     Головуючий у 1-й інст.: Ралець Р.В.

Категорія: ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України                               Доповідач: Міщенко О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30   жовтня 2007 року колегія   суддів   судової палати   в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючої: Міщенко О.А.

Суддів: Сачука В.І., Матюхи Ю.В.

З участю прокурора: Теслюк В.І.

З участю адвоката-захисника: ОСОБА_1

Виправданого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача по справі Теслюка В.І. на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 серпня 2007 року та постанову Дубенського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Малі Сади, Дубенського району Рівненської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України; раніше не судимий,

- виправданий за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Постановою про закриття кримінальної справи Дубенського міськрайонного суду від 10 серпня 2006 року на підставі ст!45 КК України звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а справу провадженням закрито на підставі п.1 ч. 1 ст.7-1 КПК України.

За обвинувальним висновком ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що будучи службовою особою, директором Вербської школи-інтернату Дубенського району Рівненської області, протягом 2006 року вдався до службового підроблення тендерної документації по придбанню для Вербської школи-інтернату автомобіля "Мерседес-Бенц Віто", договорів купівлі-продажу, накладних і платіжних доручень про перерахування ПП ОСОБА_3 коштів за фактично'гі6ставле'ний¹інтерна'гу^іі ним особисто товар та заволодів, шляхом зловживання службовим становищем, бюджетними коштами в сумі 7500 грн. за реалізацію для Вербської школи-інтернату мікроавтобуса "Мерседес-Бенц Віто", 2000 року випуску, під виглядом проданого школі-інтернату ПП ОСОБА_3 за 99500 грн.. а фактично придбаного у іншої особи за 91910 грн. та 800 грн. за реалізацію аналогічним чином для Вербської школи-інтернату титанових дисків за 2600 грн., що на вказану суму більше від реальної їх вартості.

В поданій апеляції на постанову Дубенського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 року прокурор - державний обвинувач по справі Теслюк В.І. покликається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В апеляції на вирок Дубенського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 року прокурор - державний обвинувач по справі Теслюк В.І. покликається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Просить вирок суду скасувати та постановити новий обвинувальний  вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити покарання у

- 2  -

виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаціно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, організаціях, установах усіх форм власності строком на два роки.

В поданому запереченні на апеляцію державного обвинувача по справі на постанову Дубенського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 року ОСОБА_2 зазначає, що апеляція державного обвинувача є безпідставною та такою, що не відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства. Просить постанову суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просить вирок суду і постанову про закриття кримінальної справи просить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; пояснення адвоката-захисника та виправданого, які просять залишити вирок суду та постанову про закриття кримінальної справи залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Невід'ємною передумовою визначення кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 191 КК України є наявність заподіяної шкоди у випадку привласнення, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Однак, як видно з матеріалів справи, органом досудового слідства не вказано кому заподіяно шкоду, не вжито процесуальних дій¹ дЬ¹ встановлення'сторони цивільного позивача та пред'явлення останнім цивільного позову.

На думку колегії суддів, невиконання органом досудового слідства вищевказаних вимог кримінально-процесуального законодавства обумовлено відсутністю таких приводів і підстав. Не було взято досудовими органами до уваги і те, що при купівлі автомобіля на потреби школи інтернату сума витрачених коштів не перевищила запланований!і затверджений кошторис видатків на ці цілі.

Як видно з матеріалів справи, жоден доказ винності підсудного у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем не знайшов свого підтвердження.

За таких обставин суд обгрунтовано визнав, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України.

Що стосується постанови суду про і звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінальної справи в частині вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, то суд першої інстанції обгрунтовано врахував особу останнього, ряд обставин, що пом'якшують відповідальність. А саме: як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого щиро розкаявся. Показав, що будучи службовою особою, умисно вдався до службового підроблення тендерної Документації, добули зумовлені необхідністю закупки необхідних товарів для школи інтернату у одного підприємця. Пояснив, що будь-якої матеріальної зацікавленості не мав, діяв в інтересах очолюваної ним установи.

У відповідності до вимог ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки, або усунула заподіяну шкоду.

- 3 -

Як видно з матеріалів справи, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю визнав свою вину за ч.1 ст. 366 КК України, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, матеріальні збитки по справі відсутні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ретельно проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності дійшов обгрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_2 за ч.2 ст. 191 КК України за відсутності в його діях складу злочину.

Також суд обгрунтовано звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 366 КК України за дійовим каяттям.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Лубенського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 року та постанову Лубенського міськрайонного суду про звільненння ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи від 10 серпня 2007 року відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни, а апеляції прокурора - державного обвинувача по справі  Теслюк  ВЛ., подані на вирок та на постанову суду - без задоволення.