номер справи 2314/10164/12
У Х В А Л А
18 січня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Демчик Р.В.
при секретарі Криштоф Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
В поданій до суду заяві про забезпечення позову, представник позивача ОСОБА_2 просить направити запити в державні установи, які обліковують перелік особистого майна та транспортних засобів на ім'я ОСОБА_3, і в разі наявності особистого майна та транспортних засобів на ім'я відповідача накласти обтяження на нього.
Свою заяву обґрунтовує тим, що відповідачка на численні прохання позивачки виконати боргові зобов'язання в добровільному порядку відмовляється, тому необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача шляхом накладення обтяжень на майно відповідача.
Вказана заява не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Представник позивач в своїй заяві не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
В матеріалах справи відсутні докази що позивачка зверталася до відповідачки з проханням добровільно виконати свої зобов'язання.
Крім того, представник позивача в заяві про забезпечення позову просить витребувати докази, а саме направити запити в державні установи, які обліковують перелік особистого майна та транспортних засобів на ім'я ОСОБА_3, хоча відповідно до ст. 137 ЦПК України, позивачем повинна бути подана відповідна зава про витребування доказів.
Оскільки в своїй заяві, представник позивача не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. 151-153, 293 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в 5 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя: Р. В. Демчик